 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 28-еПро те, щоб задля отримання вічних благ відбувати час у трудах і подвижницьких ділах Отці мої, браття і чада! Через хворобу ніг я не можу допомагати вам і разом з вами брати участь у тілесних трудах, в яких ви перебуваєте. Тому я дуже скорблю. Щоправда, навіть якби я був разом з вами, то ніякої користі вам би не приніс. Але тоді я бачив би вас і радів би з вашої ревності, доброго -послуху, терпіння і ретельності кожного з вас, радів би з того, що бачу і спостерігаю усіх - вашу ревну працю і допомогу один одному в духовних та тілесних трудах. А ще більше молю Бога, щоб не оскуділа ваша віра і не охолола ваша духовна любов до мене, смиренного. Щоб ви були утверджені в однодумності і в одній любові та виконували заповіді Господа нашого Ісуса Христа. Я знаю, що ви перебуваєте в тісноті, трудах, стражданнях і потах. Але прошу вас, будьте мужні заради любові Господа нашого Ісуса Христа. Терпіть, подвизаючись добрим подвигом, щоб увінчатися і ликувата на небесах. О, якби-то і мені, ь діти, потрудитись разом з вами! О, якби і мені разом з вами вийти до « праці, щоб нею смирити своє тіло. Блаженний, хто в міру сил трудиться разом з братією, і преподобний, хто бере участь у тілесних трудах. Такими трудами ви освячуєте свої тіла і душі чините найбезпристраснішими, як воістину Господні робітники. Та ви освячуєтесь тільки тоді, коли належно виконуєте повеління, тобто коли розпорядники і їх помічники роблять розпорядження зі страхом Божим і співчуттям, а ті, що підкоряються, виявляють послух до вищих від себе. Дивись, дитино моя, підекономе, дорогий мій Зосиме, шановний мій Єфреме, також і ви, достославні Пімене і Лукіане, один підкелларій, а другий - садівник (в усьому перший), уважайте на те, як ви розпоряджаєтесь, як повеліваєте. Брати не рівні між собою розумом, вдачею і силою. Тому не наказуйте з насильством, безжально і зневажливо, а - з увагою, братолюбством і розсудливо. Лише за умови такого ставлення вам доручена влада над братством. Якщо ви так порядкуєте, то ви - блаженні, й успадкуєте вічні блага. Вважайте ж і ви, діти мої, що перебуваєте у підлеглості. Мої шановні Ніле, Доситею, Титою, Атре і ти, Дію - усіх називати на ім'я не вистачить часу, - пильнуйте, як приймаєте повеління розпорядників, як слухаєтесь, як живете. Не смійтесь, діти мої, бо цим ви засмучуєте Господа. Не пустословте, бо цим ви ображаєте Духа Святого. Апостол говорить: «Усяка досада, гнів, лють, крих та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою» (Еф. 4, 31). І ще: «Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його» (Еф. 4, 29). Будьте добросердечні один з одним, лагідні, братолюбні. Будьте з любові поблажливі один до одного. Носіть тягарі один одного, прощайте, віддавайте перевагу один одному і благоговійте один перед одним зі страхом Божим. Якщо будете так робити і провадити таке життя, то будете моїми улюбленими, що більше - Божими святими, Його земними ангелами, поклонятиметесь Його владі, служитимете Його славі й успадкує Небесне Царство. Ви будете співжителями святих, мешканцями раю і причасниками незбагненних вічних благ. Тому про те молюся я, недостойний, про те, грішний, прошу, про те благаю, смиренний, щоб ваша хода завжди направлялася до Бога, щоб ви укріплялися Його силою і щоб через мене, грішного, не прийшла спокуса або спотикання, ані згубне нарікання, ані смертоносне зухвальство, ані звинувачення в якомусь поганому ділі, ані щось інше заборонене і гріховне. А в усякому ділі й русі нехай іде перед вами світло Божого розуму, щоб ви перебували в мирному устрої і в тиші братолюбства. Господь же Бог наш нехай пошле вам ангела - вірного наставника, хоронителя душ і тілес ваших, щоб відганяв лукавих бісів сприяв вам у всякому доброму ділі та доброму житті. Нехай Господі Бог наш відкриє вам двері правди і путь істини, нехай прийме вас зігріє, вчинить вас органом і красним псалтирем для веселощів, нехай соділає усіх вас храмами живого Бога, нехай вселиться у вас і ще тут нехай дасть вам запоруку тамтешнього блаженства. Те, що я вал говорив сьогодні, - як завжди, мале й незначне. Але, наслідуючи Христа, прийміть це насіння нашого убозтва, як дві удовині лепти, а відплатіть сповненням того, що вам говорилося. Бо якщо цього нема то мені не потрібна похвала. Якщо ж я багато разів повторюю, ви не дивуйтесь - це необхідно. Адже хоча ми стільки разів чули одні й ті ж заповіді, проте їх не виконали. О якби доки ми живі й дихаємо, І мені - говорити, і вам - слухати! А Господь і Бог наш нехай збереже і утвердить вас, нехай ісправить путь і діла ваші, нехай обрадує вас, нехай потішить вас і сподобить Небесного Царства у Христі Господі нашому. Йому ж належить слава і влада з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
