Про те, щоб старанно й уважно сповнювати діла обителі

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 27-е

Про те, щоб старанно й уважно сповнювати діла обителі, наче б це були Божі діла

Мої чесні брати і духовні чада!

Ті настанови, які я хотів подати вам усно, відважуюсь передати письмово. Бо преблагий Бог наш для того й дав нам дар слова, як сказав Василій Великий, щоб відкривати один перед одним помисли наших сердець. Отож я відкриваю вам мою любов до вас. Бо хоч я, з огляду на безліч моїх гріхів, грішний і безнадійний, та, не дивлячись на це, не звертаючи увагу на власну біду і неміч, всіляко і в усьому піклуюсь про вас, уболіваю, трепету і турбуюсь про всіх вас. «Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?» {2 Кор. 11, 29), - повторюю я, маючи при всьому тому, як я сказав, безліч гріхів. Хто турбується про своє спасіння, той не тільки чадо моє, але й пан, владика і отець мій, і я душею лежу біля його ніг. Бо ревний і ретельний у своєму послусі - це моє спасіння. Смиренномудрий - моя сила і мужність, Трепетний супроти слів Божих - це моя душа, моє серце, моя дума. Про неробу й недбалого я скорблю, тому що він недостойний навіть їсти (2 Сол. 3,10), як говорить божественний Павло. В такій же мірі я скорблю над нестаранним і лінивим, над тим, який ремстує, хто сонливий і дрімає при всякому доброму ділі, бо в таких марнується півжиття. Тож підніміться зі мною, діти і браття, сподвижники і співмандрівники в дорозі, яка веде нас до неба. І насамперед з усердям і мужністю тримайтеся духовних подвигів. Запалюйтеся, як вогонь, ходячи на нічні псалмоспіви і на денні молитвослов'я. А відтак будьте ретельні у зовнішніх ділах, які вам доручають. Вставайте рано, щоб сонце не заставало вас у постелі, - так заповідав у правилах наш великий учитель блаженний Василій. У спекотний час вам достатньо для сну одної години, по тому відразу ж вставайте. Чи ти не чуєш, що сказано у Євангелії? «...рано-вранці, вони прийшли до гробниці» (Лк. 24, 1). Також дуже рано бігли Петро і Йоан (Йо. 20, 4). «Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу» (Щ. 16, 25). Те ж саме говорить про себе і пророк Давид у Пс. 119, 62. А сам Павло що про себе говорить? «...вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити» (1 Сол. 2, 9). Подивись на апостола, проповідника Євангелія, ловця всесвіту, як він після такого служіння словом сидів за рукоділлям.

Отож не будьте забудькуватими слухачами, за Писанням, а будьте одночасно і слухачами закону, і творцями слова, як цього хоче Бог. Змагайтесь і спонукуйте один одного, стараючись одразу послухатись, не чекаючи, щоб той, хто повеліває, повторював. Вищим у смиренні виявиться той, хто у відповідь на перший же докір просить прощення з поклоном і приймає на себе всю вину. Я твердо переконаний: якщо  ви так робите, то перебуваєте в радості й веселості, підноситесь надією до безпристрасності. А якби навіть пристрасті спокутували і бентежили вас, ви проганятимете бісів, які боротимуть вас. Який ратоборець в допустить, щоб повсякчас не бути озброєним, навіть якщо він завжди перемагав? Такого, хоч би й отримав тисячі ран, аби тільки не був в умертвлений гріхом, -- увінчає Цар небесний.

«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. б, 36). «Праведний про життя своєї худоби дбає, а серце лихих - жорстоке» (Прип. 12, 10). І спочатку будьте милостиві до себе, а потім і до худоби, щоб вона не залишилась ненагодованою і ненапоєною, в належний час давайте їй корм і воду. Сита і сильна робоча худоба часто  є прикметою монастирської худоби. А якщо вона не така, то це худоба не монастирська, а найбідніших, а точніше найбезумніших мирян.

Отож, діти мої, покажіть у своєму житті дбайливість у всьому, навіть у найменших речах. Будучи ретельні у всьому, не занехаюйте зелень, не кидайте плодів, не гордуйте навіть найменшим клаптиком тканини, хоч би він був старий і не більший однієї п'яді, а тим паче - одягом. Бо іноку належить носити такий одяг, як сказано в Патерику: якби викинути його на три дні за браму, ніхто би не забажав його підняти. Під яке ж осудження підпадуть ті, які легковажать якою-небудь річчю? Що більше, навіть дрова не розкидайте і не паліть їх без необхідності, особливо, коли вони є придатними для виробів, не нехтуйте і дошкою, хоч би й розміром зі собачу щелепу. Вино й олію ніколи не розливайте на землю. Гай-гай! Отці говорять, що вина ми не повинні й нюхати, а щодо олії - вам відомо, скільки її вживав той, хто про. свердлив голкою посуди. Ми ж, споживаючи в достатку, від надмірного насичення, а частіше від нашої неуважності розливаємо вино на  землю і напоюємо її. В той час інші через свою здержливість або через бідність марно хочуть хоч би скуштувати його. Можна пригадати і народне прислів'я, якщо воно стосується справи. Кажуть, що коли діти м'ясника наситяться, тоді з кишок забитої худоби роблять кільця. Не робіть так, діти мої, бо і в духовному і в тілесному людина багатії потроху.

Я не знаю, чи страждає хтось із вас гортанобіссям. Але знаю те, щ кожний день наближає вас до смерті і що колись ви станете перед Божим лицем. Тому сльози ваші нехай виливаються, як джерело, день і ніч. Пам'ятаючи це, виливайте перед Богом ваші серця, і, маю на дію, дійдете до чудесної скинії, навіть до Божого дому, живучи радісному співі, у поселенні тих, що спочивають на небесах, в могутності духа. Отож не скорбіть і не бентежтесь від пристрастей, хоч би вони й сильно бороли вас. Напніть вітрила душі і відважно перепливайте безодню цього життя, підтримувані молитвами нашого отця. І якщо зайде вода крізь малі щілини ваших почуттів: через зір - колі подивишся пристрасно чи без пристрасті, через слух - коли почуєш любострасну розповідь, через запах якоїсь благовонної мазі - колі помастити нею тіло, через смак - коли насолодишся якоюсь стравою або через найбільш згубне відчуття, дотик, - коли торкнешся свого тіла або когось іншого, з наміром чи з необережності, - все це вичерпуй швидше сповіддю і сльозами. Якщо ж пристрасть бушуватиме, наче буря, то спусти вітрила, що означає істинне смирення. Якщо зітруться линви, тобто ослабне сила терпіння, поправляй її силою розуму. Таким чином ви увійдете з вантажем ваших чеснот у тиху пристань життя, здійснивши щасливу купівлю, збагатившись вічним скарбами і веселячись з Господом нашим Ісусом Христом, якому належить слава, честь і поклонення з Отцем і Святим Духом на віки. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!