Про те, щоб у братстві жодної їжі не давати і не брати без благословення

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 26-е

Про те, щоб у братстві жодної їжі не давати і не брати без благословення

«Заради Сіону я не замовкну, Єрусалиму заради не втихну (Іс. 62, 1), - говорить Божественне Писання. І я, грішний, задля стасіння ваших душ не лінуюся подавати вам уроки благочестя, а завжди наставляю вас на всяку істину. Якщо учні будуть послушні, то ні я, ні вони не будемо осуджені. А якщо не послухаються, то я отримаю свою нагороду і не буду осуджений, а ті, що не слухаються, - самі побачать. Несправедливо дбати тільки про свою користь і не вважати на користь свого ближнього. Велику втрату і велике лихо терпить той, хто сіє бур'ян посеред чистої пшениці. Як співає псалмоспівець: «Як бачив злодія, то приятелював із ним і з перелюбцями водився» (Пс. 50, 18) і «Не житиме у моїм домі, хто лукавство творить. Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене» (Пс. 101, 7). Ось чому, чесні мої діти, не бажайте протиставлятися один одному, а показуйте добру співпрацю і належне братолюбство один до одного, навіть до того, хто холодно ставиться до мене і не слухається моїх слів. Я говорю це для того, щоб усі ми спаслися. Бо Господь наш Ісус Христос говорить: «…в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих» (Мт. 18, 14). Отже, усі спасайтесь, усі принуджуйте себе предстати перед Богом чистими, такими, якими були створені спочатку, за подобою Божественного образу, такими, що не знають ні ворожнечі, ні спокус. Не збирайтесь вечорами, не пустословте і не смійтесь. Не робіть цього також під час спільних занять, не затягуйте один одного в прірву. «Умліваю я... Серце ниє у мене» (Єр. 4, 19), - говорить гучноголосий Єремія у своїх Богонатхненних словах. А я, нечистий і окаянний, кажу вам: мене охоплює скорбота, і стріли помислів пронизують мене, коли я чую, що ви погано живете.

Бійтесь, діти мої, страшного Бога і не занапащуйте ваш великий подвиг і труд. Ми перепливли велике море, то навіщо ж нам наражатися на лихо в пристані? Ми йшли блаженною дорогою, навіщо ж дрімати, коли ми ще не досягли спокою Божественного житла? Зрозумійте про що я говорю, бо вам даний від Бога розум. «Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, - ви всі, що уповаєте на Господа» (Пс. 31, 25), подвизайтесь і утверджуйтесь у смиренномудрості. Не будьте свавільні, інакше не виконаєте моїх наказів з радістю. Бо якщо хтось умертвив свою волю, то, яким би важким не було дане йому доручення, він його з радістю приймає, не зазнаючи спокуси, він слухається, іде й не сперечається, немов безсловесна тварина, яка не перечить тому, хто її зв'язує, як говорить Божественне Писання. Нехай кожний з вас спостерігає за собою: як він живе і як слухається. Бо по зовнішніх діях я роблю висновок про те, що внутрі вас. Для того, хто не має своєї волі, як каже св. Доротей, все, що б не сталося в монастирі, - згідне з його волею, і такий завжди спокійний. А хто тримається своєї волі, той скорбить, бентежиться, захоплюється та блукає своїми думками, і так чи інакше оправдовується й лицемірить. О нехай ніхто з вас не буде таким, а якщо відхилиться, то нехай не залишається таким! І служитимемо усі Богові в чистоті. А якщо я одне, а ви - інше, то це буде вже розлад і незгода. Якщо всі ви доведете, що шукаєте Божу волю, а я - диявольську, то нехай залишиться ваша, а моя - нехай буде скасована. Якщо ж усвідомлюєте, що все, що я вам говорю, є добре, то навіщо ви мені противитеся? Навіщо завдаєте мені скорботи і турбот. Ви, що вважаєте себе старанними, зауважте: якщо добра земля довгий час залишається необробленою, то проростає терням, - про це говорить Писання. Тому, коли я піддаю таких непокірних епітимії, то цим приношу користь і собі, і їм. Бо я все роблю для того, щоб спасти і вас, і себе, окаянного.

Ось що я вам нагадав і не перестану нагадувати про це, доки буде дихання у моїх ніздрях. Маю нагадати вам і ще дещо, браття мої. Чому ви не виконуєте і що заповідь, як інші? Хоч вона й здається малою, однак її невиконання знищує і великі ваші чесноти. Та й що я кажу; «мала чи велика»? Треба виконувати кожну Божу заповідь, бо будь-який непослух справедливо заслуговує на покарання. Багато разів я говорив вам і забороняв самовільно давати їжу і пиття кому б то не було. Це, не питаючись, може робити тільки економ, підеконом, келларій та інші розпорядники, як я повелів і повеліваю. Тому заповідаю тепер, щоб ніхто цього не робив, інакше буде підданий епітимії за таємне споживання їжі. Би фальшиво соромитесь один одного, боїтеся там, «де нема страху» і, не бажаючи, як ви кажете, образити брата, ображаєте Бога і мене, недостойного. Горе вашій совісності, бо це є безумство, ненависть до Бога, самочинство і догоджання плоті. Смію сказати, що навіть якби це був ангел - нічого від нього не приймай. Ви часто отримуєте плоди з благословенням. Нехай їх і їсть кожний, а якщо хтось тих плодів не бажає, через неміч або з іншої причини, то нехай віддасть їх келларієві або пояснить причину тому, хто їх роздає. Такий не буде осуджений. Хіба ви не знаєте, що від цього починається негідна дружба? Адже стається, що ви даєте тим, до кого почуваєте нечисту любов. Втім, навіть якби цього й не було, то чи не виникають від цього спокуси, нарікання і збентеження, коли один споживає, а другий стоїть і дивиться? Так чи інакше, той другий подумає, що його не люблять. Якщо ж ви скажете, що в присутності іншого нічого не даєте, то це значить, що ви мусите вичікувати зручного часу, моменту і місця. А звідси виникають приватні дружби та зібрання. Що говорить Василій Великий? Знаки, подані очима, і шепотіння на вухо дають привід підозрювати в якому-небудь недоброму ділі. Би скажете: «Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?» (1 Кор. 10, 29). 71 Чи не моїм, вашого отця, сумлінням ви судитесь, якщо не слухаєтесь мене? Бо стається й таке. Якщо ж моїм, то тим більше - сумлінням інших. Але хто-небудь скаже: щоб виявити любов до ворога, я даю з йому тільки дуже мало, по-дружньому бесідую з ним і відходжу. Та крім розпорядників, ніхто не має права цього робити, хіба що за наказом. І якщо хтось ослухається, той неодмінно буде підданий епітимії.

«...кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає» (Євр. 12, 6). «...бо коли я вам завдаю смутку, - говорить н Божественний апостол, - то хто мене розвеселить, як не той, що  зазнає від мене смутку?» (2 Кор. 2, 2). Радійте, приймаючи від мене епітимії, і знайте, що я, хоч і грішний, чиню так, керуючись любов'ю до вас. Я приймаю ваші труди і поти, як многоцінне миро та приємний запах, які ви приносите Богові. Пам'ятайте про смерть, про розлучення душі з тілом, про предстояння ангелів, про оту довгу путь, про відчуження від усіх, про стояння перед лицем Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, про страшний і безобманний одвіт про всі наші діла, про страшну та грізну муку, про Царство Небесне і про обіцяні там невидимі й невимовні блага. І щоб усі ми успадкували їх за благодаттю Господа нашого Ісуса Христа, з яким Отцеві І Святому Духові належить слава і влада, честь І поклонення, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!