Християнська бібліотека - Про відречення від своєї волі Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про відречення від своєї волі
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 22

Про відречення від своєї волі

До саккудіонських братів. 

Брате, дитино Софронію! Старанно й ретельно, без лінивства, відбувай своє служіння. Я мушу завжди про це писати до тебе, щоб збуджу вати твоє усердя. Будь уважним до всіх і наставляй своє братство. Слід куй за ділами кожного з них: як вони живуть і як поводяться, - аби ми, й близькі до вас знали, що ви живете на Божу славу, згідно встановлених нашими святими отцями уставів і канонів, за нашими смиренними заповідями та існуючими правилами. Бо в тому місці, де живуть так і всього цього дотримуються, там догоджається Богові, там а світло, туди приходить мир, і сатана не має туди доступу, далеко звідти відбігають пристрасті. А там, де про це не дбають, все навпаки: замість добра - зло, замість світла - тьма, замість Христа - диявол. Тому будь уважним і пильним. Іспитуй серця братів у сповіді й, будучи для них зразком, наставляй їх на всяке добре діло. Під приводом молитви, Мовчання і читання не залишай монастирських справ, щоб не розладналось те, що стосується тілесних потреб. І, навпаки, постійно та повсякчасно клопочучись різними справами, не допускай, щоб твій ум занурювався в них і полишав пам'ять та бачення Бога. Це правило благочестя. Якщо ти будеш провадити таке життя, то браття будуть тебе наслідувати, уподібнюватись і в ділах, і в житті. Бо не для того ми стали монахами, щоб їсти, пити й прикрашатися, і не в тому полягає наше спасіння. І знову ж таки, не для того ми прийняли монаший образ, щоб не їсти, не вдягатися й не трудитися, а для того, щоб і те, і друге виконувати у відповідний час, як проголошує апостол: «все нехай діється пристойно і докладно» (1 Кор. 14, 40). Бо й сам апостол говорить, що він ніколи не їв хліба задармо, а працею святих своїх рук здобував необхідне для себе і для тих, що були з ним (2 Сол. 3,8; Ді. 20, 34). Так чини і перебувай у цьому. Не будь неуважним до того, що вимагає поправи, щоб через позірну доброту мале не залишилось невикритим і не привело би братів до більшого зла. Якщо хтось крадькома їсть - покарай його. Якщо хтось має щось як своє власне, хоч би й найменше, - наклади на нього епїтимію. Не хоче працювати? Нехай і не їсть. Роздає о що-небудь, не маючи на те влади, чи то буде їжа, чи пиття, чи обмінює  це на щось інше? Покарай його. Зводить наклепи чи краде? Вижени за браму, як говорять правила. А ви, чада і браття, не вважайте оце почуте жорстоким і не думайте, що я говорю це від жорстокого серця. Ні, я говорю це з батьківської любові, потерпаючи за спасіння ваших душ. В цьому ми повинні скласти звіт, і велика кара впаде на нашу голову, якщо ми не будемо вам цього говорити, якщо не будемо утверджувати і повчати вас. Бо ж і доброго батька обов'язок - не залишати дітей своїх без покарання, а малими погрозами та докорами вести їх до насолоди вічного життя. Як свідчить Писання, Елі, як батько, був звинувачений і зненавиджений за те, що не наставляв на добрий розум і не карав, як належить, своїх синів, порушників закону. За цю тільки одну вину він і загинув разом зі своїми синами. Ось чому мужньо стійте у вашому подвижництві, кожний у своєму служінні, у всякому доброму ділі, щоб до інших ваших чеснот додати й тілесні труди. Нехай же благодать Господа нашого Ісуса Христа завжди буде з вами, чесні мої брати. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!