Про відречення від своєї волі

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 22-е

Про відречення від своєї волі

До саккудіонських братів. 

Брате, дитино Софронію! Старанно й ретельно, без лінивства, відбувай своє служіння. Я мушу завжди про це писати до тебе, щоб збуджу вати твоє усердя. Будь уважним до всіх і наставляй своє братство. Слід куй за ділами кожного з них: як вони живуть і як поводяться, - аби ми, й близькі до вас знали, що ви живете на Божу славу, згідно встановлених нашими святими отцями уставів і канонів, за нашими смиренними заповідями та існуючими правилами. Бо в тому місці, де живуть так і всього цього дотримуються, там догоджається Богові, там а світло, туди приходить мир, і сатана не має туди доступу, далеко звідти відбігають пристрасті. А там, де про це не дбають, все навпаки: замість добра - зло, замість світла - тьма, замість Христа - диявол. Тому будь уважним і пильним. Іспитуй серця братів у сповіді й, будучи для них зразком, наставляй їх на всяке добре діло. Під приводом молитви, _Мовчання і читання не залишай монастирських справ, щоб не розладналось те, що стосується тілесних потреб. І, навпаки, постійно та повсякчасно клопочучись різними справами, не допускай, щоб твій ум занурювався в них і полишав пам'ять та бачення Бога. Це правило благочестя. Якщо ти будеш провадити таке життя, то браття будуть тебе наслідувати, уподібнюватись і в ділах, і в житті. Бо не для того ми стали монахами, щоб їсти, пити й прикрашатися, і не в тому полягає наше спасіння. І знову ж таки, не для того ми прийняли монаший образ, щоб не їсти, не вдягатися й не трудитися, а для того, щоб і те, і друге виконувати у відповідний час, як проголошує апостол: «все нехай діється пристойно і докладно» (1 Кор. 14, 40). Бо й сам апостол говорить, що він ніколи не їв хліба задармо, а працею святих своїх рук здобував необхідне для себе і для тих, що були з ним (2 Сол. 3,8; Ді. 20, 34). Так чини і перебувай у цьому. Не будь неуважним до того, що вимагає поправи, щоб через позірну доброту мале не залишилось невикритим і не привело би братів до більшого зла. Якщо хтось крадькома їсть - покарай його. Якщо хтось має щось як своє власне, хоч би й найменше, - наклади на нього епїтимію. Не хоче працювати? Нехай і не їсть. Роздає о що-небудь, не маючи на те влади, чи то буде їжа, чи пиття, чи обмінює  це на щось інше? Покарай його. Зводить наклепи чи краде? Вижени за браму, як говорять правила. А ви, чада і браття, не вважайте оце почуте жорстоким і не думайте, що я говорю це від жорстокого серця. Ні, я говорю це з батьківської любові, потерпаючи за спасіння ваших душ. В цьому ми повинні скласти звіт, і велика кара впаде на нашу голову, якщо ми не будемо вам цього говорити, якщо не будемо утверджувати і повчати вас. Бо ж і доброго батька обов'язок - не залишати дітей своїх без покарання, а малими погрозами та докорами вести їх до насолоди вічного життя. Як свідчить Писання, Елі, як батько, був звинувачений і зненавиджений за те, що не наставляв на добрий розум і не карав, як належить, своїх синів, порушників закону. За цю тільки одну вину він і загинув разом зі своїми синами. Ось чому мужньо стійте у вашому подвижництві, кожний у своєму служінні, у всякому доброму ділі, щоб до інших ваших чеснот додати й тілесні труди. Нехай же благодать Господа нашого Ісуса Христа завжди буде з вами, чесні мої брати. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!