Будьмо уважними до заповідей і вчення Святих Отців

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 16-е

Про те, що ми мусимо бути уважними до заповідей і вчення наших Святих Отців

Отці, браття і чада!

Оскільки моє діло і служіння полягає у слові поучення, то я повинен не лінуватися і бути дбайливим у своєму служінні, з одного боку, щоб воно послужило вам, ви бранці Божі, нагадуванням, утіхою і спонукою до вашого духовного спасіння, а з другого, - щоб і я, окаянний, зберіг свою душу від осудження, звістуючи вам належне. Моя душа жахається і страхається, коли я чую Божественного учителя всесвіту Павла, який говорить: «.я - чистий, від крови всіх. Я бо не ухилявся вам об'явити всю волю Божу» (Ді. 20, 26-27). Якщо ж я, окаянний, не говоритиму вам, що в моїй силі, та не звіщатиму потрібне для вас, то як уникну неминучого осудження за мовчання? Отож простіть мені, якщо в попередньому поученні я досить суворо викривав вас. Бо я робив це не для того, щоб нерозважно засмутити вас, ні! І не для того, щоб задовольнити свою пристрасть. А щоб, будучи невиправним і не-утвердженим, привести вас у страх й утвердити. Отож, діти, послухайте й зрозумійте, що нам говорять і заповідають святі. З того, про що воли говорять і що ми щоденно чуємо, наведу вам висловлювання двох. Один, перестерігаючи, говорить: «Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані злоріки, ані грабіжники - царства Божого не успадкують» (1 Кор. 6, 9-10). В другому місці говорить: «Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою. Будь-те, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив» (Еф. 4, 31-32). Другий, закликаючи, говорить наступне: «Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!» (Пс. 95, 6). А в другому місці говорить: «Увійдіть із подякою в Його ворота,  в Його двори з хвалою» (Пс. 100, 4). Тепер, чада мої і браття, утвердімось завдяки цим пересторогам й збережімо вчення. Прийдімо усі разом, поклонімось Йому і заплачмо через минуле життя, через ті діла, слова й помисли, в яких ми щоденно виявляємося довжниками, свідомо чи несвідомо, й увійдімо в Його села з піснями і славослов'ям, а не з бридкими помислами, злопам'ятністю, непослухом та гордістю. Бо сказано: нарікання числиться як гріх. Отож не нарікаймо, не ображаймося, не влаштовуймо своїх нарад, не гордімося. Бо ми - земля, сажа, прах і попіл, а особливо ті, які вважають себе славними у тілесному або духовному діланні. Я бачу, що образ цього світу став чужим для нас. Бо ми зовсім інакші, аніж світські люди: ми зодягнулись у якийсь дивний одяг і оточили себе дивним життям, без жінок, без накопичень, без спадщини, навіть більше, -- ми безплотні, бо сказано: «Тілесні не можуть подобатись Богові» (Рим. 8, 8), - ми розіп'ялись для світу. А вибравши таке життя, будьмо достойними нашого покликання, щоб ми істинно а не ложно іменувалися так, як Іменуємося. Будьмо послушні, покірливі, богобоязливі, благоговійні, Христолюбиві й незухвалі. Любімо один одного. Уникаймо чвар, будьмо независливі, мовчазні, трудолюбиві, перед духовним отцем щирі, благопокірливі і терпеливі. Будьмо вдячні за все, що нам посилається, чи то буде їжа, чи пиття, чи одяг, чи взуття, чи щось інше, аби звершуючи добро, ми стали спадкоємцями бажаного і шуканого Царства Небесного, у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!