Християнська бібліотека - Про наслідування правил і способа життя Христових апостолів Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про наслідування правил і способа життя Христових апостолів
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 5

Про те, що всі, хто живе у спільноті, наслідують правила і спосіб життя Христових апостолів

Отці, браття і чада мої! Я хотів би з любов'ю поучувати вас і ділами, як поучую словом, щоб прилучити вас до чесноти і Божественного життя. Але оскільки я злидар і в тому, і в другому, то болію та засмучуюсь, і не знаю, що маю робити. Воістину, діти, моя смиренна душа бажає і прагне, щоб ви спаслися, щоб ходили дорогою істини, і щодня успішно. Бо бачачи вашу покірливість, зречення світу і віддалення від нього, бачачи, що ви безповоротно залишили ваших близьких, відреклися від усіх ваших маєтків, умертвили свою волю, бачачи, що всі ви є одне, в усіх одне серце і одна душа, - боюся, щоб через окаянне моє життя ви не збились з дороги і не втратили сподіваних благ. Бо вам необхідно бути такими, як я, оскільки всякий учень дивиться на свого наставника і звичайно буває подібним до нього, старається його наслідувати і через нього пізнає і осягає добрі діла та чесноти. Що ж доброго я, пристрасний і потьмарений, можу показати вам і до якого доброчестя вас привести, або як вас наставити і піднести до цієї небесної обітниці? 

Зрештою, я бачу, що ваша віра повніша і твердіша від моєї, ісповідування вашої віри - непохитне, а тепло любові - аж до смерті. Тому я думаю, і навіть упевнений, що ви досягнете своєї цілі. Ось чому кожен з вас, возлюблені мої браття, нехай без спотикання і спокуси робить добро для напучення себе і свого ближнього, кожного дня являючи себе перед Богом і братами не з суперечками і згубними наріканнями, противними Богові, і не рабською пристрасністю, а послухом, тихістю і миром, без марнославства і честолюбства, без спокуси і з чистою совістю, заради самого добра, задля самої Божої заповіді і наших настоятельських настанов і, коротко кажучи, задля вашого спасіння. Трудімось щодня і спонукуймо себе до добра до тої пори, поки настане час нашого повернення, тобто відходу з цього життя. А час цей, діти, швидко наближається і майже настав. Біймося ж його так, немов би він вже настав, а не як очікуваного; нехай цей страх віддаляє і очищує нас від усякого зла і всякого лукавства, щоб ви жили з благоговінням, мовчазно і з благою увагою; а до цього додали поучення в Божественних писаннях, чисту молитву і працю по силі. Піст - це теж тілесне знаряддя (чесноти), але лише тоді, коли поєднаний зі святим смиренням. Ми ще не досягли (міри) подвигів отців, але нам і не корисно бажати того, що перевищує наші можливості. Бо, як говорили ще еллінські мудреці, ненаситність бажань - це великий голод. А ми будемо дотримуватись того, про що я говорив раніше, і, не ухиляючись від послуху, охоче прийматимемо все, що з нами трапляється, виконуючи встановлені у нас Божественні правила. А саме: їмо чи п'ємо, раз чи двічі на день, не лише хліб та овочі, але й вино і єлей, а іноді - рибу і сир, - завжди їжмо з належною стриманістю, не їжмо за бажанням і рішенням нашої волі (оскільки і це ставиться за гріх) - такі правила ви прийняли від нас. Також чи ми спимо, чи відпочиваємо, сидимо чи бесідуємо, чи сходимось, чи святкуємо, - все нехай буде премудро й розумно. Також: садимо ми чи сіємо, будуємо чи обробляємо поля, чи щось інше робимо за нашою силою і потребою, - тоді не втратьмо величі наших Отців. Хто зна, може, й це є одне з чудес і чудодіянь, подібне до вигнання бісів, зцілення сліпих, очищення прокажених, воскресіння мертвих, повеління стихіям, пересування гір з одного місця на друге, висушування моря, добування води в безводній землі чи ще чогось іншого, що робили святі. В ім'я Господа нашого Ісуса Христа люди з різних місць і країн, різних племен і різного віку збираються, створюють одну громаду і гурт, об'єднуються в одне ціле тіло, для одного служіння і діяння, і стають немов би одним многодумним і многодушним, однодумним і однодушним тілом - не заради якоїсь пустої справи, а тільки заради Божественного намірення і поклоніння Святій Тройці. Цього (товариства) не може зруйнувати не лише проста людина, але ні начала, ні власті, ні сильні землі, ані сам верховник бісів, - ви ж бо знаєте, що було сказано великому нашому отцеві Пахомію про нашу обитель. Настільки визначний наш чин і вшановується нарівні з великими чудами. Ми й самі робитимемо наше життя блаженним, якщо житимемо з пильністю. Чи не проганяємо ми таким чином бісів? І не тільки деколи, але щодня й щогодини проганяємо й обпалюємо їх, а біси кричать і страшно волають. Кожен з вас робить чудо і проганяє біса - чи блуду, чи зневіри, шаленства, злопам'ятності, осуду, нарікання та й інших пристрастей. Отак, якщо хочете, ви і чудотворці. І Господь Бог приймає такий подвиг вашого життя, як прийняв подвиг пустельників і стовпників, які сотворили багато чудес і знамень. І нема в цьому ні відмінності, ні переміни, ані тіні різниці.

Якщо ж я, лукавий, підлесливий і досвідчений на словах, обманюю, то не обманюють святі. Бо якщо хвалю та звеличую спільноту тільки я, то нехай я замовкну, і нехай не виголошується хула. А якщо сам Христос вказав на спільноту своїми дванадцятьма учнями, а пізніше Божественні апостоли - трьома і п'ятьма тисячами (Ді. 2, 41; 4,4;4, 32), і я вже не кажу про тих, що були після них, то як же вам, діти мої, не погодитись зі мною і не ісповідувати того ж самого? Отже, ми маємо те, що шукали, бо знайшли істину, знайшли, в чому суть справи, і відповідно до цього провадитимемо наше життя, яке, зрештою, Божою благодаттю ви вже провадите, виконуючи все необхідне і виправляючи себе, в чому потрібно, - я ж найбільше за всіх потребую виправлення. Христос Бог нехай укріпить вас страхом Своїм і нехай Ц піднесе вас до досконалості, бо Він з Отцем і Святим Духом є нашим н життям і нашою силою, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!