 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Блаженний Діядох. Якщо душа впевненим і немрійливим порухом запалає в Божій любові, пориваючи в її глибину тіло, - коли подвижник, що перебуває під дією Божої благодати, бадьорий або коли спить, а душа тим часом ні про що инше не помишляє, окрім того, до чого спонукана, то мусимо знати, що це - дія Святого Духа. Ущерть сповнившись приємними почуттями від несказанної Божої солодкости, вона в цей час навіть не може думати про щось инше, а лише втішається якоюсь невичерпною радістю. Коли ж у такому стані вона (душа) почне вагатися в сумнівах або прийме якусь нечисту думку і при цьому послуговуватиметься святим ім'ям Господа для відвернення зла, а не лише з любови до Бога, то мусимо знати, що ця обіцянка від обманника і є вона примарою радости. Святий Василій Великий каже: вповні не висловлені й не описані блискавичні полиски Божественної краси. її не може окреслити слово і вмістити слух. Чи назовемо її блиском вранішньої зірниці, місячним світлом чи сяйвом сонця - усе це не гідне уподібнитися славі й порівняно з істинним світлом є таким далеким від нього, як глибока ніч і жахлива темрява від полудневої ясности. Якщо ця краса, котрої не можуть уздріти тілесні очі, а здатні осягнути лише душа та думка, вражала когось зі святих і полишала в них нестерпне діткнення бажанням, то, збентежені теперішнім життям, вони говорили: «Лихо мені, що подорож моя продовжилася» (Пс. 119, 5), «хотілося б мені померти, щоб із Христом бути» (Фил. 1, 23), бо ж це набагато краще, ніж бути обтяженими цим життям, немов в'язницею, - наскільки були нестримні у стремліннях до Бога ті, чиїх душ торкнулося Божественне бажання. Через непогамовне прагнення споглядати Божественну красу ці святі молилися, щоб бачити її впродовж вічного життя.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
