 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Преподобний Антоній Великий. Наскільки недосяжні сила і Божа могутність, настільки недосяжні і Його діяння. Як незглибима Його премудрість, так і «недослідимі Його дороги» (Рим. 11, 33). . Преподобний Арсеній Великий. Якось авва Арсеній запитав ув одного з єгипетських старців про свої помисли. Це зауважив один із братів і спитав преподобного: «Авво Арсеніє! Чому ти, що так добре знаєшся на вченнях Греції та Риму, питаєш про свої помисли того, кому цілком чужа будь-яка вченість?» Арсеній відказав: «Я знаю науки Греції та Риму, але ще не знаю азбуки, якої навчає нетямущий у вченостях світу». - Якщо віднайдемо Бога, Він явиться нам, і якщо утримуватимемо Його в собі, то Він перебуватиме з нами. - Авва Марк запитав у авви Арсенія: «Чому ти уникаєш нашого товариства та бесіди з нами?» Арсеній відповів: «Бог знає, що я люблю вас, але не можу перебувати водночас і з Ним, і з людьми. На небі тисячі й тисячі тисяч мають одну волю, а в людей воля розмаїта, тому я не можу, залишивши Бога, перебувати з людьми. - Коли прийшла остання година авви Арсенія, братія, що перебувала біля нього, зауважила, що старець плаче, і запитали його: «Отче! Невже і ти лякаєшся?» Арсеній відповів: «Лякаюся! Страх, який зараз відчуваю, перебував зі мною з того часу, коли я став монахом». - Авва Агатон, бачачи якесь діло й відчуваючи спонуку помислу до осудження, казав сам до себе: «Агатоне! Не вчини цього!» Ісая Самітник. Звідкіля мені знати, чи я вгодний Богові, щоб сказати братові: чини так чи инак. Сам же ж іще перебуваю під ярмом покаяння через свої гріхи. - Коли невелика хмарина надходить на сонце, то перепиняє дію його світла і тепла. На цьому прикладі зрозумійте, як діють на подвижника дрібнички, чого не розуміють суттєво необізнані з монашим життям. - Той, хто впадає у гріх, не може навчити, як у нього не впадати. - Вінець чеснот - любов; вінець пристрастей - виправдання своїх гріхів. - Коли, почувши про себе щось недобре, ти бентежишся, то не маєш у собі страху Божого. Преподобний Ісаак Сирійський. Приноси Богові свої прохання відповідно до Його величі, щоб піднеслася перед Ним твоя гідність і Він втішився тобою. Коли хто попрохає в царя трохи болота, то не лише зганьбиться мізерністю прохання, виявивши свою надзвичайну нерозумність, а й своїм проханням образить царя. Так чинить і той, хто у своїх молитвах просить чогось земного. Ангели й архангели - вельможі Небесного Царя - дивляться на тебе, коли ти молишся, і дослухаються до твоїх прохань: небесні сили чудуються і радіють, бачачи, що той, хто зліплений із земного пороху, залишивши свою плоть, просить небесного; і, навпаки, вони ображаються на того, хто, залишивши небесне, просить свого болота. - Скарб покірливого всередині нього: це - Господь. - Небо перебуває в тобі всередині, коли ти чистий; у самому собі ти побачиш ангелів і їхнє світло, а разом з ними і їхнього Владику. Преподобний Йоан Колов. Хто сильніший за лева? Але і лев через своє черево потрапляє в тенета. Тоді й уся його сила; ні до чого. Преподобний Пімен Великий. Допоки казан розігрітий вогнем, що під ним палає, доти ані муха, ані инше якесь створіння не наважиться до нього торкнутися. Коли ж казан охолоне, усяка гадина сідає на нього безперешкодно. Так і монах: поки духовно трудиться, доти вороги не мають змоги його здолати. Святий Лукіян. Коли настав празник Господнього Богоявлення, святий (постраждав за Гелерія і Діоклетіяна) забажав, щоб йому та всім християнам, що перебували з ним у в'язниці, дозволили причаститися. Він помолився до Бога, щоб отримати бажане, і Господь влаштував так, що через недогляд вартових дехто з віруючих прийшов до Лукіяна в темницю і приніс хліб та вино. Тоді святий сказав своїм учням та всім, хто був біля нього: «Станьте довкола мене й будете церквою, бо ж я вірю, що жива Церква краща й благоприємніша для Бога, аніж зведена з дерева чи з каменю». По тому, коли всі обступили Лукіяна, він мовив: «Звершимо літургію і причастимося Чесних Дарів». Учні спитали в нього: «Та де ж ми, отче, покладемо хліб для священнодіяння, адже тут не маємо стола?!» А святий, що лежав зв'язаний горілиць, сказав: «Покладіть приношення на мої груди, і буде живий престол Живому Богові». Так у темниці на грудях святого відслужили Божественну літургію з усіма необхідними молитвами - чинно, як належить, й усі сподобили причаститися Святих Божественних Тайн».
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
