 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З повчань Учителів Церкви. Ось ознаки благодатної присутности Святого Духа в наших серцях: за вченням святого Павла, це праведність, мир і радість у Святому Дусі (Рим. 14, 17). а) Однією з прикметних рис Святого Духа, за якою можна визначити Його присутність у людині, є праведність, або намагання людини завжди й в усьому чинити справедливо. Таку правду той, хто має в собі Святого Духа, свідчить і щодо Бога, { і щодо самого себе. Господа, як найбільшого Благодітеля і Люблячого Отця, він слушно любить усім серцем і всією душею; як Особу, Найвищу і Найдосконалішу, - почитає з найглибшим благоговінням; як Творця, Промислителя і Суддю, - слухає з усією благопокірністю й тому ретельно старається виконувати всі Його заповіді. Та й Божі заповіді, виконання яких для декого є таким важким, йому є не лише не тяжкими (1 Йо. 5, 3), а ще й становлять легке і любе ярмо (Мт. 11, ЗО). Щодо ближніх, той, у кому живе Святий Дух, свідчить правду тим, що не тільки зовсім не ображає нікого ні ділом, ані словом, а навіть і в своїх думках не хоче мати нічого поганого, а завжди чинить справедливо, стараючись дати кожному належне: кому податок - податок, кому мито - мито, кому острах ~ острах, кому честь - честь (Рим. 13, 7). Той, хто має Святого Духа, також щодо себе самого чинить зі строгою справедливістю, а саме - він не думає про себе понад те, що треба думати (Рим. 12, 3), тобто не перебільшує власних достоїнств і не пишається, не бундючиться перед иншими. Він ні в чому не допускає до себе олжі, а тому ніколи не лукавить, не є неправдомовцем чи обманником, а завжди говорить чисту правду, а з його вуст не зійде марне слово, а тим більше гниле, шкідливе чи спокусливе (Мт. 5, 37; 12, 36 та Еф. 4, 29). б) 3 такою правдою в людині, сповненій Святим Духом, поєднується мир. Цей мир досконалий - потрійний: з Богом, із ближнім і зі самим собою. Сповнений Святим Духом не лише не ворогує проти Бога навмисно, не ображає Його блюзнірством, облудним думанням, святокрадством і відлученням від Його Церкви, як це чинять люди нечестиві, а повсюди остерігається того, що може прогнівити Господа, і старається чинити лише приємне Богові. Той, хто сповнений Святим Духом, має мир із ближніми: не лише він сам ніколи не ворогує супроти них ані словом, ні ділом, а ще й пильнує, щоб вони не мали до нього неприязні, а тому й робить зі свого боку все можливе, аби лишень зберегти ближнім мир І, врешті, сповнений Святим Духом має мир зі собою, бо його сумління не докоряє йому ні за які погані вчинки, порочні пристрасті його не бентежать, не мучить заздрість. А якщо трапиться йому в чомусь згрішити, то він одразу ж розкаюється перед Богом, старається загладити вчинене зло і, твердо віруючи в благість Господа й очисну силу пролитої задля нас Крови Спасителя, втішає себе думкою, що Бог пробачить йому прогрішення, і тому є у своїй душі спокійний. в) Разом із миром Святий Дух вливає в серце віруючого радість (Рим. 15, 13). Але це не така радість, якою радіють ті, що нині сміються, вона не плотська, а духовна. Той, хто сповнений Святим Духом, по-перше, радіє Господом, споглядаючи Його невимовні досконалості, серед яких кожна зокрема й усі разом творять несказанну красу; по-друге, він тішиться своїм спасінням, яскраво уявляючи собі ту безодню гріха і тортур, від яких Господь визволив його з великої своєї милости; і, врешті, радіє він, уявляючи ті великі блага, які приготував Бог тим, що Його люблять, і яких він сподівається скуштувати колись у Небесному Царстві. Бо сущий у ньому завдаток Святого Духа запевнює його, що він посильно подвизався добрим подвигом, і тому для нього на небі приготований вінок справедливости, що його вручить йому Господь - справедливий суддя (2 Тим. 4, 7-8). Ось яка правда, який мир і яка радість буває у віруючих, що сповнені Святим Духом. А тепер, брати, звернімо увагу на себе самих, загляньмо у свої серця і подивімося, чи є в них цінний завдаток Святого Духа. Преподобний Антоній Великий. Я молився за вас, щоб ви сподобилися прийняти Того Великого і Вогненного Духа, якого отримав я. Коли ж хочете Його отримати так, щоб Він перебував у вас, спочатку принесіть тілесні труди та смирення серця і, підносячи свої помисли на небо, вдень І вночі з правотою серця шукайте цього вогненного Духа, і Він дасться вам. Так отримав Його Ілля Тесвітянин, Єлисей та инші пророки. Хто так себе вичавлює, тому цей Дух дається назавжди й навіки. Перебувайте в молитвах, ревно шукаючи Його з усього свого серг^я, і дасться вам, бо цей дух оселяється у праведних серцях. Коли ж Його приймете, Він розкриє перед вами висот тайни, і будете в цьому тілі, як ті, що вже перебувають у Царстві.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
