 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Преподобний Максим Ісповідник. Святі були благі й чоловїколюбні, щедрі й милосердні, мали однакове до всіх любовне ставлення, зберігаючи силою любови впродовж цілого життя найкраще з усіх благ, яким я вважаю смирення. Воно є хранителем дібр і руйнівником протилежного до них зла. Так, святі були невловимі для усіх спокус, що нас обтяжують, - і вільних, які походять від нас, і невільних, які не від нас. Бо появу перших пригнічували стриманістю, а в сутичках з другими перемагали терпінням. Преподобний Симеон Новий Богослов. Для святих є мертвим світ і його люди. Тому як світські, бачачи, не бачать добрих діл святих мужів і, чуючи, анітрохи не можуть збагнути божественних слів, які їм подає благодать Святого Духа, так і духовні святі мужі не можуть бачити лукавих діл лицемірних світських людей і зрозуміти пристрасних їхніх розмов. Тобто святі, бачачи, не бачать того, що у світі, і чуючи те, що стосується світських людей, перебувають в такому Божественному стані й наставленні, немовби цього й не чули, оскільки не мають до того здатности. Тому й не буває жодного спілкування ні в духовних зі світськими, ані у світських з духовними. Преподобний Ніл Синайський. Святий Дух написав життя святих, щоб кожен, незалежно від свого покликання, підносився до істини за подібними прикладами. Преподобний Єфрем Сірійський. Ми звеличуємо святих і бажаємо мати їхні вінці, але не хочемо наслідувати їхніх подвигів. Чи гадаєте, що святі удостоїлися вінців даром, без трудів і скорбот? А хочете довідатися, як відійшли святі з цього життя: «Загинули в муках, відкинувши визволення збідовані, гноблені, кривджені» (Євр. 11, 35). Коли хочеш вічно царювати разом з ними, - простуй їхнім шляхом. Преподобний Антоній Великий. Ми названі іменами святих та облечені в їхню одіж, якою пишаємося перед невірними, а проте не маємо ревности в наслідуванні діл святих мужів. Боюся, чи не про нас сказав апостол: «Мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися» (2 Тим. З, 5). Херувими, яких бачив пророк Єзекиїл (10, 9-14), - це образ вірних душ, що подвизаються для досягнення досконалосте. Херувими мали кожен по четверо крил, сповнених очима, та четверо облич на чотири боки: одне обличчя людське, друге ліворуч - тельця, третє праворуч - левине і ще одне - орлине. Перше обличчя означає вірних, які, живучи у світі, виконують заповіді, що на них покладені. Коли хтось із цих людей прийме чернецтво, то стане подібним до лиця тельця, бо нестиме важкі труди, виконуючи монаші правила і звершуючи більше тілесних подвигів. Хто ж, здобувши досконалість, іде на самоту й розпочинає боротьбу з невидимими демонами, той уподібнюється до обличчя лева - царя диких звірів. А коли самітник переможе невидимих ворогів і візьме гору над пристрастями, тоді Святий Дух здійме його вгору, де він побачить Божественні видіння. Так уподібниться подвижник до обличчя орла: його ум бачитиме все, що може трапитися з ним із чотирьох боків, подібно до чотирьох многооких крил. Так він стане духовним херувимом й успадкує вічне блаженство.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
