|
|||
|
Святий Максим Ісповідник. Ум діє згідно зі своєю природою, коли зв'язав пристрасті, дивиться на значення всього сущого й перебуває з Богом, християнин же - трьома шляхами: заповідями, догмами і вірою. Заповіді відвертають ум від пристрастей, догми вводять його в пізнання Сущого, а віра - у споглядання Тройці. Немає більш досточесної душі за ту, яка з природи розумна. Благий Господь, творячи кожну душу на свій образ, прикликає її до буття саморушійною (свобідною). А потім кожна за своєю волею вибирає або честь, або ж безчестя, наживаючи їх вільно своїми вчинками. Авва Таласій. Ум, що вдає з себе мудрого, є безводною хмариною, яку женуть вітри марнославства та гордости. Симеон Новий Богослов. Кожен, що має себе за мудрого, оскільки звідав усі науки й відкрив зовнішню мудрість, ніколи не сподобиться проникнути в Божі тайни і їх побачити, якщо не впокориться і не стане в почуттях серця нетямущим, відкидаючи разом із зарозумілістю і набуту вченість. Бо хто так чинить і, несхитно віруючи, наслідує мудрих мужів у божественних речах, той під їхнім проводом увійде разом з ними в місто Живого Бога. Та завдяки просвіченню і настановам Святого Духа бачить і пізнає те, чого ніхто инший ні бачити, ні пізнати не може. Так стає він Богонавченим. Григорій Синайський. Справжній любитель мудрости є той, хто пізнав Творця з Його творінь і від Творця збагнув суще та Божественне й пізнав не лише навчаючись, а сам досвідчив. Або ж досконалий любитель мудрости той, хто зробив поступ у моральній, природній і богословській любові до мудрости, а найбільше в любові до Бога.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|