Християнська бібліотека - Духова мудрість і розум Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Вибрані фрагменти з писання святих Отців та Учителів Церкви: Християнське життя за Добротолюбієм
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Духова мудрість і розум
   

Повернутися до змісту книги "Вибрані фрагменти з писання святих Отців та Учителів Церкви. Християнське життя за Добротолюбієм"


Святий Максим Ісповідник. Ум діє згідно зі своєю природою, коли зв'язав пристрасті, дивиться на значення всього сущого й перебуває з Богом, християнин же - трьома шляхами: заповідями, догмами і вірою. Заповіді відвертають ум від пристрастей, догми вводять його в пізнання Сущого, а віра - у споглядання Тройці. Немає більш досточесної душі за ту, яка з природи розумна. Благий Господь, творячи кожну душу на свій образ, прикликає її до буття саморушійною (свобідною). А потім кожна за своєю волею вибирає або честь, або ж безчестя, наживаючи їх вільно своїми вчинками.

Авва Таласій. Ум, що вдає з себе мудрого, є безводною хмариною, яку женуть вітри марнославства та гордости.

Симеон Новий Богослов. Кожен, що має себе за мудрого, оскільки звідав усі науки й відкрив зовнішню мудрість, ніколи не сподобиться проникнути в Божі тайни і їх побачити, якщо не впокориться і не стане в почуттях серця нетямущим, відкидаючи разом із зарозумілістю і набуту вченість. Бо хто так чинить і, несхитно віруючи, наслідує мудрих мужів у божественних речах, той під їхнім проводом увійде разом з ними в місто Живого Бога. Та завдяки просвіченню і настановам Святого Духа бачить і пізнає те, чого ніхто инший ні бачити, ні пізнати не може. Так стає він Богонавченим.

Григорій Синайський. Справжній любитель мудрости є той, хто пізнав Творця з Його творінь і від Творця збагнув суще та Божественне й пізнав не лише навчаючись, а сам досвідчив. Або ж досконалий любитель мудрости той, хто зробив поступ у моральній, природній і богословській любові до мудрости, а найбільше в любові до Бога.

[ Cкачати книгу: "Вибрані фрагменти з писання святих Отців та Учителів Церкви. Християнське життя за Добротолюбієм" ]

Купити книгу: "Вибрані фрагменти з писання святих Отців та Учителів Церкви. Християнське життя за Добротолюбієм" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!