 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Преподобний Максим Ісповідник. Блаженний чоловік, що не прив'язаний до жодної тлінної чи земної речі. . Авва Таласій. Полишивши майно і зрікшись світу, зречися, врешті, і поганих помислів. Ілля Екдик. Коли позбавиш свій ум від пристрасти до тіл, наїдків і грошей, то все, що б ти не чинив, буде від тебе поставлено чистим даром Богові. І за це воздається тобі тим, що відкриються очі твого серця і ти будеш ясно повчатися в ньому Божим законам, які видаватимуться твоїм вустам солодшими за мед і соти, бо приноситимуть вони надзвичайну приємність. - Перше зречення є звільненням від речей (майна), а друге і третє - від пристрастей і незнання. Симеон Новий Богослов. Відречення від світу й цілковите його покинення, якщо при цьому вповні позбутися усіх житейських речей, звичаїв, поглядів і осіб, відкинувши тіло й свою волю, незадовго принесе велику користь тому, хто з таким запалом ревности його зрікся. Преподобний Микита Ститат. Якщо хочеш побачити блага, які приготував Господь тим, що Його люблять, оселися в пустелі відречення від своєї волі й уникай світу. Якого ж це світу? Очей і плоті, гордости помислів і принадливости видимих речей. Як уникнеш такого світу, негайно засяє твоє світло, як зірниця, і загоїться твоя рана (див.: Ісая 58, 8). Так ти, перебуваючи посеред світу і людей, будеш неначе пустельник, що не спілкується з людьми. Якщо ж таким чином не втечеш Із цього світу, то полишення видимого світу аніскільки не послужить тобі до поступу в чеснотах і поєднанню з Богом. Осміюють благочестя й осміяні ділами бувають ті, що здійснили своє відречення не як належить і від самого початку не запрагнули вдатися до вчителя і керманича, а вчинили згідно зі своїм розумом та стали «перед собою самими розумні!» (Ісая 5, 21). Преподобний Йоан Ліствичник. Відмежувавшись від світу, не торкайся до нього, бо пристрасті легко повертаються. - Не пристановище (відречення від світу) буває причиною спасіння і бід: це відомо тим, які перепливають мисленне море. Але жалюгідне те видовище, коли вцілілі у вирі тонуть у самому пристановищі. АвваДоротей. Подбаймо про себе: хто нам дасть цей час, якщо ми намарно його згубимо? Воістину, прийде час, коли шукатимемо цих днів і не знайдемо їх. Авва Арсеній завжди казав собі: «Арсенію, для чого ти покинув світ?» Преподобний Ісаак Сирійський. Не полишивши світу, ніхто не може наблизитися до Бога. А полишенням я називаю не переселення тілом, а ухилення від мирських діл. Чеснота полишення світу полягає в тому, щоб не займати ним свій ум. - Ти, що стаєш на слід Господа, повсякчасно пам'ятай початок і первісну ревність, з якою ти ступав на цей шлях, і ті полум'яні помисли, з якими ти вперше вийшов зі своєї домівки і став у ряди воїнів.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
