 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Преподобний Теогност. Немає иншого такого великого подвигу, яким є доброчесність і дівицтво. Тим, хто чесно дотримується безшлюбности, чудуються ангели, його буде увінчано незгірш за мучеників. Адже ж скільки треба докласти трудів і довершити постів тому, хто, зв'язаний плоттю і кров'ю, намагається за посередництвом чистоти завжди наслідувати нематеріяльність безтілесних! Воістину, таке велике й високе діло, що було б неможливим, якби Бог не являв згори свого заступництва, зміцнюючи й утверджуючи немічну і тлінну природу, якось обновляючи її на землі Божественною любов'ю та упованням на обіцяні винагороди. Преподобний Микита Ститат. Не кажи у своєму серці: після того, як я стільки разів себе розбещував і піддавався шалові тіла, уже не можу здобувати чистоту дівицтва. Бо там, де покладено болі і труди покаяння враз зі стражданням і душевною теплотою і де струмують ріки сліз зворушення, там руйнуються всі твердині гріха, гасне вогонь пристрастей і відбувається ще одне народження - згори, під натхненням Духа Утішителя, і душа знову стає світлицею чистоти й дівицтва, в якій надприродний Бог, зійшовши у світлі й у невимовній радості, засів на висоті її ума як на престолі слави та дає спокій сущим у ній силам, кажучи: «Мир вам від пристрастей, які вас долають. Мир свій даю вам, щоб ви жили згідно з вашою природою. Мир Мій нехай буде з вами, щоб ви досягнули надприродної досконалости. Так потрійним дарунком миру зціливши тридільність душі й піднісши її до троїчної досконалости, з'єднавши із самим собою, Бог чинить незайманою цілу душу - цілу її доброю, цілу прекрасною та й, намастивши її пахощами мира чистоти, каже: «Устань, Моя люба! Ходи, Моя прекрасна», у діяльному благочесті. «Глянь-бо: зима пристрастей минула, дощі сластолюбних помислів відшуміли, а на землі твого серця з'явилися квіти чеснот з ароматом помислів» (див.: П. п. 2, 10-12). - Боже слово вчить, що дівицтво, дотримане в чистоті, є вищим за подружжя. Ось ця висока нагорода дівицтву, яка, за словами тайновидця Йоана Богослова, приготована від Господа: «І глянув я - і от Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім'я Його та ім'я Отця Його, написане на чолах своїх... І співають пісню нову перед престолом... І ніхто не міг навчитися пісні, окрім ста сорока чотирьох тисяч». Ви запитаєте: Хто ж вони? А Він відповість: «Це ті, що з жінками не осквернилися: дівочні ж вони. Ті, що слідують за Агнцем, куди б не пішов. Вони викуплені з-поміж людей первістки Богу і Агнцю» (Од. 14, 1-4). Проте Господь сам нас попередив, що до дівицтва здатен не кожний: «Не всі це слово розуміють, а ті лише, кому дано» (Мт. 19, 11). Та й сам Бог закликав до дівицтва лише тих, кому воно дане: «Хто може збагнути, нехай збагне» (Мт. 19, 10). - Дівицтво і шлюб не для всіх; проте доброчесність (тобто чистота звичок, благочестя) для кожного. «Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці» (Тит. 2, 11). Що означає «благочестиво»? Чи в чистоті дівицтва, чи в чесності шлюбу, підкидаючи світські пожадання, особливо ж пожадливості тіла, які воюють проти душі (див.: 1 Пт. 2, 11). Лише ті, котрі так живуть у нинішньому віці, можуть сподіватися па блаженну надію в майбутньому (Тит. 2, 13).
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
