 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Преподобний Ісаак Сирійский. Знай, що коли від тебе спалахне вогонь (спокуси) і пожере инших, то ти сам відповідатимеш перед Господом за душі, що палені твоїм вогнем. І навіть якщо не ти кидаєш їх у вогонь, а лише погоджуєшся з мучителями і цим насолоджуєшся, то на Суді будеш у числі їхніх спільників. Преподобний Єфрем Сірійський. Хочеш уникнути спокус і пересудів? Поклади двері охорони для своїх губ та «відверни очі (свої), щоб не бачили суєти» (Пс. 118, 37), то й уникнеш одного й другого: пересудів - мовчанням, а спокус - остеріганням очей. Бо якщо не переможемо цього в собі, нікуди не рушимо, у самих собі носитимемо своїх ворогів. Побори їх і, де б ти не жив, матимеш спокій. Преподобний Йоан Ліствичник. З-поміж нечистих духів одні є лукавіші за инших. Вони, увівши когось у гріх, не заспокоюються, а нашіптують нам і инших мати спільниками зла, щоб накликати на нас люті муки. Бачив я чоловіка, що свою гріховну звичку передав иншому, а згодом, спам'ятавшись, почав каятися і полишив гріх. Але оскільки той, навчений, не переставав грішити, то покаяння цього чоловіка не було чинне. Святий Йоан Золотоустий. 1) Спокусник є великим Божим ворогом. Він викрадає у Господа Його вартісний скарб - душу, що куплена за дорогу ціну. Тому слушно Боже слово називає спокусників антихристами (1 Йо. 2, 18). 2) Спокусник є жорстокий ворог ближнього. Люди жахаються паліїв, злодіїв, убивць, та якого ж страху гідний християнин, що розносить довкіл заразу гріха, віднімає у своїх братів благодатне життя (як нинішні сектанти й безбожники), віддає їх у рабство дияволові, скидає в ад?! 3) Спокусник є ворогом самому собі. Він збільшує власну вину; такий дасть відповідь перед Богом не лишень за себе, а й за тих, кого спокусив. Спокусник буде подвійно скараний. «Горе тій людині, через яку спокуси приходять» (Мт. 18, 7). Згубне, насправді згубне спілкування з порочними людьми. Не так швидко чіпляється зараза і не так скоро губить проказа уражених нею людей, як нищить зла вдача порочних людей. «Лихі розмови псують добрі звичаї» (1 Кор. 15, 33). Святитель Тихін Задонський. Спокуса - те саме, що й болячка мору. Мор заражує й умертвлює тіло, а спокуса - душу чоловіка. - Великим є гріх спокуси! Бо ж, по-перше, спокусник неодмінно чинить Христові перепони у влаштуванні нашого спасіння. Ісус хоче, щоб усі спаслися, а ти спонукаєш до гріха. Тому ти Христові ворог і друг та спільник диявола, бо, будучи спокусою для братії, твориш диявольське діло. Перший спокусник до гріха - диявол. По-друге, той, хто служить спокусою для инших, губить їх, тому він їхній злодій, ворог, убивця - навіть гірше за вбивцю, бо вбиває не тіло, а душу своїх братів. По-третє, кожен гріх можна хоч якось покрити покаянням, а спокусу ж - здебільшого ні... Щоправда, жити посеред спокус важко, проте многоцінно в очах Божих вистоювати серед них. Тим, які піддаються спокусі, не уникнути лиха, а тим, які спокушають, - ще більше. «Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися» (Еф. 5, 15). Горе вам (християнам), бо заради вас «щоденно скверниться Моє ім'я» (Іс. 52, 5).
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
