Щоб поглибити міжособистісні зв'язки під час розмови потрібно уважно слухати іншу людину і зосереджуватися не лише на її думках, але і на почуттях та переживаннях. Також необхідно переконати співрозмовника, що ми уважно його слухаємо і розуміємо (сприймаємо його думку і досвід жестами, мімікою, поданням того, як його розуміємо, посиланням до почутих слів т.д.). Треба пам'ятати про те, які саме почуття викликаємо в наших ближніх власними розмовами, вживанням перефразованих слів, тоном та сприйняттям співрозмовників.
Дотримання під час розмови вищевказаних принципів може покращити контакт з іншою людиною і зберегти від непотрібних суперечок.
• Уважно слухати інших;
• Намагатися добре зрозуміти думку і почуття іншої людини;
• Уникати одночасної розмови з іншими;
• Дозволяти кожному спокійно висловитися до кінця;
• Коли чогось не розуміємо, не атакувати іншу людину, не кепкувати з неї. Треба просити розяснити його позицію;
• Уникати дуже довгих висловлювань, говорити змістовно і зрозуміло для інших;
• Зауважити, чи наші довгі висловлювання не забирають можливості іншої людини висловитися;
• Намагатися уникати дуже загальних формулювань накшталт: «Люди», «Кожна людина», «Всі ми». Говорімо про конкретні справи і даємо конкретні приклади;
• Намагатися посилатися на те, що нас зацікавило у відповіді іншої особи;
• Не починати представляти своїх поглядів від слів «Ти не маєш рації», «Помиляєшся».
• Обережно виловлювати свою точку зору, використовуючи, наприклад, фрази: «Мені здається, що…».
• Замість того, щоб оцінювати іншу людину, намагатися дійти до самостійного пізнання правди по себе. Не ми, а інша людина має право себе оцінювати;
• Уникати будь-якої форми насмішок, кепкування з іншого, навіть у жартівливій формі;
• Не принижувати в будьякій формі іншу людину. Приниження, насмішки з когось, навіть у жартівливій формі, можуть бути дуже болісними для іншого.
• Намагатися добре зрозуміти досвід іншої людини і не приписувати їй почуття, яких у неї немає в даний момент.
• Не вказувати комусь «про що насправді йде мова або «що у насправді він відчуває».
• Уникати висловлювань на будь-яку тему в авторитарній і зверхній манері. Звертати увагу на тон наших висловлювань.
• Коли хтось представляє творчу пропозицію, утриматись від критики, а краще представити якусь свою додаткову пропозицію.
• Уникати легковаженного сприймання «за дрібницю» чужих проблем.
• Намагатися розмовляти і підтримувати індивідуальні бесіди;
• Під час групових зустрічей намагатися нав'язати контакт з особами, які прийшли на зустріч вперше;
• У розмові з іншою людиною дати їй зрозуміти, що ми її слухаємо, посилаючись на те, що вона говорить, або підсумовуючи власними словами, те що вона сказала.
• Намагатися дати зрозуміти іншій людині, що ми помічаємо її почуття смутку, прикрощів, радості і т.д.
• Намагатися зрозуміти, які реакції та почуття викликає в інших наш спосіб сприймання їх стилю, розмов, життя, тону голосу.
• Подумати про те, як інші можуть нас бачити і сприймати, наприклад, чи нас бояться, чи не викликаємо в них почуття небажаності.
• Намагатися частіше бачити цінність інших, виражати наш подив, дякувати, обдаровувати посмішкою т.д.;
• Допомагати людям відкрити в собі позитивні якості, таланти, вміння та дари.
• Якомога більше жестами, мімікою, посмішкою, стосунком до життя, виявом допомоги, намагатисяя виразити нашу прихильність до інших.
• Намагатися не забувати, що, завдяки благодаті, у кожній людині присутній Христос і ця присутність може в ній постійно зростати;
