Інформація для тих, хто проводить зустрічі

Вступні зауваження

Зустріч проводить довільно обраний учасник. Зазвичай він виконує служіння протягом одного місяця або на термін, встановлений групою. Він дбає про порядок зустрічі, і тільки він або речник має право перервати відповідь, якщо вважатиме, що вона не відповідає програмі, традиціям чи темі зустрічі. До обов'язків ведучого також належить обговорення організаційних справ групи. Проведенням збору добровільних внесків займається скарбник групи, який її інформує про стан каси. Організаційні, технічні чи фінансові справи групи обговорюються на спеціальній зустрічі. Організовувати зустріч можна у разі потреби або встановити її періодичність. Зустріч повинен проводити групи або один з досвідчених членів спільноти (якщо група не має речника).

Початок зустрічі

– Мене звати ….. Вітаю всіх присутніх на цій зустрічі. Прошу вимкнути мобільні телефони і пристрої, що можуть нас відволікати на сьогоднішній зустрічі.

Після привітання треба помолитися про силу духа. Далі зустріч проводитиме ведучий, який має представитися:

– Мене звати … і я ведучий на сьогоднішній зустрічі.

Питання до учасників:

– Чи є хтось з присутніх, хто вперше на такій зустрічі?

Якщо такий є, то ведучий надає йому коротку інформацію про Спільноту. Повідомляє початківця, що цього разу він має право висловлюватися поза чергою, говорити також і про те, що не стосується теми, задавати питання. При цьому зазначити, що це лише один раз і тому варто скористатися цією можливістю.

Обов'язкові правила на зустрічі

Кожен, хто хоче взяти слово на зустрічі, повідомляє про це, піднявши руку. Учасник розповідає тільки про власний досвід, погляди і роздуми, не говорить теоріями, не критикує і не оцінює відповіді інших. Також не використовує слів: ми, ви, вони т.д. Не можна переривати відповіді інших, задавати їм у той час питання, коментувати. У нашій Спільноті не дають порад, отже твоя відповідь може показати лише власний досвід, переживання і поведінку у ситуаціях, подібних до представлених іншими учасниками.

Усі присутні на зустрічі зобов'язані зберігати анонімність осіб і почутих на зустрічі справ і подій. ЦЕ ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ПРАВИЛО СПІЛЬНОТИ.

Початкові тексти

Преамбула Спільноти 12 кроків для християн

Ми – спільнота з чоловіків і жінок, які взаємно діляться досвідом, силою і надією на те, що можуть розв'язати свою спільну проблему і допомогти іншим звільнитися від залежностей та духовно зростати. Єдиною вимогою для участі у групі є бажання духовно розвиватися. Немає жодної оплати за участь у групах, адже існуємо за кошт власних добровільних пожертв. Спільнота 12 кроків для християн заснована на Святому Письмі. Наша найважливіша мета – заперечення перебування в залежності, нечутливості і безпорадності та допомога іншим стражденним зробити те ж саме. Більшість з нас неохоче визнає, що має проблему. Адже ніхто не любить думати, що він відрізняється від інших людей. Тому не дивує факт, що наші залежності характеризують незліченні даремні спроби самостійно впоратися з проблемами. Думка про те, що одного дня у якійсь спосіб будемо здатні контролювати своє життя – це нав'язлива думка кожної залежної людини. Перебування в цій ілюзії є дуже вражаючим. Багатьох це призвело до в'язниці, божевілля, розпаду стосунків, втрати цінностей або до смерті. Однак ми навчилися визнавати в повній мірі в найглибших куточках нашого буття те, що ми безсилі.

А це перший крок у нашому зціленні, оскільки втратили контроль над нашим життям. У кожного з нас були моменти, коли ми відчували, що відновили контроль, але ці моменти (зазвичай короткі) завжди спричиняли ще менший контроль, що призводило до жалюгідної і незрозумілої деморалізації. Ми переконані, що такі люди як ми повністю знаходяться під впливом прогресивної духовної хвороби. З часом нам не стає краще, а тільки гірше. Тому, для того щоб мати нормальне, щасливе життя, ми намагаємося практикувати відповідно до наших здібностей деякі правила у нашому повсякденному житті.

12 кроків до зрілості

1. Визнаємо, що ми безсилі проти нашої залежності і наших проблемі. Що ми не можемо самі впоратися з нашим життям.

2. Повірили, що сила, більша за нас, може відновити нам духовне здоров'я.

3. Вирішили присвятити нашу волю і наше життя Божій опіці, настільки ми Його розуміємо.

4. Зробили радикальний і відважний моральний підсумок у глибині нашої душі.

5. Без приховування визнали Богові, самим собі та іншій людині суть наших помилок.

6. Стали повністю готовими до того, щоби Бог звільнив нас від всіх недоліків характеру.

7. Покірно звернулися до Нього, щоб Він забрав усі наші недоліки.

8. Зробили список людей, яких ми скривдили, і готові відшкодувати вчинене їм зло.

9. Особисто відшкодували всім, кому було можливо, за винятком тих випадків, коли б це знову зранило їх або інших.

10. Надалі ведемо моральний рахунок, відразу визнаючи вчинені помилки.

11. Завдяки молитві та медитації ми прагнемо до більш досконалих стосунків з Богом, наскільки Його розуміємо, просимо лише про пізнання Його Волі стосовно нас та про силу для її виконання.

12. Духовно відроджені в результаті цих кроків, намагаємося нести послання іншим людям і виконувати ці правила у всіх наших починаннях.

Дванадцять традицій (Програма єдності)

Наш досвід показує, що, якщо хочемо зберегти єдність, то:

1. Наше спільне добро є найважливішим, індивідуальний розвиток залежить від єдності групи.

2. Наші лідери – це тільки довірені слуги, вони не управляють.

3. Єдиною вимогою для членів Спільноти «12 кроків для християн» є прагнення духовного розвитку

4. Кожна група повинна керувати собою самостійно, за винятком справ, що стосуються інших груп як цілісності.

5. Спільнота має тільки одну найважливішу мету – нести своє послання до тих, які ще продовжують страждати.

6. Спільнота ніколи не може схвалювати, фінансувати і надавати назви жодним спорідненим організаціям і іншим підприємствам, щоб фінансові, майнові питання, та питання престижу не відвертали нас від найважливішої мети.

7. Кожна група повинна бути повністю самодостатньою і відмовлятися від зовнішньої підтримки.

8. Наші центри послуг можуть приймати на роботу спеціальних працівників, але ми завжди повинні залишатися поза бізнесом.

9. Спільнота ніколи не може організуватися у структури, але може створювати комітети і службові об'єкти, які безпосередньо відповідальні перед тими, кому служать.

10. Спільнота не займає становища у жодних зовнішніх питаннях, тому її назва не може бути використана у жодній публічній дискусії.

11. Наша політика щодо ЗМІ повинна полягати більше на притягувані ніж рекламі; завжди повинні зберегти особисту анонімність щодо преси, радіо, фільмів і телебачення.

12. Святе Письмо – це духовне підґрунтя програми Спільноти, яке завжди нагадує про те, щоб завжди надавати перевагу правилам над особистими мотивами.

Ділення досвідом і надією:

Після прочитання початкових текстів ведучий запитує:

– Чи є на зустрічі хтось, хто має якусь проблему або радість, якою хотів би поділитися або розповісти на зустрічі? (якщо так, то його представляють і він розповідає в першу чергу).

– Чи хтось з присутніх хотів би запропонувати додаткову тему зустрічі (якщо немає пропозицій, то ведучий приступає до раніше встановленої групою теми або пропонує приготовану особисто).

Рекомендовано, щоб відповіді були пов'язані з програмою і традиціями, там шукати підказки та відповіді, а також дозволити всім учасникам зустрічі висловитися. Заохочується також дружній обмін поглядів і почуттів у вільній дискусіїу після зустрічі.

Закінчення зустрічі (кінцевий текст)

– Ми усвідомлюємо, що знаємо небагато. Бог щораз буде повніше виявляти Свою волю Тобі і нам. Питай Його під час ранкової медитації, що можеш зробити кожного дня для когось, хто ще хворий. Якщо твої справи впорядковані, отримаєш відповіді. Очевидно, не можеш поділитися чимось, чого сам не маєш. Дивись, аби Твої стосунки з Богом були правильні, і тобі та багатьом іншим стануться великі справи.

Для нас це Велика Правда. Віддайся Богу настільки, наскільки можеш це зробити. Визнай Богу і співбратам свої провини. Впорядкуй своє минуле. Ділися тим, що відкриваєш і долучи це до спільного. Ми будемо з тобою у Спільноті Духа і ти з впевненістю зустрінеш деяких з нас на Дорозі Щасливого Призначення.

(Замість кінцевого тексту можна прочитати наприклад «Desiderata» – www.desiderata.pl)

Наприкінці зустрічі беремося за руки і прощаємося словами:

– До зустрічі у наступну ………. (замість крапок вставляємо день коли відбудеться наступна зустріч).

Запрошуємо також на зустрічі «12 кроків для християн» на Skype – інформація на сайті www.mityng.sychar.org

Молитва про душевний спокій

Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість, щоб відрізняв одне від іншого.

Дозволь мені прожити цей день, усвідомлюючи швидкоплинність часу.

Дозволь мені насолоджуватися хвилею, усвідомлюючи її минущість.

Дозволь мені прийняти неминучість як шлях до внутрішнього спокою.

Дозволь за прикладом Ісуса прийняти цей грішний світ таким, яким він є, а не таким, яким би я хотів його бачити.

Дозволь мені повірити, що буде добре, якщо покладусь на Тебе і на Твою волю. Так зможу бути щасливим у цьому житті і осягнути повноту щастя з Тобою у вічності.

Амінь.

За згодою Курії Варшавсько-Празької дієцезії з 28.06.2010, № 1241 (K)2010 (до індивідуального читання).

[ Повернутися до змісту книги: Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ]

[ Скачати книгу (PDF): Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ]

[ Джерело: sychar.org ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!