|
|||
|
Апостол Павло запевняє: «Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим 5, 5). Християнська надія – це ніщо інше, як дія Святого Духа у житті людини. Вона укорінена у воскресінні Ісуса Христа і опирається на Божій обітниці вічного життя.
Безнадія, страх, розпач, зухвала довіраСв. Тома Аквінський розрізняє два види безнадії: зухвалість i розпач. Людина відчуває себе розбитою, коли не бачить жодного виходу, не відкриває жодного сліду очевидності і стає над прірвою розпачу, оточений сумнівами. Розпачі товаришує також пасивність. Надія ж спонукає нас до дій. Це вона пробуджує наші амбіції, вона відповідає за наші плани і прагнення осягнути високі речі. Духовність надії вказує на стосунок всіх наших діянь до вічності. Одночасно запобігає як розпачі, так і невідповідному розумінню довіри, яка робить так, що людина замість того щоб навернутися, зухвало вірить в силу Божого Милосердя і надалі продовжує грішити. Учень Ісуса Христа – людина надіїСв. Йоан Павло ІІ 12 червня 1987 р., під час своєї промови до молоді, на Вестерплатте сказав: «Для християнина ситуація ніколи не є безнадійною. Християнин – людина надії». Промовив також такі слова: «Пам'ятайте, що життя тут на землі є дорогою і тільки дорогою, нічим більше; є дорогою до неба, бо людина створена не для землі, але для неба». Вацлав Гавель сказав: «Надія – це не те саме, що оптимізм. Це не переконання, що щось має вдатися. Але впевненість, що щось має сенс, незалежно від того, чи нам вдається, чи ні». Опрацювали: Мірка, Малгоша, Андрій на підставі між інших текстів о. Юзефа Пєржхальського стосовно надії – http://pierzchalski. ecclesia.org.pl/index.php?page=01&id=01-01
[ Повернутися до змісту книги: Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ] [ Скачати книгу (PDF): Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ] [ Джерело: sychar.org ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|