 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
«Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника, (2) і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!». (3) Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; (4) Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати». (5) Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка. (6) Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; (7) отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.(8) Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Хрестителя». (9) І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – (10) тож послав стяти голову Йоанові в темниці. (11) Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері. (12) І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса». (Мт 14, 1-12) «Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв’язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, – бо оженився був з нею. (18) Йоан же казав Іродові: «Не личить тобі мати жінку брата твого». (19) Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла, (20) бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче. (21). Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галілейських, (22) увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: «Проси в мене чого бажаєш, – я дам тобі!». (23) Ще й присягнув їй: «Чого б ти тільки в мене просила, – дам тобі, хоч би й половину мого царства». (24) Вийшла вона та й до своєї матері каже: «Чого маю просити?» Вона ж відповіла: «Голову Йоана Хрестителя!» (25) І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: «Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Хрестителя». (26) Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити. (27). Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в’язниці, (28) приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй. (29) Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі». (Мк 6, 17-29).
[ Повернутися до змісту книги: Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ] [ Скачати книгу (PDF): Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» ] [ Джерело: sychar.org ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
