 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕАпостол: Ді 1, 1-8 Євангеліє: Йо 1, 1-17 Пригадаймо знущання людей з невинного чоловіка, Ісуса, котрий нічого злого не зробив. Він приносив зцілення недужим і проганяв бісів (пор. Лк 8, 2), повернув трьом мертвим духа, і вони стали живими, як перед тим. Прийшов шукати загублену вівцю, щоб її спасти, тобто за тебе і за мене віддав життя, коли ми губилися у проваллі своїх життєвих промахів, втікаючи від Божої любові і кидаючись в обійми диявольського обману. Якого обману? А дуже простого: хто не виконує заповідей Божої любові, той практикує сатанинські примхи, причетний до його затій, і як би хтось себе не обороняв - правда існує одна. Яка правда? Я і ти, конкретно, перебуваємо у світлі Христового воскресіння або в темноті диявольської брехні. Ми - слуги Небесного Отця або Його ворога. Усі люди світу поділені на два табори. Які докладно два табори? Перший табір - Христа, інший - диявола. І сам Син Божий сказав: "Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає" (Лк 11,23). Припускаю, що ти, брате й сестро, ходиш до церкви, але це ще не означає, що стоїш на боці Христа. Апостол Юда ходив з Ісусом, був очевидцем Його чудес, відповідав за доручені фінансові справи, скажемо так теперішньою мовою, але зрадив Спасителя, як сам признався, "видавши кров невинну". Зовнішня присутність біля Господа, запевнення, які часто люблять говорити, що вірю в Бога, ходжу до церкви, молюся тощо, - не виправдовують. Не квапмося уже себе самих робити праведниками. Зачекаймо. Поставмо запитання своєму сумлінню і щиро даймо відповідь. Чи я ходжу до церкви щонеділі та кожного свята? Якщо ні, тоді що мене виправдовує? Чи молюся щоденно і яка моя молитва? Як дотримуюся святого посту? Чи не гніваюся з ніким? Може, чиню комусь приховану кривду? Кривду ближньому, своєму народові? Не дотримуюся подружньої вірності? Не живу чесно в передподружньому житті? Зловживаю алкогольними напоями? Одурманюю свій розум наркотичними препаратами? Які сороміцькі слова ми чуємо на вулицях наших міст і сіл? Як часто ми далекі від сумлінного виконання своїх обов'язків - батька або матері, сина чи дочки, чоловіка і жінки, священика і вчителя, викладача, студента й простого робітника, депутата і військовослужбовця тощо. Чомусь спадають на думку слова скарги автора святого псалма: "Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би" (Пс 14(13), 1). Христос воскрес не для того, щоб нас оскаржувати, а щоб виправдати за практикування любові до Бога та ближнього. Дивися, як трудно було заспокоїтися ворогам, це вилилось у немилосердне бичування, глум, насмішки, несправедливий засуд і розп'яття на хресті Сина Божого. Страх ходив за ними та жив у них, не даючи їм спокою. Вони боялися мертвого тіла, тому прийшли до Пилата і сказали: "Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну. Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день" (Мт 27, 63-64). І що сталося? Христос помер на хресті. Йому пробили списом бік, з котрого вийшла кров і вода. Загорнули тіло, за юдейським звичаєм, у пов'язки та покривало. Положили у скелястий гріб і привалили важким каменем. Запечатали гріб та поставили сторожу. Нічого не допомогло, хоч все було так детально зроблено та сплановано. Настав третій день, "великий зчинився землетрус, - ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому" (Мт 28, 2). Сторожа розповіла первосвященикам, що Христос воскрес, а ті, порадившись, заплатили сторожам гроші, мабуть, більше, ніж Юді за зраду, і веліли говорити, що учні вкрали Його (пор. Мт 28, 11-13). А тим часом ми довідуємося, що учні зі страху переховувалися, боялися показатися на люди, а до всього цього певний час не вірили в Його воскресіння. Любі брати і сестри! Правди воскресіння Спасителя заперечити неможливо, її можна не прийняти до свого серця. Можна в це не вірити, і примусити когось до віри неможливо. Насильно накинута віра не буде вірою, а залишиться насильством. Людина вільна у своєму виборі. Кожен вибирає для себе табір Христа або стає у ворожий -проти Нього. Хто служить, той служить Богові або мамоні, дияволу. Воскресіння Господнє показує напрям нашого служіння. Маю надію, що ми стараємося бути в таборі Божого Сина і Йому служити. Загляньмо глибоко й щиро в наше сумління, там отримаємо відповідь про наш духовний стан. Хай відгомін слів пасхального привіту достукається до кожного серця вірних нашої Церкви та всіх людей доброї волі. Бажаю усім рівноваги духа, внутрішнього спокою та правдивої радості. Це духовне свято, і йому нічого не може стати на заваді. Хай воскреслий Христос усіх нас наповнить радістю та миром, любов'ю й милосердям! Бажаю, щоб цей християнський привіт - Христос воскрес! - звучав з переконання, завжди по-новому та щиро наповняв нас своєю духовною силою! Христос воскрес! Собор Св. Юрія, м. Львів, 08.04.2007.
Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді [ До змісту книги: "Слово Господнє живе та діяльне" ] [ Cкачати книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ] [ Купити книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ] [ Читайте також: Християнські проповіді ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
У
цей провіщений і святий день, царський і Господній, свято над святами
і торжество всіх торжеств, звертаюся до ваших сердець із привітальним
словом та коротким роздумуванням про Воскресіння Господа нашого Ісуса
Христа. Його життя було коротке, але за цей період часу, тридцять три
роки, "Він виповнив довголіття", котре продовжується в людях,
що живуть його любов'ю. "Любов же в тому, щоб жити за його заповідями.
А заповідь ця, щоб ви в любові жили" (2 Йо 1,6),- навчає святий Іван-євангелист;
котрий мав велику честь - покласти голову на груди Спасителя і відчути
биття Його люблячого серця. Що ми маємо відчути в цей урочистий день?
Однак лише відчути - це буде зовсім замало. Чому? - Відчуття підводять.
У це свято, в цю велич урочистості - маємо глибоко вникнути духом і пережити
її разом із воскреслим Христом і всіма учасниками цієї події - апостолами,
учнями, близькими до Христа, а також нашими предками, котрі впродовж століть
заглиблювалися у велику правду спасіння. Воскресіння Христа - не тільки
стверджений історичний факт, що його довго заперечували в нашій країні
видуманими безбожними програмами, але це - правда, котра несе зі собою
великі зобов'язання до тих, хто почувається і називає себе християнами.
