 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВІВТОРОК СТРАСНОГО ТИЖНЯБув останній тиждень земного життя Ісуса Христа. Багато разів Він попереджував своїх учнів про свою швидку кончину, про терпіння від старших, книжників та первосвящеників, свою смерть, але також і про воскресіння. Учні по-людському жаліли Його, але такий жаль, що його висловив апостол Петро, Господь назвав сатанинською спокусою (пор. Мт 16, 23). Апостоли, попри все, не переймалися цими словами глибоко і, будучи свідками чудес, котрі чинив Син Божий, не вірили, що Він дасть себе умертвити, а тим більше не задумувалися про воскресіння, хоч були свідками воскресіння Лазаря. Читаємо у євангельській розповіді святого апостола Івана: коли Петро та з ним ще один учень бігли до порожнього Христового гробу, "Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був, прийшов до гробниці, - і побачив, і увірував" (Йо 20, 8). Очевидно, що евангелист пише про себе, про свою слабку віру, не боячись показати своє незнання та недовіру до цього часу. Спаситель прибув з учнями в Єрусалим, щоб святкувати Пасху, це свято урочисте й радісне, а сталося навпаки: один з апостолів зрадив Його, полакомившись на мізерну суму грошей, інші повтікали, Петро - відрікся. "Бо корінь усього лиха - грошолюбство, до якого деякі вдавшись, від віри відбились і прошили себе численними болями" (1Тм 6, 10), - так строго пише апостол про любов до гроша. А Юда так дешево продав Спасителя, погодився видати його на смерть за тодішню ціну раба. Навіть не торгувався, а просто, засліплений наживою і злобою, промовив до первосвящеників: "Що хочете мені дати, і я вам його видам?" (Мт 26, 15). Як це страшно, що гроші заслонили особу доброго Бога, а може, точніше, гроші засліпили розум та серце підлого учня? Сп'янів апостол від грошолюбства, забув про все негідний учень, про Божу силу Спасителя, котрий оздоровляв прокажених, сліпих, глухих, калік. Не пам'ятав зрадник про силу воскресіння, котрою володів Ісус, усім злегковажив, бо мав велику жадібність до гроша: "Приязнь Христову він проміняв за золото" (Утреня страсної середи). Не вплинули на нього численні перестороги Господа відносно його зради та любові до грошей. Чи ця провина полягає у грошах? Ні! Не було провиною вино, котре винайшов Ной і, напившись його понад міру, сп'янів та осоромив себе, не знаючи його сили. Не були провиною гроші, котрі й до цього часу служать як обмінний знак за певний товар, маючи в собі дуже мізерну вартість. Але страшна й небезпечна прив'язаність до гроша, котра не тільки штовхає людину на зраду, виставляє її на сміх, а й стає гріхом, чинить кривду ближньому, перекреслює Божу любов, зачиняє небо, а відчиняє вічне нещастя в пеклі. Втікаймо від цього злочину, тримаймося Христа, не засмучуймо Його своїми грошолюбними прив'язаннями до матеріальних речей чи смертних осіб. Хай час посту завжди послужить нам доброю ревізією нашого духовного життя, а заодно й поправою ЙОГО на краще. Монастир сестер Св. Йосифа, и. Львів, 03.04.2007
Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді [ До змісту книги: "Слово Господнє живе та діяльне" ] [ Cкачати книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ] [ Купити книгу: "Слово Господнє живе та діяльне" ] [ Читайте також: Християнські проповіді ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
