Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень. - Синаксар на собор святого архангела Гавриїла Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень..
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Синаксар на собор святого архангела Гавриїла
   

Місяця березня в 26-й день

Наступного дня після Благовіщення Пречистої Діви Богородиці Церква здавна прийняла святкувати собор святого архангела Гавриїла з єрусалимських типиків і уставу Великої обителі святого Сави, окремим днем і піснеспівом вшановуючи радісного благовісника. Годиться, щоб ми його достойно вшановували, бо послужив спасення нашого таїнству, приносячи Пренепорочній Діві вістку про Воплочення Бога Слова у пречистій її утробі. Якщо-бо від земного царя якийсь поважний посол приносить у якийсь град царське милостиве слово, усі громадяни його вельми шанують. Наскільки ж більше пречеснішого посланця від Небесного Царя з найпремилостивішим до всього роду людського словом, яке вічне спасення сповіщає, найкращого князя ангельського шанувати годиться осібним празником. Наскільки ж почесний є цей посол — сповістив сам раніше святому Захарії, про честь свою говорячи: "Я — Гавриїл, стою перед Богом, тобто ближче стою біля Престолу Божого від инших ангелів". І в земному царстві наскільки хто до царя є ближчий і більше в таємницях царських звідомлений, настільки більше від инших сановників, що далі стоять, шанованіший. Подібно і в Небесному царстві: ті, святі ангели, що стоять перед Богом, таїн Божих глядачі найпевніші, більшою честю і славою сяють від ангелів, які в нижчих чинах є. Розповідає Святе Письмо, що є сім ангелів найвищого чину, які поблизу Божої неприступної слави завжди стоять, найголовніші князі ангельські. Пише-бо святий Товія, що його молодий супутник повідомив, що він ангел, і сказав, що він — один із семи тих, які стоять перед Богом. І святий Иоан Богослов сім тих найголовніших ангелів згадує в Книзі Одкровення свого, кажучи: "Благодать вам і мир від Того, що є, був і буде, і від семи духів, які перед престолом Його є". Із тих-бо семи один — святий Гавриїл, у числі другий після святого Михаїла, який є першим, — так-бо за іменами їх перераховано: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Салатиїл, Єгудиїл, Варахиїл. Скаже хтось, чому не послав Бог до Пречистої Діви найпершого числом ангела Михаїла, але Гавриїла, після нього в числі другого? Той нехай знає, що всі сім святих превишніх ангелів честю між собою рівні, рахунком ж починаються від Михаїла, і має кожен із них своє особливе служіння. Михаїл — переможець супостатів, Гавриїл — вісник Божих таїн, Рафаїл — лікар недуг людських, Уриїл — сяйво вогню Божественного, просвітитель потемнених, Салатиїл — молільник, молиться до Бога завжди за людей і людей до молитви спонукає. Єгудиїл — славитель Бога, має служіння утверджувати людей, які трудяться в чому-небудь задля слави Божої, і клопотатися про їхню винагороду. Варахиїл — благословення Божого податель, клопочеться про Божі для нас благодіяння. Не посланий був із благовістям Михаїл, бо инше в нього служіння — меч оголений тримати, на ворогів ополчуватися і їх проганяти. Посланий був Гавриїл, бо те служіння йому притаманне — Божі сповіщати таємниці, як же сповістив святому пророкові Даниїлу про звільнення людей Божих із Вавилону і про час приходу Месії, і Захарії святому про народження святого Предтечі від матері неплідної. Розповідається, що він і святого Мойсея-пророка в пустелі повчав написати Книгу Буття про перші роди і роки, почавши від початку світу. Благочесним є розуміння, що він і зачаття Пречистої Богородиці благовістив святим праведним Иоакимові та Анні і був пренепорочній отроковиці від зачаття і народження її ангелом-охоронцем, і їжу у Святая Святих їй приносив, тому він і про зачаття Сина Божого благовістив їй. Ще ж і через те Гавриїл посланий був, щоб з імени його благовістований пізнавався: Гавриїл-бо тлумачиться як "сила Божа" чи "муж-бог", і сповіщає самим іменем своїм благовісник те, що Бог — сильний Владика, муж в утробі дівочій досконалий родиться, тобто: доконалий Бог досконалим чоловіком буває. Досконалий не зразу тілом великого дорослого чоловіка, а міццю і розумом. Инші-бо немовлята, що зачинаються в утробах матерів, не мають використання розуму, ані жодної нема в них сили. Те немовля, яке зачинається в утробі дівочій, від часу зачаття свого зразу і розумом невимовним, і міццю непереможною було мужем досконалим, як говорив пророк: "Підійшов до пророчиці, і зачала в утробі, і народила сина. І сказав мені Господь: "Наречи ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж, щоб швидше, ніж навчиться отрочатко кликати батька чи матір, прийняв силу Дамаску і здобич Самарії". Тобто: "Ще хлоп'я не говорить, а вже має силу і міць велику перемагати ворогів своїх". Це зобразив іменем своїм Гавриїл: мужа Бога, міцного Бога, який зачався його благовіщенням, Духа ж Святого зішестям у нетлінній дівочій утробі. Про це святий Прокл, патріярх Царгородський, розмірковує так: "Саме ім'я ангелове чудесне у благовісті Діви Марії — Гавриїлом він наречений. Того-бо сповіщає й ім'ям зображає, хто має прийти у світ. Гавриїл-бо знаменує мужа міцного, починаючи від слова "гавир", що означає муж, і "їл" — Бог. Обидва ж слова, утворюють ім'я Гавриїл, тобто муж-бог, що віддавна провістив Єремія, кажучи: "Створив Господь нове на землі: жінка рятуватиме мужа". Почесний-бо пресильно цей посол Божий і іменем своїм, і служінням, чесніший ж тайною тою, від віку сокровенною і ангелам невідомою, яку, коли йому першому Бог відкрив, приніс Діві. А наскільки більша ця Тайна воплочення Божого від инших тайн, через нього пророкам святим, які раніше були, відкрито. Настільки шанованіший понад попередню свою честь поміж дружиною своєю з того часу зробився, шанований став від них як внутрішніх найпотаємніших Божих таїнств найближчий очевидець. Говорять ж учителі церковні, а найбільше святий Діонисій Ареопагіт про тих сімох найголовніших ангелів, що завжди невідступно перед Богом стоять. Инші всі ангели виконують різні служіння, а ці — завжди при Божому Престолі перебувають як найближчі до Нього. Проте у великих тайнах Божих для виконання більшої Його влади і вони стають посланцями. Говорить святий апостол Павло: "Чи не всі духи служебні на служіння посилаються?" І яка є більша Божа сила і більша тайна від воплочення Христового недовідомого, неосяжного, несказанного? Тому в такій тайні великій годиться великому ангелові, який є невідступним від Божого Престолу предстоятелем, найближчим тайн Божих споглядателем, стати посланцем.

Не зайвим же є і це про святого Гавриїла довідатися, якого був він чину з-поміж трьох єрархій небесних дев'яти чинів ангельських. Дехто вважає, що з чину, який є в третій нижчій єрархії, середнього між началами і ангелами, тобто архангельського, чиноначальником є тому архангельському чинові, на благовістування і сповіщення великих діл Божих влаштованому. Так думають і через титули його, адже архангелом називається, і через розповіді Діонисія святого, який говорить, що не є посланцями вишні ангели, які до Престолу Божого близько предстоять, а тільки нижчі чини ангелів на те влаштовані. Проте достовірніше, що Гавриїл святий є з найвищого чину серафимського, які не є посланцями у менших волі Господньої ділах, — вони є посланцями у великих тайнах, як же в тайні воплочення Божого Гавриїл посланий був, і архангельський титул має через радісне благовіщення, яке приніс Пречистій Діві, і утішив її, а при ній і всіляке утішив створіння, не лише долішнє, а й горішнє, що оспівує святий Дамаскин так: "Небесні любов'ю веселяться і земні з трепетом бояться, коли пречистий глас зійде на тебе, Богородице, одне-бо торжество для обох засіє, коли безплотний радість тобі принесе". А те, що Гавриїл святий серафимського є чину, звідси стає видно: до Престолу неприступної божественної слави ніякий не наближається чин і не стоїть ближче ніж серафими, за неоманливим свідченням святого Діонисія. Кожен чин щодо Бога має своє місце розташування, як же про них місяця листопада у восьмий день написано: одні ближче, инші далі. А сам серафимський чин від усіх найближче є до Бога, як говорить Ісая: "Я бачив Господа на престолі високо і піднесено, і серафимів навколо, шість крил в одного, шість крил в иншого". А тому, що святий Гавриїл один із семи святих ангелів, що найближче до Бога стоять, тому є чину серафимського — другий серед серафимів. Бо й святий Андрій Критський розповідає про нього як про одного з найперших ангелів: "Одному з найперших ангелів [Бог] велить, щоб тайну сповіщення виконав". Якщо з найперших, то із семи духів, які завжди стоять перед Богом, якщо із семи духів, то із серафимів. Хто-бо із серафимів найперший серед ангелів і хто із серафимів ближче до Божого престолу? Серафимом є Гавриїл святий, найвизначніший у тому чині. Це і з того очевидно, що для виконання великого Божого діла треба було великого ангела послати. А тому, що воплочення Слова — діло Боже, більше від усіх діл Божих, то і сповістити його посланий був найбільший серед ангелів, Гавриїл святий. Говорить Григорій святий Бесідник так: "Для служіння того великого ангелові найшанованішому прийти годилося, який більше від усіх сповістив" (Доти Григорій). Як же і до Єви прийшов, зваблюючи її, найперший князь пітьми, так годилося, щоб до Пречистої Діви прийшов на Благовіщення найперший князь небесного світла. І до палаючої серафимською до Бога любов'ю Марії серафима годилося послати. Через те-бо серед ангелів найбільшого князя, одного із семи найближчих Богові серафимів, всесвітнього архангела, який благовістив цілому світові спасення, вшановуємо благочесно сердечною любов'ю, поклонінням благоговійним, співом молитовним, сповнюючи собор його радісно з відданням йому дяки за таке його велике роду людському благодіяння, яке від початку творив і нині творить, молячись за нас завжди до воплоченого Бога. Молитвами ж того святого архангела Гавриїла хай приймемо всіх гріхів відпущення. Амінь.

Про сімох найвищих ангелів, тут згаданих, хай буде відомо, що чотирьох поіменно у Божественному Писанні згадано: святий Михаїл у книзі Даниїловіи, коли євреям благочестивим і богославимим допомагав, у Посланні Юди дияволу про тіло Мойсееве говорити заборонив, в Откровенні святого Йоана Богослова бореться зі змієм. Святий Гавриїл також у книзі Даниїловіи пророкові тому із сокровенних Божих тайн те, що буде, показав, і в Благовісті Луки святе зачаття Предтечі святому Захарїї і воплочення ж Бога Слова Пречистій Діві Марії благовістив. Святий Рафаїл у Книзі Товита молодого Повиту від негаданих в дорозі бід захистив, біса з дівчини вигнав і зв'язав, сліпоту очей Товиті старому зцілив. Святий Уриїл у Книзі третій Ездри наказує Ездрі зважити тягар вогню.

Инших же трьох імена, хоч і не явно у Старозавітному Писанні названі, проте, за одкровенням богомислених, святий Салатиїл, видається, є тим ангелом, що явився Агарі в пустелі. Про неї, що молилася з болем серця до Бога, деякі з тлумачів Божественного Писання розповідають, що каже їй ангел: "Зглянувся Господь на смирення твоє", нйче мовивши: "на смиренну твою молитву у твоїй від пані твоєї кривді" . До тої, що молилася, ангел молитви Салатиїл був посланий. Святого Єгудиїла вважають тим ангелом, якого ізраїльтянам у пустелі обіцяв послати Господь, аби довів їх у землю обітованну, наче відплату віддаючи за труд збереження Божих святих заповідей на Його славу, говорить-бо: "Якщо вухом почуєш голос Мій і зробиш, як Я заповідаю тобі, піде ангел Мій перед тобою, щоб забезпечити тебе в дорозі і вести тебе в землю, яку приготував Я для тебе". Святого Варахиїла вважають одним із трьох ангелів, які являли Пресвяту Тройцю біля дуба Мамврійського у лицях Отця, і Сина, і Святого Духа, коли явилися Аврааму. Він благословив від Господа Сарину утробу розрішенням непліддя і даруванням зачаття сина Ісаака. Так ці святі найкращі сім ангелів (серед них же Михаїл перший і Гавриїл, за рахунком, другий) благочесним Церкви святої розумінням здавна описувані й іконописанням часом зображувані. Також окремими храмами, в ім'я семи їх створеними, шановані були, що явно з церковної історії, яка розповідає таке. Диоклитіян, нечестивий цар, гонитель християн, споруджуючи в старому Римі собі камінні терми, тобто лазні, брав багато християн і під міцною сторожею і немилосердним конвоєм посилав їх працювати на те будівництво, мучачи і кривдячи святих важкою тою роботою. І видно було там святих мучеників багато тисяч, які працювали не лише до поту кривавого, але і до самої крови, багатьох-бо там при ділах тих мечем і різними муками було за Христа убито. І було так, що трудом великим рук християнських збудовано одну терму, чи лазню, настільки велику і гарну, наче палати царські. Через багато років, коли еллінське нечестя загинуло з царями своїми, християнство ж, благодаттю Христовою, у Вселенній дістало силу, і царі християнські настали. Люди вірні у Старому Римі, дивлячись на прекрасну ту Диоклитіянову лазню і пам'ятаючи те, що християнська рука у спорудженні тому трудилася, очистили її від нечистот поганських й освятили на церкву, назвали ж храм в ім'я святих семи небесних найперших духів, архангелів і архистратигів ангельських сил: Михаїла, Тавриїла, Рафаїла, Уриїла, Салатиїла, Єгудиїла і Варахиїла. Те наслідуючи, инші великі міста, як же Неаполь Кампанійський і Панорма, град сицилійський, також збудували собі кам'яні церкви в ім'я тих семи святих ангелів найперших і лики їхні іконописною майстерністю на дошках, мозаїкою ж на стінах церковних намалювали, кожного служіння невидиме видимих речей малюванням зобразили. Були-бо там зображення ангельські такі: святий Михаїл зображений, як топтав ногами люципера, лівою рукою тримав гілку фініка зелену, правицею спис, що мав на верху своєму хоругву білу, яка спис кінцем обвивала, а на ній червоний хрест витканий. Святий Тавриїл тримав правицею ліхтар із запаленою всередині свічею, у лівій же — дзеркало камінне ясписа зеленого, яке дещо червоне місцями в собі мало. Святий Рафаїл лівою рукою, злегка піднятою, тримав алебастр лікарський, правицею ж вів Товію-отрока, що ніс рибу, у Тигрі спійману. Святий Уриїл тримав правицею меч оголений проти персів, а лівицею, вниз опущеною, полум'я вогненне. Святий Салатиїл лице та очі долі спущені мав, руки ж до грудей зігнені, наче молиться розчулено. Святий Єгудиїл мав у правиці вінець золотий, в лівій же руці — батіг із трьох мотузків чорних з трьома кінцями, а святий Варахшл ніс у складках одягу свого квіти білих троянд.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!