Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень. - Синаксар на собор святого архангела Гавриїла Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Березень..
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Синаксар на собор святого архангела Гавриїла
   

Місяця березня в 26-й день

Наступного дня після Благовіщення Пречистої Діви Богородиці Церква здавна прийняла святкувати собор святого архангела Гавриїла з єрусалимських типиків і уставу Великої обителі святого Сави, окремим днем і піснеспівом вшановуючи радісного благовісника. Годиться, щоб ми його достойно вшановували, бо послужив спасення нашого таїнству, приносячи Пренепорочній Діві вістку про Воплочення Бога Слова у пречистій її утробі. Якщо-бо від земного царя якийсь поважний посол приносить у якийсь град царське милостиве слово, усі громадяни його вельми шанують. Наскільки ж більше пречеснішого посланця від Небесного Царя з найпремилостивішим до всього роду людського словом, яке вічне спасення сповіщає, найкращого князя ангельського шанувати годиться осібним празником. Наскільки ж почесний є цей посол — сповістив сам раніше святому Захарії, про честь свою говорячи: "Я — Гавриїл, стою перед Богом, тобто ближче стою біля Престолу Божого від инших ангелів". І в земному царстві наскільки хто до царя є ближчий і більше в таємницях царських звідомлений, настільки більше від инших сановників, що далі стоять, шанованіший. Подібно і в Небесному царстві: ті, святі ангели, що стоять перед Богом, таїн Божих глядачі найпевніші, більшою честю і славою сяють від ангелів, які в нижчих чинах є. Розповідає Святе Письмо, що є сім ангелів найвищого чину, які поблизу Божої неприступної слави завжди стоять, найголовніші князі ангельські. Пише-бо святий Товія, що його молодий супутник повідомив, що він ангел, і сказав, що він — один із семи тих, які стоять перед Богом. І святий Иоан Богослов сім тих найголовніших ангелів згадує в Книзі Одкровення свого, кажучи: "Благодать вам і мир від Того, що є, був і буде, і від семи духів, які перед престолом Його є". Із тих-бо семи один — святий Гавриїл, у числі другий після святого Михаїла, який є першим, — так-бо за іменами їх перераховано: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Салатиїл, Єгудиїл, Варахиїл. Скаже хтось, чому не послав Бог до Пречистої Діви найпершого числом ангела Михаїла, але Гавриїла, після нього в числі другого? Той нехай знає, що всі сім святих превишніх ангелів честю між собою рівні, рахунком ж починаються від Михаїла, і має кожен із них своє особливе служіння. Михаїл — переможець супостатів, Гавриїл — вісник Божих таїн, Рафаїл — лікар недуг людських, Уриїл — сяйво вогню Божественного, просвітитель потемнених, Салатиїл — молільник, молиться до Бога завжди за людей і людей до молитви спонукає. Єгудиїл — славитель Бога, має служіння утверджувати людей, які трудяться в чому-небудь задля слави Божої, і клопотатися про їхню винагороду. Варахиїл — благословення Божого податель, клопочеться про Божі для нас благодіяння. Не посланий був із благовістям Михаїл, бо инше в нього служіння — меч оголений тримати, на ворогів ополчуватися і їх проганяти. Посланий був Гавриїл, бо те служіння йому притаманне — Божі сповіщати таємниці, як же сповістив святому пророкові Даниїлу про звільнення людей Божих із Вавилону і про час приходу Месії, і Захарії святому про народження святого Предтечі від матері неплідної. Розповідається, що він і святого Мойсея-пророка в пустелі повчав написати Книгу Буття про перші роди і роки, почавши від початку світу. Благочесним є розуміння, що він і зачаття Пречистої Богородиці благовістив святим праведним Иоакимові та Анні і був пренепорочній отроковиці від зачаття і народження її ангелом-охоронцем, і їжу у Святая Святих їй приносив, тому він і про зачаття Сина Божого благовістив їй. Ще ж і через те Гавриїл посланий був, щоб з імени його благовістований пізнавався: Гавриїл-бо тлумачиться як "сила Божа" чи "муж-бог", і сповіщає самим іменем своїм благовісник те, що Бог — сильний Владика, муж в утробі дівочій досконалий родиться, тобто: доконалий Бог досконалим чоловіком буває. Досконалий не зразу тілом великого дорослого чоловіка, а міццю і розумом. Инші-бо немовлята, що зачинаються в утробах матерів, не мають використання розуму, ані жодної нема в них сили. Те немовля, яке зачинається в утробі дівочій, від часу зачаття свого зразу і розумом невимовним, і міццю непереможною було мужем досконалим, як говорив пророк: "Підійшов до пророчиці, і зачала в утробі, і народила сина. І сказав мені Господь: "Наречи ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж, щоб швидше, ніж навчиться отрочатко кликати батька чи матір, прийняв силу Дамаску і здобич Самарії". Тобто: "Ще хлоп'я не говорить, а вже має силу і міць велику перемагати ворогів своїх". Це зобразив іменем своїм Гавриїл: мужа Бога, міцного Бога, який зачався його благовіщенням, Духа ж Святого зішестям у нетлінній дівочій утробі. Про це святий Прокл, патріярх Царгородський, розмірковує так: "Саме ім'я ангелове чудесне у благовісті Діви Марії — Гавриїлом він наречений. Того-бо сповіщає й ім'ям зображає, хто має прийти у світ. Гавриїл-бо знаменує мужа міцного, починаючи від слова "гавир", що означає муж, і "їл" — Бог. Обидва ж слова, утворюють ім'я Гавриїл, тобто муж-бог, що віддавна провістив Єремія, кажучи: "Створив Господь нове на землі: жінка рятуватиме мужа". Почесний-бо пресильно цей посол Божий і іменем своїм, і служінням, чесніший ж тайною тою, від віку сокровенною і ангелам невідомою, яку, коли йому першому Бог відкрив, приніс Діві. А наскільки більша ця Тайна воплочення Божого від инших тайн, через нього пророкам святим, які раніше були, відкрито. Настільки шанованіший понад попередню свою честь поміж дружиною своєю з того часу зробився, шанований став від них як внутрішніх найпотаємніших Божих таїнств найближчий очевидець. Говорять ж учителі церковні, а найбільше святий Діонисій Ареопагіт про тих сімох найголовніших ангелів, що завжди невідступно перед Богом стоять. Инші всі ангели виконують різні служіння, а ці — завжди при Божому Престолі перебувають як найближчі до Нього. Проте у великих тайнах Божих для виконання більшої Його влади і вони стають посланцями. Говорить святий апостол Павло: "Чи не всі духи служебні на служіння посилаються?" І яка є більша Божа сила і більша тайна від воплочення Христового недовідомого, неосяжного, несказанного? Тому в такій тайні великій годиться великому ангелові, який є невідступним від Божого Престолу предстоятелем, найближчим тайн Божих споглядателем, стати посланцем.

Не зайвим же є і це про святого Гавриїла довідатися, якого був він чину з-поміж трьох єрархій небесних дев'яти чинів ангельських. Дехто вважає, що з чину, який є в третій нижчій єрархії, середнього між началами і ангелами, тобто архангельського, чиноначальником є тому архангельському чинові, на благовістування і сповіщення великих діл Божих влаштованому. Так думають і через титули його, адже архангелом називається, і через розповіді Діонисія святого, який говорить, що не є посланцями вишні ангели, які до Престолу Божого близько предстоять, а тільки нижчі чини ангелів на те влаштовані. Проте достовірніше, що Гавриїл святий є з найвищого чину серафимського, які не є посланцями у менших волі Господньої ділах, — вони є посланцями у великих тайнах, як же в тайні воплочення Божого Гавриїл посланий був, і архангельський титул має через радісне благовіщення, яке приніс Пречистій Діві, і утішив її, а при ній і всіляке утішив створіння, не лише долішнє, а й горішнє, що оспівує святий Дамаскин так: "Небесні любов'ю веселяться і земні з трепетом бояться, коли пречистий глас зійде на тебе, Богородице, одне-бо торжество для обох засіє, коли безплотний радість тобі принесе". А те, що Гавриїл святий серафимського є чину, звідси стає видно: до Престолу неприступної божественної слави ніякий не наближається чин і не стоїть ближче ніж серафими, за неоманливим свідченням святого Діонисія. Кожен чин щодо Бога має своє місце розташування, як же про них місяця листопада у восьмий день написано: одні ближче, инші далі. А сам серафимський чин від усіх найближче є до Бога, як говорить Ісая: "Я бачив Господа на престолі високо і піднесено, і серафимів навколо, шість крил в одного, шість крил в иншого". А тому, що святий Гавриїл один із семи святих ангелів, що найближче до Бога стоять, тому є чину серафимського — другий серед серафимів. Бо й святий Андрій Критський розповідає про нього як про одного з найперших ангелів: "Одному з найперших ангелів [Бог] велить, щоб тайну сповіщення виконав". Якщо з найперших, то із семи духів, які завжди стоять перед Богом, якщо із семи духів, то із серафимів. Хто-бо із серафимів найперший серед ангелів і хто із серафимів ближче до Божого престолу? Серафимом є Гавриїл святий, найвизначніший у тому чині. Це і з того очевидно, що для виконання великого Божого діла треба було великого ангела послати. А тому, що воплочення Слова — діло Боже, більше від усіх діл Божих, то і сповістити його посланий був найбільший серед ангелів, Гавриїл святий. Говорить Григорій святий Бесідник так: "Для служіння того великого ангелові найшанованішому прийти годилося, який більше від усіх сповістив" (Доти Григорій). Як же і до Єви прийшов, зваблюючи її, найперший князь пітьми, так годилося, щоб до Пречистої Діви прийшов на Благовіщення найперший князь небесного світла. І до палаючої серафимською до Бога любов'ю Марії серафима годилося послати. Через те-бо серед ангелів найбільшого князя, одного із семи найближчих Богові серафимів, всесвітнього архангела, який благовістив цілому світові спасення, вшановуємо благочесно сердечною любов'ю, поклонінням благоговійним, співом молитовним, сповнюючи собор його радісно з відданням йому дяки за таке його велике роду людському благодіяння, яке від початку творив і нині творить, молячись за нас завжди до воплоченого Бога. Молитвами ж того святого архангела Гавриїла хай приймемо всіх гріхів відпущення. Амінь.

Про сімох найвищих ангелів, тут згаданих, хай буде відомо, що чотирьох поіменно у Божественному Писанні згадано: святий Михаїл у книзі Даниїловіи, коли євреям благочестивим і богославимим допомагав, у Посланні Юди дияволу про тіло Мойсееве говорити заборонив, в Откровенні святого Йоана Богослова бореться зі змієм. Святий Гавриїл також у книзі Даниїловіи пророкові тому із сокровенних Божих тайн те, що буде, показав, і в Благовісті Луки святе зачаття Предтечі святому Захарїї і воплочення ж Бога Слова Пречистій Діві Марії благовістив. Святий Рафаїл у Книзі Товита молодого Повиту від негаданих в дорозі бід захистив, біса з дівчини вигнав і зв'язав, сліпоту очей Товиті старому зцілив. Святий Уриїл у Книзі третій Ездри наказує Ездрі зважити тягар вогню.

Инших же трьох імена, хоч і не явно у Старозавітному Писанні названі, проте, за одкровенням богомислених, святий Салатиїл, видається, є тим ангелом, що явився Агарі в пустелі. Про неї, що молилася з болем серця до Бога, деякі з тлумачів Божественного Писання розповідають, що каже їй ангел: "Зглянувся Господь на смирення твоє", нйче мовивши: "на смиренну твою молитву у твоїй від пані твоєї кривді" . До тої, що молилася, ангел молитви Салатиїл був посланий. Святого Єгудиїла вважають тим ангелом, якого ізраїльтянам у пустелі обіцяв послати Господь, аби довів їх у землю обітованну, наче відплату віддаючи за труд збереження Божих святих заповідей на Його славу, говорить-бо: "Якщо вухом почуєш голос Мій і зробиш, як Я заповідаю тобі, піде ангел Мій перед тобою, щоб забезпечити тебе в дорозі і вести тебе в землю, яку приготував Я для тебе". Святого Варахиїла вважають одним із трьох ангелів, які являли Пресвяту Тройцю біля дуба Мамврійського у лицях Отця, і Сина, і Святого Духа, коли явилися Аврааму. Він благословив від Господа Сарину утробу розрішенням непліддя і даруванням зачаття сина Ісаака. Так ці святі найкращі сім ангелів (серед них же Михаїл перший і Гавриїл, за рахунком, другий) благочесним Церкви святої розумінням здавна описувані й іконописанням часом зображувані. Також окремими храмами, в ім'я семи їх створеними, шановані були, що явно з церковної історії, яка розповідає таке. Диоклитіян, нечестивий цар, гонитель християн, споруджуючи в старому Римі собі камінні терми, тобто лазні, брав багато християн і під міцною сторожею і немилосердним конвоєм посилав їх працювати на те будівництво, мучачи і кривдячи святих важкою тою роботою. І видно було там святих мучеників багато тисяч, які працювали не лише до поту кривавого, але і до самої крови, багатьох-бо там при ділах тих мечем і різними муками було за Христа убито. І було так, що трудом великим рук християнських збудовано одну терму, чи лазню, настільки велику і гарну, наче палати царські. Через багато років, коли еллінське нечестя загинуло з царями своїми, християнство ж, благодаттю Христовою, у Вселенній дістало силу, і царі християнські настали. Люди вірні у Старому Римі, дивлячись на прекрасну ту Диоклитіянову лазню і пам'ятаючи те, що християнська рука у спорудженні тому трудилася, очистили її від нечистот поганських й освятили на церкву, назвали ж храм в ім'я святих семи небесних найперших духів, архангелів і архистратигів ангельських сил: Михаїла, Тавриїла, Рафаїла, Уриїла, Салатиїла, Єгудиїла і Варахиїла. Те наслідуючи, инші великі міста, як же Неаполь Кампанійський і Панорма, град сицилійський, також збудували собі кам'яні церкви в ім'я тих семи святих ангелів найперших і лики їхні іконописною майстерністю на дошках, мозаїкою ж на стінах церковних намалювали, кожного служіння невидиме видимих речей малюванням зобразили. Були-бо там зображення ангельські такі: святий Михаїл зображений, як топтав ногами люципера, лівою рукою тримав гілку фініка зелену, правицею спис, що мав на верху своєму хоругву білу, яка спис кінцем обвивала, а на ній червоний хрест витканий. Святий Тавриїл тримав правицею ліхтар із запаленою всередині свічею, у лівій же — дзеркало камінне ясписа зеленого, яке дещо червоне місцями в собі мало. Святий Рафаїл лівою рукою, злегка піднятою, тримав алебастр лікарський, правицею ж вів Товію-отрока, що ніс рибу, у Тигрі спійману. Святий Уриїл тримав правицею меч оголений проти персів, а лівицею, вниз опущеною, полум'я вогненне. Святий Салатиїл лице та очі долі спущені мав, руки ж до грудей зігнені, наче молиться розчулено. Святий Єгудиїл мав у правиці вінець золотий, в лівій же руці — батіг із трьох мотузків чорних з трьома кінцями, а святий Варахшл ніс у складках одягу свого квіти білих троянд.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VII (березень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!