 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Місяця лютого в 24-й деньВінець премудрих — їхня мудрість — говорить Соломок. Це найбільше, ним же прикрашають невісту Царя Небесного — Церкву Христову, з ним же спільниками Царства Небесного бувають. З таких був преподобний отець наш Еразм, чорноризець Печерський. Він-бо через те вінець Царства Небесного з руки Того, Хто вінчає милістю і щедротами, отримав, бо, маючи багатство велике з багатої вотчини своєї, подумав добре, що негоже ченцю це тримати, і, полюбивши красу дому Господнього, усе, що мав, на прикрашання церковне витратив й ікон багато сріблом і золотом у церкві Печерській окував. На них же взираючи, прикрашав і душу свою, наче церкву Бога живого і образ Його ж, не сріблом і золотом речовим, але чистотою і любов'ю і всілякими чеснотами чернечого закону, говорячи про красу свою з пророком: «Ліпший для мене Закон уст Твоїх, аніж тисячі золота і срібла». Цьому преподобному трапилася спокуса така. Коли зубожів зовсім, усі забули про нього. Злохитрий же звабник диявол почав вкладати йому в серце, що не має ніякої відплати за витрачене своє багатство на прикрашання церкви. «Але краще, — казав, — було витратити те на милостиню жебракам». Він же, не збагнувши, що спокуса, у відчай впав і почав в опущенні і повному занедбанні жити, безчинно дні свої провадячи. Але Бог, щедрий і праведний, пам'ятаючи попередні блаженного чесноти, врятував його від загибелі таким чином. Навів на нього хворобу люту, у ній же хворий, до кінця життя прийшовши, лежав німий і незрячий сім днів, тільки ледь дихаючи. На восьмий же день прийшли до нього брати і бачили його страшне виснаження, дивувалися і говорили: «Горе, горе душі брата цього, бо в лінощах і в гріхах прожив, нині ж нічого не бачить і кидається, не можучи з тіла вийти». І ось блаженний Еразм, наче ніколи не хворів, зразу встав, сів і сказав до них: «Отці і брати, справді так є, як кажете, я грішний і не покаявся. Але ось нині з'явилися преподобні отці наші Антоній і Теодосій, кажучи: «Молимося до Господа за тебе, і подарував тобі Господь час покаяння». Після цього я бачив і Пречисту Богородицю, наче на іконі. Вона мала на руках Сина свого — Христа, Бога нашого, і безліч святих з нею. І вона мовила мені: «Еразме, тому що прикрасив церкву мою і звеличив її іконами, і я тебе прикрашу і возвеличу славою в Церкві Сина мого. Жебраків-бо маєте з собою на кожному місці, Церкви ж моєї не маєте. Вставши-бо, покайся і прийми великий ангельський образ, на третій же день візьму тебе чистого до себе, тебе, що полюбив красу дому мого». Це все промовивши братам, блаженний Еразм почав ісповідувати гріхи свої перед усіма, не соромлячися. Тоді, вставши, пішов до церкви і пострижений був у схиму, на третій же день, радіючи, відійшов до Господа і до Тої, що народила його, за пророкуванням її, І так було показано кожному богопротивному відкрито, що прикрашання церкви іконами Богові угодно є і в лику святих вчиняє, її ж, благодаті, молитвами цього преподобного Еразма хай всі ми, правовірні, сподобимося в Христі Ісусі, Господі нашому. Йому ж слава з Богом Отцем і Святим Духом нині, і завжди, і навіки-віків. Амінь. [ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VI (лютий)" ] [ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VI (лютий)" ] [ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том VI (лютий)" ] [ Жития святых на русском языке. Все тома. ] [ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)] [ Lives of saints in English ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
