Християнська бібліотека. Дмитро Туптало. Житія святих. Вересень. - Житіє преподобного отця нашого Давида, що раніше був розбійником Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Дмитро Туптало. Житія святих. Вересень..
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Житіє преподобного отця нашого Давида, що раніше був розбійником
   

Місяця вересня в 6-й день

Цей святий і преподобний отець наш Давид був раніше розбійником, у пустелі Єрмопольській жив, багато зла творячи й багатьох убиваючи, — такий лихий та суворий, як ніхто інший. Мав-бо під собою дружини більше тридцяти, розбій із ними творячи. Якось сидів із ними в горі, обмислив своє життя і побоявся вельми Бога, що таке зло вдіяв. І покинув усе, що було з ним, пішов у монастир. Коли він застукав у ворота, вийшов воротар і рече йому: "Що хочеш?" Давид же каже йому: "Чорноризцем хочу бути". І пішов воротар, повідав про нього ігумену. Прийшов ігумен, побачив, що це старий чоловік і рече до нього: "Не можеш тут бути, бо багато праці має братія і велику повстриманість, ти ж іншого є норову і заповідей монастирських не зможеш дотримуватися". Він же молився, кажучи: "Все, що накаже мені, чинитиму, тільки прийміть мене". Ігумен же заперечував, кажучи: "Не можеш ти жити із нами". Тоді каже ігуменові: "Знай, отче, що я є Давид, старшина розбійників, прийшов-бо до вас, щоб оплакати гріхи мої. Коли мене не хочеш прийняти, то звіщаю вам із клятвою: піду на перше своє діло і приведу із собою, скільки маю, розбійників і всіх вас поб'ю та й зруйную монастир ваш". Почувши це, ігумен узяв його до монастиря і постриг в ангельський образ. Почав Давид діяти повстриманістю і навчав себе смиренно, тож у малому часі всіх, що були в монастирі, чорноризців перевищив чеснотами і був усім корисний життям та словом. Якось сидів він у келії і постав перед ним Гавриїл-архангел, кажучи йому: "Давиде, Давиде, простив Господь гріхи твої і будеш віднині чудеса творити". Давид же відповів ангелу: "Не можу цьому віри йняти, що простив мені Господь у малому часі гріхи мої, бо тяжкі вони вельми і змножені більше піску морського". Архангел же рече до нього: "Я є Гавриїл, архангел, що і Захарію не пожалів, який не повірив словам моїм, а в покару зв'язав язика йому, щоб вірив слову моєму. Тебе ж чи маю помилувати? Отож однині німий будеш". Давид же поклонився і рече до Ангола: "Коли був я в розбої і неподобні діла творив, і багато крові пролив, тоді не зв'язав ти мені язика, що не приносив слави Богові. Коли ж хочу трудитися на Господа, і хвалу йому приносити, то тепер язика мого в'яжеш, щоб не бесідувати мені". Каже йому ангел: "Будеш говорити, коли Бога славитимеш і молитимешся йому в каноні, а поза тим мовчи". І так покаравши його, ангел відійшов. Він же подяку воздав Богові і прощення просив про згрішення свої. Потім чудеса численні сотворив благодаттю Божою: сліпих просвічував, кривим ходити давав, біснуватих сціляв і співав пісню в церкві на молитві, інших же слів не міг вирікти як другий Захарія. І прожив літ досить, усім був у приклад, і перейшов до Господа, і тепер стоїть перед ним, не вмовкаючи, молиться про нас, його ж бо молитвами хай дістанемо Господню милість. Амінь.

У той-таки день пам'ять святого свящвнномученика Кирила, єпископа гортинського на Критському острові, що в царство Максимгянове від ігемона Агріппи за Христа постраждав, мав літ 95 (дивись про нього в Пролозі). Цей ж святий Кирило і вдруге в Пролозі згадується червня в 14-ий день. Ще є й інший Кирило, єпископ гортинський, його ж бо пам'ять і страждання місяця в 9-ий день. У цей же вересня 6-ий день пам'ять святих мучеників Фавста-пресвітера та Авіва-диякона і з ними тринадцяти мучеників, в Олександрії, місті єгипетськім, в Декхєве царство, були мечем за Христа посічені. І святого мученика Киріяка, що в царство того ж Декія від Валерія, князя, за Христа постраждав.


[ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том I (вересень)" ]

[ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том I (вересень)" ]

[ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том I (вересень)" ]

[ Житія святих. Інші томи. ]

[ Жития святых на русском языке. Все тома. ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

[ Lives of saints in English ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!