|
|||
|
Місяця вересня в 1-й деньУ час іконоборної єресі, сприянням першого іконоборця царя Лева Ісаврянина, вельми славна на Сході ікона Пресвятої Діви Богородиці чудотворна, в обителі Міясинській, була вкинена в озеро Азурове. Де була обитель Міясинська явно свідчиться у житії преподобного Акакія, єпископа Мелітинського, квітня місяця, в 17 день, де пишеться таке: "Було одне місце еллінське від міста (Мелітина Вірменського) за вісімнадцять поприщ, назване Міясини, вельми гарне, рівне і просторе в роздолі між двома горами, що розділяються на обидва боки щироко; посередині ж ріка швидка, чиста, тече на схід, Азорос чи Азур названа, і озерами довкіл наповнює той розділ. Було там на осібному вибраному й гарному місці капище ідольське і дерев доброплідних сад, звідусіль напоюваний озером вод Азорових, але воно осквернялося бісівськими жертвами. Те місце, святий єпископ Акакій у дні свої од скверн ідольських очистив і звів там церкву на ім'я Пречистої Діви Богородиці і, освятивши її, створив місце для поселення святих ангелів, де раніше бісам було житло, і де творилися криваві погані дияволові треби, там безкровна чиста почала приноситися Богові жертва і творилися чудеса благодаттю Пресвятої Богоматері". До цього місця із житія Акакійового. Явно-бо є, що при тій церкві Пресвятої Богородиці закладено було обитель, названу Міясинська, від місця Міясина звана, де чесна Божої Матері ікона іконоборцями вкинена була в озеро, тож після численних літ вийшла з озерної глибини на верх води - в царство Добровірного царя Михаїла і матері його Теодори, і знайдено було ту ікону вірними місяця вересня в 1-ий день, і ніякого ушкодження від мокроти водної за такий довгий час не дістала. Через це чудо собор в обителі тій всі роки здійснювавсь у честь і славу пренепорочної володарки нашої Пречистої Діви Богородиці. У той-таки день пам'ять Ісуса Навина, праведного воєводи ізраїльського, що був після Мойсея, він Иордан-ріку (як Мойсей Червоне море) по сухому зі всіма ізраїльськими людьми перейшов, явно бачачи святого архістратига воєводу сил небесних Михаїла, стіни єрихонські голосом трубним на землю звалив. Воюючи ж на супостатів, сонце в русі зупинив, доки вкінець не переміг ворогів своїх, і в обітованну землю людей завів, розділив її їм за жеребками і помер у мирі. І святої Марти, матері Симеона преподобного. І святих 40 дів-пістниць із учителем їхнім Аммуном, дияконом у царство Аикінієве, у країні Македонській, узятих Вавдою-ігемоном і поведених у Іраклію на мучення. Від них десятеро було у вогонь вкинено, вісім було зі святим Аммуном посічено, шестеро ножами подроблено, інші шість заліза розпечені в уста прийнявши, померли, ще інші десятеро мечами в серце пробиті, мученицький подвиг здійснили і всі до Господа відійшли прийняти вінця воздаяння. І святої мучениці Каллісти і єдинородиих її по плоті братів Євода та Єрмогена, що в Никомідії за Христа посічені мечем поклали голови свої. [ Повернутися до змісту книги: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том I (вересень)" ] [ Cкачати книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том I (вересень)" ] [ Купити книгу: "Дмитро Туптало. Житія святих - Том I (вересень)" ] [ Жития святых на русском языке. Все тома. ] [ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)] [ Lives of saints in English ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|