 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Усе вирішує серце" «Закінчивши виш, я шукала відповіді на запитання: «У чому сенс життя?» і не знаходила. Зрештою, серцем відчула: це Бог. Забравши весь мій біль, страждання й розчарування, Господь сповнив моє серце безмежною Любов'ю, Світлом, Вірою. І сьогодні я живу для Нього і вчуся бачити і шанувати Його в кожній істоті. Сім років тому, увімкнувши телевізор, я побачила на екрані Юрка: він невтомно натискав на клавіші комп'ютера кінчиком носа... Мені захотілося принести щастя й світло в його нелегке життя. Я почала молитися. Хотілось знати: чи може між Юрком і мною виникнути така дружба, яка б прославляла і тішила Бога, даруючи світові добро і чистоту? Тоді я відчула: любов Бога завжди оберігатиме й направлятиме нас. Розшукавши адресу Тітових, довго не наважувалася натиснути на дзвінок їхньої квартири. Але коли врешті несміливо переступила поріг їхнього дому, зустрілася з Юрком, мій острах як рукою зняло. І мені захотілося обняти Юрка - як давнього друга, якого люблю, але довго не бачила. А ще відчула, що розумію Юру без слів, певно, тому, що він вільно володіє мовою серця. «Два погляди з чарівністю завмерли, то дві душі у трепеті злились...» - напише згодом Юрій. Того вечора ми не могли наговоритися. Повертаючись додому, я відчула бажання знову побачити Юрка... Ми вже кілька років разом. Він називає мене «Моя вчена Саллі». Вчена - бо навчаюся в аспірантурі, а Саллі - героїня театралізації нашого з Юрком улюбленого твору Р. Баха «Чайка на ім'я Джонатан». Ці чайки подібні на нас з Юрком. Вони - праобрази двох половинок, які після численних розчарувань та ляпасів мирського життя стають на шлях самопізнання і разом відкривають безмежні властивості духу. Серце насправді здатне піднятися в небеса любові, коли самовіддано любить і дарує свою любов. А в Юрчика саме таке любляче серце, тому я вбачаю в ньому білокрилого Джонатана. Я щаслива, коли Юрко дарує мені свої прекрасні, люблячі вірші. Квіти можуть зів'янути, потьмяніти, а вірші вогником любові завжди зігріватимуть серце. Бо справжня Любов живе поза часом і простором. Усім, хто мріє знайти справжні щастя й любов, хочу сказати: довіряйте своєму серцю! Віднайдіть у ньому безмежну, чисту любов, живіть у ній, щиро даруйте її кожному, особливо тим, хто страждає! Не чекаймо, що нам дадуть інші - Любов діє навпаки: мріє дарувати і віддавати себе до останку. Вона шукає можливість потішити, підтримати, поділитися, збагатити, окрилити. Нехай у всіх проявах нашого життя знаходиться місце для її життєдайного сонячного промінчика, народженого теплом наших сердець. «Любови мить, тривалістю у вічність. Чи є щось вище із усіх дарів?» З вірша Юрія Тітова, [ Cкачати книгу: "Усе вирішує серце" ] [ Купити книгу: "Усе вирішує серце" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
