Про освячення, яке для померлих досконаліше Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про освячення, яке для померлих досконаліше
   

1. Хоча стосовно освячення душі, то позбавлені тіла мають певну перевагу перед тими, які живуть у тілі. Бо вони очищуються і отримують прощення гріхів через молитви священиків і посередництво Дарів аж ніяк не менше від живих. Але вони зовсім не грішать і не додають нових переступів до давніх, як це трапляється із більшістю живих, а лише або повністю звільняються від усілякої гріховности, або принаймні постійно зменшують тягар гріхів і, таким чином, є більш приготовленими і здатними до причастя Спасителя порівняно не тільки з більшою частиною тих, які живуть у тілі, а й із самими собою, якби вони були в тілі. І вже те, що вони звільнені від тіла, чинить їх набагато спроможнішими до причастя Святих Таїнств, ніж скільки це було можливим, коли вони були зодягнуті в тіло.

2. Оскільки там (на небесах) багато різних жител (пор. Йо. 14, 2), щоб усяка міра доброчесности була відзначена, і ніщо не оминула нагородою праведного і чоловіколюбного Судді, то, як достойні найбільших нагород і досконалі, і спадкоємці довершеного блаженства, наприклад, [апостол] Павло і схожі на нього, звільнившись від тіла, частіше насолоджуються цим [блаженством], ніж коли перебували у цьому житті, так і тим, кому на землі був визначений звичайний спокій, природньо, ліпше насолоджуватись ним після відходу звідси, ніж при житті у тілі.

3. Вже було доведено, що всілякий спокій душ і всіляка нагорода за доброчесність — і мала, і більша — є не що инше, як цей хліб і ця чаша, до яких і рід живих, і рід мертвих причащається відповідним [щодо себе] чином. Тому і Господь назвав утіху праведних у майбутньому віці вечерею, щоб показати, що там немає нічого більшого за цю трапезу.

4. Таким чином, божественна священнодія Євхаристії буває як за померлих, так і за живих. І як одні освячуються подвійно, як було сказано, так подвійно освячуються й инші, і ті, які переселились, мають стосовно цього не менше від живих, а навіть і більше.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!