Про молитву, яку священик виголошує за вірних після того, як вони причастилися Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про молитву, яку священик виголошує за вірних після того, як вони причастилися
   

1. Потім священик вимолює у Бога спасення і благословення для тих, які причастилися Святих Таїнств. Що ж це за молитва? Спаси, Боже, людей твоїх і благослови насліддя Твоє (пор. Пс. 28 (27), 9).

2. І це пророче слово. Так само в иншому місці пророк наводить слово від Отця, звернене до Сина: Я дам Тобі народи в спадщину, і кінці землі Тобі в посілість (Пс. 2, 8). Бо що Син як Бог мав від початку, то як людина успадкував пізніше.

3. Тоді чому ж, коли Він сам є нашим Творцем, священик не говорить: «Діла Твої благослови, Творець яких Ти сам», а [говорить] «насліддя Твоє?» Щоб краще ублагати [Його], нагадуючи Йому про ту вбогість, якою Він зубожів задля нас. «За цих молю, — каже [священик], — за яких Ти зволив бути серед рабів і прийняти заповідь, і стояти поруч із тими, хто прийняв її, і, маючи все, називатися спадкоємцем, тимчасом як нічого не можна додати до Твоїх володінь».

4. Крім того, нагадування про тісніший зв'язок нас із Христом більше схиляє Його до милосердя. А зв'язок за спадком тісніший, ніж [зв'язок] за сотворенням, і Господь набагато краще здобув нас за спадком, ніж мав колись за сотворенням. Від сотворення Він просто володів людською природою, а за спадком став Владикою нашого розуму і волі, у чому й полягає істинна влада над людьми. А те перше — спільне у нас із безмовними та бездушними істотами. Бо ж Богові все підвладне за природою, як Творцеві — творіння.

5. А як за спадком Він став Владикою розуму і волі? Це тому, що коли Він зійшов на землю, був розп'ятий і воскрес, ми підкорили Йому свій розум і волю: розум, бо визнали Його істинним Богом і Владикою всього сотворіння, а волю, бо ми полюбили Його і Його владу, і з радістю понесли на плечах тягар Його.

6. Так досконало Бог прийняв людей, так правдиво надбав їх! Пророк Ісая, віддавна бажаючи цього надбання, казав: Господи, Боже наш, пануй над нами (пор. Іс. 26, 13).

7. Це такий спадок, про який говориться, що його прийняв Єдинородний від Отця. Ось така ця молитва.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!