 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
1. Церкву ж означають Святі Таїнства не як символи, а як серце — члени, як корінь — дерева, і, як говорив Господь, як виноградну лозу — галуззя. Бо тут не тільки однаковість імен чи схожість подоби, а й однаковість справи. 2. Бо Святі Таїнства — це Тіло і Кров Христа. А для Христової Церкви вони є справжньою їжею та питтям. Причащаючись їх, вона не перетворює їх у людське тіло, так як якусь иншу їжу, а сама перетворюється у них, коли переборює гірше. Так і залізо, поєднавшись із вогнем, само стає вогнем, а не вогонь робить залізом. І як у розпеченому залізі ми, звичайно, бачимо не залізо, а вогонь, тому, що властивості заліза повністю зникають під дією вогню, так само коли б хтось зміг побачити Христову Церкву у тому самому вигляді, як вона з'єднана з Ним і бере участь у Його плоті, то нічого иншого не побачив би, тільки саме Тіло Господнє. Власне тому Павло пише: Ви Христове Тіло і члени [кожний] зокрема (1 Кор. 12, 27). Він-бо хотів показати не турботу Христа про нас, Його опіку і повчання, і наше Йому підкорення, він назвав Його Головою, а нас — Тілом, так як і ми, перебільшуючи, називаємо синами рідних або друзів, але для означення саме того, що говорив — що віруючі через цю Кров уже живуть життям у Христі, і справді, зєднані з тією Головою й одягнуті у це Тіло. 3. Тому немає нічого неприроднього в тому, що тут Церкву означено через Святі Таїнства. [ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ] [ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ] [ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|
|
|
|
|
