Про те, як священик молиться упівголосу за Святі Дари і за що закликає молитися вірних Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, як священик молиться упівголосу за Святі Дари і за що закликає молитися вірних
   

1. Після того, як помолився за те, що всі потребують, священик молиться і за себе, щоб і йому освятитися від Дарів.

2. Як освятитися? Насамперед через відпущення гріхів, бо це найперша дія цих Дарів. А звідки це видно? З того, що сказав Господь апостолам, показавши на хліб: «Це є Тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів»; так само [вказавши] і на чашу.

3. «Пом'яни, Господи, — каже він, — мою недостойність і прости мені всіляке прогрішення, вольне і невольне, і не забирай через мої гріхи благодаті Всесвятого Твого Духа від предлежачих Дарів».

4. Хай Святий Дух дарує відпущення гріхів тим, які стали сопричасниками цих Дарів. Нехай ця благодать, — мовить він, — не відступає від [святих] Дарів через мої гріхи. Бо благодать діє у Чесних Дарах подвійно: по-перше — вони нею освячуються, а по-друге — через них освячує нас благодать.

5. Жодні лихі людські вчинки не можуть стати на заваді першому способові дії благодаті у Дарах. А оскільки освячення їх не є справою людської доброчесности, то людські беззаконня ніяк не можуть йому завадити.

6. Але й другий спосіб вимагає нашого старання, тому зустрічає перешкоди у нашому лінивстві. Бо благодать освячує нас через Дари, якщо вважатиме нас здатними до освячення, якщо ж зустріне нас неприготовленими, то й не принесе жодної користи і завдасть нам величезної шкоди. Щодо цієї благодаті, чи це буде лише відпущення гріхів, чи водночас й инший дар, дарований людям, які з чистим сумлінням споживають цю священну вечерю, — священик молиться, щоб вона не відступила від Дарів, оскільки вона може відступити через людське беззаконня.

7. Трохи згодом він звершує цю молитву і разом з усім народом. Помолившись за однодумність усіх, щоб «єдиними устами і єдиним серцем славити» Бога, і тих, які так налаштовані, возвістивши про «милість великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа», він велить благати Бога за промовлену молитву, якою сам молився, прикликавши на допомогу всіх святих. Бо саме це й означає пом'янути всіх святих — прикликати їх, скласти їм слова молитви.

8. І що ж він говорить? «За принесені й освячені Чесні Дари Господу помолімся», не для того, щоб вони отримали освячення, через що й назвав їх освяченими, щоб ти не думав так — а щоб вони нам передали його [освячення]. Бо такими є слова молитви: «Чоловіколюбець Бог, якого я приймаю, пошле нам благодать». Помолімось, каже він, за Дари, щоб вони стали діяльними у нас, щоб не втратили силу до передання цієї благодаті, як усесильне Тіло [Господа] тоді, коли Він спілкувався з людьми, у деяких містах не могло звершити чудес через їхнє невірство.

9. Так звернувшись із цим до народу, потім і сам тихо молиться, благаючи Бога про людей, щоб вони «причастилися страшних таїн з чистою совістю» і скуштували цю Священну Трапезу «на відпущення гріхів, на прощення прогрішень, на спільність зі Святим Духом, на насліддя Царства Небесного, не на суд і не в осудження».

10. Потім, помолившись за поміч Божу і захист для всіх, він закликає і їх помолитися за те, щоб прожити день «досконало, свято, мирно і безгрішно», маючи хоронителем «ангела миру, вірного [наставника]», бо існує й ангел брехні, на якого не зовсім безпечно покладатися. Молимось за ангела-хоронителя не для того, щоб він тоді був нам дарований, бо ангела з самого початку дано кожному віруючому, а для того, щоб він діяв і звершував свою справу, і щоб оберігав нас, і наставляв на правильний шлях, і не відступав від нас, обурившись нашими гріхами.

11. А ще [священик закликає просити] «відпущення гріхів» і всього «доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу», крім того, безпечности на майбутнє, щоб у «мирі й покаянні скінчити осталий час життя», щоб кінець життя був гідний християн. Відтак випросивши «єдність віри і причастя Святого Духа», [закликає] віддати Богові «самих себе і один одного, і все життя наше».

12. Що ж означає «єдність віри і причастя Святого Духа», і чому за це ми тут молимося, вже сказано раніше.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!