Про внесення Чесних Дарів до вівтаря Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про внесення Чесних Дарів до вівтаря
   

1. А священик, звершивши вголос славослов'я Богові, іде до Дарів і, благоговійно піднявши їх над головою, виходить. І так їх несучи, входить до вівтаря й умисне ступає по храму спокійно та повільно. А [вірні] співають і з усім смиренням та благоговінням схиляються перед ним, просячи, щоб він пом'янув їх під час принесення Дарів. Він же ступає у супроводі світильників і кадила, і так входить до вівтаря.

2. Це відбувається з доконечної потреби, бо треба внести і покласти у вівтарі Дари, призначені для жертви, і [звершити] це, як спромога, благоговійно і поштиво. Так і царі, коли хотіли принести Богові дари, не иншим доручали [цю] справу, а самі, маючи на голові корону, особисто приходили і вносили їх.

3. Це може ще означати й останнє явлення Христа, яке спричинило особливий спалах ненависти євреїв, коли Він вирушив у дорогу із батьківщини до Єрусалиму, в якому Йому потрібно було принести себе в жертву, і коли Він, Їдучи верхи, увійшов у місто в супроводі гучного вітання людей.

4. І в цей час потрібно припадати до ніг священика і просити священика, щоб він пом'янув нас у тих молитвах. Бо немає иншого способу прошення, який [мав би] таку велику силу і давав би нам такі тверді надії, як спосіб, [представлений] цією страшною жертвою, яка безвідплатно очистила безбожжя і беззаконня.

5. А хто з тих, що припадають перед священиком, який входить із Дарами, поклоняється несеним Дарам як Тілу і Крові Христа, той помиляється, плутаючи цей вхід із входом з Передосвяченими Дарами, бо не розуміє різниці між тою і тою літургійною дією. Одна під час цього входу має ще не освячені і не звершені Дари, а в другій вони звершені й освячені, вони — Тіло і Кров Христа. І це справді так.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!