Про появу святого Євангелія і про трисвяту пісню Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про появу святого Євангелія і про трисвяту пісню
   

1. Коли їх співають, священик, ставши посередині перед престолом, підносить угору Євангеліє і показує його, символізуючи цим появу Господа, коли Він почав являтися багатьом. Бо через Євангеліє об'являється Христос, так, як пророчі книги називаються «Пророками». Тож, Авраам говорить до багатого: Мають Мойсея і пророків (Лк. 16, 29), тобто їхні книги.

2. Коли ж той, про кого провіщали пророки, явився сам і відкрив себе, то ніхто вже не вважає за обов'язок вслухатися у слова пророків. Ось тому з появою Євангелія пророцтва припиняються. З цієї хвилі ми співаємо те, що стосується до Нового Завіту. Ми прославляємо Пресвяту Богородицю або инших святих, чи оспівуємо самого Христа то за Його прихід до нас, то за Його страждання після приходу, то за Його діяння, які Церква щоразу святкує.

3. Потім ми прославляємо і самого Бога в Пресвятій Тройці, яким визнавати Його навчило нас об'явлення Спасителя. Цей гимн прийнятий від ангелів, взятий із книги священних псалмів пророка. Він визнаний Христовою Церквою і присвячений Пресвятій Тройці. Бо слово «святий», тричі виголошене — це слово ангелів, а слова «Боже кріпкий і безсмертний» є словами блаженного Давида, коли він промовляє: Душа моя спрагла Бога, кріпкого і живого (пор. Пс. 42 (41), 3). Прийняття і поєднання останніх слів з першими, і додавання благальної молитви, тобто «помилуй нас», є справою Церкви, яка знає і сповідує єдиного Бога у Пресвятій Тройці, щоб показати, з одного боку, співзвучність Старого Завіту із Новим, а з иншого — через одкровення Христа, пренебесного і земного, що ангели і люди стають однією Церквою, одним хором. Ось тому після появи Євангелія і після входу з ним [до вівтаря] ми співаємо цей гимн, одноголосно виголошуючи, що той, хто прийшов до нас, поставив нас із ангелами і приєднав до їх хору. Це так.

[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!