Про те, що звершується над хлібом Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, що звершується над хлібом
   

1. Тож, коли таким чином має довершитися спомин про Господа, то для цього священик, промовивши: «На спомин Господа», додає те, що представляє хрест і смерть. Бо, відділяючи хліб, він наводить спомин давнього пророцтва про спасенне страждання Спасителя: Його вели на заріз, мов овечку (Ді. 8, 32; пор. Іс. 53, 7), розповідаючи про це, наскільки можливо, і словом, і ділом. Звершуючи роздроблення хліба з необхідности, щоб виокремити дари, він чинить це також для відтворення того, про що вже йшлося, засвідчуючи цим сам відхід Господа зі світу і повернення Його через смерть до Отця, як Він сам сказав: Знову полишаю світ і до Отця повертаюсь (Йо. 16, 28).

2. Тому кілька разів встромляючи копіє, священик потім розрізає хліб і на стільки ж частин розділяє пророче слово, припасовуючи кожну частину слова до кожної окремої частини подрібненого хліба, щоб показати, що діло є поясненням слова. Бо як цей хліб, щоб бути пожертвуваним Богові та освяченим, вилучений з-поміж таких самих предметів, як він, так і Господь відійшов від людей, з якими через чоловіколюбство мав ту саму природу, і «як овеча на заколення ведено Його», і таким же чином «взяте від землі життя Його». Після цього [священик] додає те, що є в пророцтві далі.

3. Поклавши хліб на священну тацю, він чинить і говорить те, чим зображається саме жертвоприношення — смерть Господа. «Жертвується, — каже [священик], — Агнець Божий, що бере гріх світу». Цими словами і діями він розкриває обставини [цієї] смерти. Бо на хлібі зображає хрест і цим показує, як звершувалося жертвоприношення — саме через хрест. Після цього він проколює хліб з правого боку, виражаючи проколюванням хліба проколювання того ребра. Тому і знаряддя для проколювання називається копієм і зроблене у вигляді списа для того, щоб нагадувало той спис. Так, зображаючи це дією, він водночас передає цю подію словами: Один з воїнів, — каже [священик], — копієм ребра Його проколов (див. Йо. 19, 34). Так само і те, що звідти потекли кров і вода, він розповідає словами і показує діями, наливаючи у священну чашу вино і воду, додаючи ще такі слова: І зараз вийшла кров і вода (пор. Йо. 19, 34). Таким є спомин про Господа і розповідь про Його смерть.

[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!