У чому полягає спогадування про Господа Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
У чому полягає спогадування про Господа
   

1. І спершу, взявши просфору, від якої слід відділити священний хліб, [він] говорить: «На спомин Господа і Бога і Спаса нашого, Ісуса Христа» за Його заповіддю. Чиніть це, — каже Він, — на мій спомин (Лк. 22, 19).

2. І це говорить [священик] не тільки про той хліб, а й про все богослуження, ніби починаючи його з кінця. Тому що Господь після звершення всього таїнства додав такі слова: Це робіть на мій спомин (1 Кор. 11, 24).

3. Але у чому ж полягає цей спомин? Яким чином ми споминаємо Господа під час богослуження? Які Його дії і які слова? Я хочу сказати, про що ми роздумуємо, що розповідаємо при цьому? Може, про те, що Він воскрешав мертвих, повертав зір сліпим, мав владу над вітрами, нагодував вволю небагатьма хлібами тисячі, що виявляло в Ньому Бога і Всемогутнього? Зовсім ні. Ми більше згадуємо те, що, очевидно, є ознакою слабкости — хрест, страждання, смерть, — ось на чому Він велів нам зупинятись, спогадуючи про Нього. А звідки це видно? Так думав Павло, який про це добре знав.

4. Пишучи до коринтян про таїнство, він [Павло] передав їм те, що сказав Господь: Це робіть на мій спомин, і додав: Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню (1 Кор. 11, 26). І сам Господь вирізняв [те] у [своєму] переданні про таїнство. Бо сказавши: Це є Тіло моє, цеКров моя, не чуда додав до них, мовивши — вони воскрешали мертвих, зцілювали прокажених. А що ж? Лише страждання і смерть: [Тіло] за вас ламається, [Кров] за вас проливається (пор. Лк. 22, 19-20; 1 Кор. 11, 24-25).

5. Який сенс того, що Він нагадує не про чуда, а про страждання? Такий, що останнє необхідніше за перше, бо вони є причиною нашого спасення і без них було б неможливим воскресення для людини, — я маю на увазі страждання, — а инші є лише доказами. Бо чуда чинилися для того, щоб [усі] увірували, що сам Господь є справді Спасителем.


[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!