|
|||
|
1. Відділений хліб, поки лежить на проскомидійнику, є хлібом простим. Він лише взятий для пожертви Богові і став даром. Хліб цей символізує Христа, у той період [Його смертного життя], коли і Він був даром. А був Він ним від самого народження, як було мовлено раніше, бо Він був даром і за своїм народженням, і за законом, тому що був первородний. 2. Але так як те, що пізніше сталося із цим Тілом — страждання задля нашого спасення, хрест і смерть — ще раніше подали в образах давні люди, тому і тут перед перенесенням хліба на престіл і його жертвуванням священик намагається спершу показати на ньому ті образи. Яким чином? Коли, відділивши його від цілого хліба, робить із нього дар, зображає на ньому, немов на дошці, страждання і смерть Христа. І все, що чинить, чинить з доконечної потреби або з наміром, підпорядковуючи [свої дії] цьому значенню. Ці ж дії тут є своєрідним викладом страждань і смерти Спасителя. 3. Це був давній звичай, коли діями і розповідали, і переконували, і пророкували. Один пророк, прагнучи провістити полон євреїв, зв'язав себе мотуззям (пор. Єз. З, 25; 4, 8). І Агав вчинив пізніше так само, знаменуючи цим пута Павла. Розповідають, що і якийсь богоносний отець, коли його запитали, що таке монах, нічого не відповів, а, скинувши із себе одяг, почав його топтати. 4. І саму смерть Господа і всю [Його] ікономію стародавні [люди] і самі виражали, і від Бога дізнавалися не тільки за допомогою слів, а й дій, наприклад, таким було море, поділене навпіл палицею (пор. Вих. 14, 16 — 22), палаючий у вогні кущ (пор. Вих. З, 2; 3) та Ісаак, якого батько вів на жертвування (пор. Бут. 22), та инші образи, за допомогою яких від самого початку знаменувалася тайна [відкуплення]. 5. І священик є тим, хто робить так само: що знає про ту жертву, те він розповідає словами і показує діями, наскільки це можливо показати над такою сутністю. Він немов би промовляє: ось як Господь ішов на страждання, ось як помер, ось як у Нього було проколене ребро, ось як із проколеного ребра пролилась тоді та кров і вода. 6. І чинить це, щоб показати, як я уже сказав, що цій істині спочатку передували якісь образи і писання, служачи знаменням людям. Так само, як і він сам перед перенесенням хліба на престіл і його жертвуванням зображає на ньому обставини жертви [Христа]. А потім ще й наголошує на тому, що цей хліб незабаром має бути перетворений у той істинний Хліб, який розіп'яли і принесли в жертву. Крім цього всього, оскільки потрібно звістити смерть Господню (пор. 1 Кор. 11, 26), то щоби не пройшов повз увагу жоден спосіб провіщення і розповіді — для чого нам було б потрібно тисяча уст — він розповідає і словами, і за допомогою дій. [ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ] [ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ] [ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|