Для чого було потрібно, щоб ці Дари були первістками людського життя Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пояснення Божественної літургії
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Для чого було потрібно, щоб ці Дари були первістками людського життя
   

1. Яка ж причина, який сенс у тому, що нам слід приносити ці Дари Богові як первістки життя?

2. Це тому, що Бог за ці Дари дарує нам життя. А справедивість вимагає, щоб дар не надто відрізнявся від подяки і був з нею хоч трохи схожий, і коли подяка є життям, то [дар], безперечно, також є життям, особливо тому, що законодавець дару і податель подяки — це один і той самий праведний Суддя, міряючи все вагою і міркою (пор. Іс. 40, 12; Муд. 11, 20). Він сам заповідав приносити хліб і вино, Він же воздасть за це хлібом живим і чашею життя вічного. Як апостолам за ловлення Він воздав саме ловленням, за ловлення риб — ловленням людей, і багатієві, який запитав про Царство, Він обіцяв багатство небесне замість багатства земного, так само і тут, тільки навпаки — за допомогою чого мав намір дати [нам] життя вічне — я маю на увазі Його животворне Тіло і Кров — те Він заповів приносити це з огляду на скороминущість життя, щоб життя ми отримували за життя, вічне життя — за життя дочасне, щоб благодать видавалася нагородою і щоб незмірне милосердя мало і свою міру справедливости, щоб сповнилось сказане: Я ставлю милосердя своє на вагу (пор. Муд. 11, 20 — 24).

3. І так є не лише в цьому таїнстві, а і в таїнстві хрещення: ми отримуємо життя за життя, одне віддаємо, замість нього приймаємо инше. Бо віддавання життя є подобою і образом смерти, а відродження до нового життя є правдивим життям. Бо ж коли Спаситель, умерши і воскреснувши, забажав нас зробити причетними до свого нового життя, то Він заповів, щоб і ми щось приносили Йому із цього великого дару. І що саме? Наслідування Його смерти. Яким чином? Занурюючи своє тіло у воду, немов у домовину, вчинивши так тричі. Після цього Він приймає нас як співучасників [Його] смерти і поховання та удостоює нас свого нового життя.

[ Повернутися до змісту книги: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Купити книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

[ Cкачати книгу: "Пояснення Божественної літургії" ]

Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!