 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
"Жодне погане слово нехай не виходить Це було в суботу, після обіду. Я дивився по телевізору футбольний матч, як раптом мою увагу привернув підозрілий шум. Я дуже здивувався, побачивши, як моя дружина і наших троє дітей їли смачні канапки і запивали колою. Мені не дали ні шматочка. «Чому вона не зробила канапки і для мене? - думав я. - Я заробляю на хліб для цілої сім'ї, а вона поставилася до мене так, ніби мене тут не було». Я голосно відкашлявся, щоб привернути увагу своєї дружини. Коли це не спрацювало, я розгнівався і пішов на кухню, щоб самому зробити собі канапку. Коли я повернувся, то не сказав ні слова. Норма також мовчала. Але я не міг заспокоїтися. «Якщо жінки справді такі чутливі, то чому вона не знала, що я також хочу їсти? Якщо жінки такі уважні, то чому вона не помітила мого кашлю чи, зрештою, чому вона не зауважила, що я нічого не сказав? Чому вона не помітила, що я розгнівався?» Через кілька днів, коли ми спокійно розмовляли, я сказав: «Я весь час думаю про одну річ, але не знаю, чи я повинен про це говорити? Це мене дуже здивувало. Можна, я тебе запитаю?» Вона зацікавилася. «Ну, питай», - сказала вона. «Пам'ятаєш, минулої суботи, коли я дивився футбол, ти приготувала для дітей канапки? Я б хотів знати, чому ти не зробила канапки і для мене?» «Ти це серйозно?» - запитала вона. Вона так здивовано подивилася на мене, що я аж зніяковів. «Звичайно, я серйозно. Я ж забезпечую утримання для сім'ї, то можу сподіватися, що ти й мені даси щось поїсти!» «Я не розумію, як ти взагалі можеш щось таке питати», - відповіла вона. Я вже й справді почав думати, що краще було не заводити про це розмови. Можливо, я сам повинен знати відповідь? Їй усе це видавалося очевидним, але не мені. «Нормо, я справді не знаю. Я розумію, що в багатьох випадках буваю просто сліпий. Можливо, це один з них. Чи ти б не могла мені пояснити?» «Інколи нам, жінкам, говорять, що ми дурні. Але це не так, - відповіла вона. Ми не можемо терпіти, коли нас критикують». Вона вважала це достатнім поясненням, чому вона не приготувала мені канапки. «Я розумію, але що це має спільного з канапками?» «Як ти не розумієш? Кожного разу, коли я роблю тобі канапку, тобі завжди щось не так: «Нормо, ти дала замало масла. А ці помідори стиглі? Забагато майонезу. Трохи сухі...». Можливо, ти не зауважував, але в кожній канапці, яку я тобі робила, ти завжди знаходив щось покритикувати. Того дня я просто не хотіла, щоб мене критикували. Я не люблю, коли мене критикують». Я стояв як вкопаний, бо міг добре пригадати, як я її критикував за кожну канапку. Зараз мені лише подали рахунок. Як кажуть, що посієш, те й пожнеш. Цей випадок був уроком для мене, і зараз я хвалю кожну канапку, а вона робить їх для мене з великим задоволенням. Коли Марія покинула Томаса, я запитав, чи вона може пригадати, за що він її хвалив. За двадцять років подружнього життя вона не могла пригадати жодного випадку, коли він її хвалив. Діти підтвердили це. Вони одноголосно сказали, що не було жодного обіду чи вечері, коли б батько щось не покритикував. Він скаржився, коли на столі не було перцю чи солі або м'ясо було не таке, як він хотів. Дійшло до того, що Марія не могла терпіти його присутності, бо він завжди її за щось критикував. Вона покинула його заради іншого чоловіка. «Я радий, що вона пішла. Вона все одно ніколи не хотіла проводити час разом зі мною», - сказав Томас. «Вона любить бути вдома, і то сама. Знаєте, вона навіть ніколи не хотіла поїхати разом зі мною у відпустку. Я кілька разів пробував переконати її, але вона ніколи не погоджувалася. Мені цього вже також досить». Ми говорили про його подружні проблеми після того, як він розповів мені, що поміняв роботу, бо не міг ужитися зі своїм шефом. «Як він до вас ставився?» - запитав я. «Він завжди приходив у відділ, у якому я був керівником, і вичитував мені за якийсь мій промах у присутності всіх моїх підлеглих. Це мене дуже ображало. Потім він йшов у своє бюро, а я мусив далі гарувати. Він ніколи не помічав, як тяжко я працюю, ніколи не похвалив мене за роботу. Я вже не міг цього витримувати, тому і звільнився». Я запитав Томаса: «Ви б погодилися провести відпустку разом зі своїм шефом?» «Дурне запитання. Це був би найкращий спосіб зіпсувати собі відпочинок». «А ви взагалі погодилися б терпіти його присутність?» Коли він заперечив, я пояснив, що він як чоловік поводився зі своєю дружиною так само, як його шеф з ним. Сльози виступили в нього на очах. «Ви праві. Не дивно, що Марія ніколи не хотіла кудись піти зі мною. Я завжди забував про те, що приносило б їй радість. Я критикував її в присутності дітей і наших друзів». Але було вже запізно. Марія закохалася в іншого чоловіка. Хоч Томас докорінно змінився і став уважнішим у ставленні до жінок, Марія розлучилася з ним заради іншого чоловіка. Жінкам потрібна похвала. Ми повинні розуміти цю потребу, бо також хочемо знати, що нас цінують інші. Ми знаємо, що ми потрібні, коли інші нас хвалять або за те, що ми зробили, або за те, як ми зробили. Біблія нагадує, яке важливе значення має похвала для всіх стосунків.
Я пригадую, як мій шеф колись сказав мені: «Якби я мав десять таких працівників, як ви, ми б могли змінити світ!» Це настільки окрилило мене, що моїй старанності не було меж. Учителі знають, що похвала заохочує дітей. Одна вчителька розповіла мені, що вона кожного дня хвалить кожного учня у своєму класі. Це спонукало учнів бути найкращими, найстараннішими, найрозумнішими в цілій школі. Коли вчитель, який тимчасово викладав у нас математику, регулярно хвалив мене, мої результати значно покращилися, і через шість тижнів у щоденнику замість двійок з'явилися п'ятірки. Якщо ми знаємо, що похвала така важлива, то чому ми, чоловіки, не хвалимо своїх дружин? Для цього є різні причини. Найчастіше - ми настільки зайняті своїми власними потребами, своєю професією чи хобі, що навіть не помічаємо позитивних рис наших дружин. А найгірше те, що коли й помічаємо, то не хвалимо. Коли чоловік забуває, що його дружина потребує визнання, то це вже запрограмовує невдачу у шлюбі. І коли він постійно нагадує їй негативне, забуваючи про позитивні якості, то з кожним днем їхні стосунки ставатимуть щораз сухіші. Критика має руйнівну силу, особливо ж коли висловлена в гніві чи гострими словами (Прип. 15, 1-4). Коли чоловік ігнорує характерні жіночі риси, то це демонструє, що він не визнає своєї дружини як особистості. Це автоматично захмарює їхні стосунки. Якщо ви навчитеся позитивного ставлення, то не лише іншим людям буде приємна ваша присутність, а й ваша дружина матиме від цього користь. Вона буде впевнена в собі, бо знатиме, що ви цінуєте її і визнаєте. Цінуйте свою дружину і зміцнюйте ваші подружні стосунки, опанувавши ці два прості правила, як хвалити дружину. Хваліть свою дружину щодня (щонайменше один раз) По-перше, пообіцяйте собі самому щоденно хвалити дружину за те, що ви в ній особливо цінуєте. Пообіцяйте це собі, а не їй, бо ви можете забути робити це, чим можете образити її. Навчіться висловлювати своє визнання. Жінки розповіли мені, що вони особливо люблять чути. Подаю деякі приклади:
Маргарет Гардісті наголошує у своїй книжці, що жінки сприймають переважно все на емоційному рівні, а чоловіки - на логічному, тверезо оцінюючи кожен факт. Коли ви хвалите свою дружину, то повинні вживати такі слова, які в її очах є похвальними. Як правило, жінкам подобається все романтичне і щире, що може поглибити ваші стосунки. Трошки пофантазуйте Дружині можна продемонструвати свою прихильність, висловивши їй визнання дещо романтичним способом. Один чоловік купив 365 цукерок і всередині на кожній обгортці написав компліменти, потім знову позагортав цукерки. Протягом року його дружина щодня їла цукерку і на кожному папірчику читала комплімент. Жінки люблять знаходити заховані листи - у скриньці з прикрасами, у шухляді зі столовими приборами, у медичній аптечці... Придумайте оригінальні способи, щоб похвалити свою дружину. Вашій фантазії не повинно бути меж. У якій формі ви б хотіли почути похвалу від свого шефа? Щось подібне спробуйте і стосовно своєї дружини. Можливо, ви скажете: «Мені не потрібно стільки похвали. Я впевнений у своїй роботі і похвала для мене не важлива». Тоді запитайте когось із своїх колег по роботі. Деякі з їхніх пропозицій могли б сподобатися і вашій дружині. Запитайте також і свою дружину, у якій формі вона б хотіла почути вашу похвалу. Не підкреслюйте не дуже приємні риси її зовнішності Зморшки, сиве волосся і зайві кілограми, звичайно, не є темою для гарної розмови. Навіть мимовільна згадка про це може занепокоїти вашу дружину. Вона може побоюватися, що її замінять «новою моделлю». Вона ж знає, що сьогодні розлучення - дуже поширене і загальноприйняте явище. Один чоловік написав своїй дружині віршик про те, як він любить її зморшки і як йому подобається її бліда шкіра. Навіть квіти, які вона отримала з цим віршем, не дуже втішили її. Вона довго плакала. Ми повинні хвалити дружину, не звертаючи уваги на те, що вона сама вважає в собі непривабливим. Це не означає, що ви повинні робити своїй дружині нещирі компліменти. Чи доводилося вам, наприклад, на якійсь вечірці чути компліменти, у нещирості і неправдивості яких ви були переконані? Інколи чоловік каже: «О, так, мені подобається твоя сукня». Але переважно жінки відразу помічають, коли ми лукавимо. Якщо вам не подобається її плаття, ви можете відверто сказати про це, наприклад: «Кохана, ця сукня не така гарна, як ти». Чи знаєте, що навіть у недоліках своєї дружини можете знайти щось, гідне похвали? Поданий далі перелік допоможе вам оцінити риси, які ви, можливо, вважали у своїй дружині негативними. Як у негативних рисах дружини можна відкрити позитивні сторони? Негативне
Позитивне
Особлива похвала є набагато ефективнішою, ніж загальноприйнята. Наприклад: «Це був смачний обід» - не означає для жінки стільки, скільки: «Спаржа з мускатним соусом просто чудова. Я ще ніколи не їв такої смачної спаржі. Я не розумію, як тобі вдається із звичайних овочів готувати такі вишукані страви». «Ти чудова матір» радуватиме жінку не так довго, як: «Я просто щасливий, що одружився з такою чуйною жінкою. Ти так гарно виховуєш дітей. Вони мусять пишатися такою мамою». Для похвали підходить будь-який момент. Ваша дружина зрадіє незалежно від того, чи ви робите їй цей комплімент наодинці, чи в присутності дітей або друзів. Важливо, щоб ви хвалили її не лише тоді, коли ви наодинці, чи винятково в присутності друзів. Якщо ви хвалитимете її лише перед іншими, то в неї може зародитися підозра, що ви нахваляєтеся перед друзями. А коли ви хвалите її лише наодинці, то вона може подумати, що ви соромитеся. Коли ви хвалите дружину, даруйте їй при цьому всю свою увагу. Якщо вона відчує, що ваші думки чи почуття деінде, то ваша похвала для неї нічого не означатиме. Якщо ви навчитеся щиро і регулярно хвалити свою дружину, то через якийсь час помітите в її очах новий блиск, а у ваших стосунках - нове дихання. Як ви можете говорити з дружиною про похвалу Навчіться «запускати механізм» Він: «Яка форма похвали тобі справді подобається?» Вона: «О, я не знаю. Доки похвала щира, вона подобається мені в будь-якій формі». Він: «Ти думаєш, що я тебе достатньо часто хвалю?» Вона: «Так, достатньо». Він: «А як, наприклад, з обідами минулого тижня? Чи ти б хотіла, щоб я частіше говорив, що мені подобається, як смачно ти готуєш?» Вона: «Так. Пам'ятаєш, минулого тижня я особливо старалася, готуючи другі страви, а ти про це навіть не згадав...». Ви запустили механізм. При бажанні розмова може мати продовження. Продемонструйте їй своє зацікавлення і розуміння, сказавши, наприклад: «Ти, напевно, мусиш образитися, коли я зовсім нічого не говорю. Ти заслуговуєш орден за те, що можеш терпіти мене». Підбадьорте свою дружину і дайте їй змогу висловити все, що в неї на серці. Вловіть глибокий зміст її слів Він: «Ти ще пам'ятаєш, як я минулого тижня дякував тобі за обід, коли в нас були Клаус і Марія? Чи я не переборщив?» Вона: «Не переймайся. Уже все гаразд». Він: «Навіть коли я сказав: «Я радий, що в нас гості. Вона ще ніколи не готувала такого смачного обіду»? Вона: «Так. Це звучало, ніби я готую смачно лише тоді, коли в нас гості». Він: «Я так і подумав, що тебе це трохи образило. Як я міг краще висловити свою думку?» Чоловік повинен допомогти дружині бути чесною і відвертою, щоб він зміг відчути, коли в їхніх стосунках щось не так. У перші роки нашого подружнього життя я постійно просив Норму не гратися зі мною в піжмурки. Я мусив знати факти, щоб змінити свою поведінку і поступово ставати кращим чоловіком. Я сподіваюся, ви також спонукатимете свою дружину бути чесною і відвертою з вами, бо це зробить ваші стосунки щирими і глибокими. Для роздумів 1. Як можна здобути позитивне ставлення до чогось? (1 Сол. 5, 16-18; Рим. 1, 2-3; Євр. 12, 11-15). 2. Яке значення має похвала у нашому ставленні до Бога? (Пс. 100, 4).
[ Повернутися до змісту книги: "Пізнай свою дружину" ] [ Купити книгу - "Пізнай свою дружину" ] [ Скачати книгу - "Пізнай свою дружину" ] [ Читайте також - Гері Смолі "Пізнай свого чоловіка" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
