 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" НАСТАНОВИ СВЯТИХ ОТЦІВ ПРО ВНУТРІШНЮ МОЛИТВУ СЕРЦЯ - ДРУГИЙ РЯД 1. Після заходу сонця настає ніч; коли Христос відходить од душі, тоді огортає її темрява пристрастей і мислені звірі роздирають її. Зійшло сонце - і хижаки ховаються по норах своїх. Сяє Христос на тверді молитовного ума - і всякий помисел світу тікає, і ум повертається до свого діла, тобто - до божественного повчання аж до вечора. (Лист 45) 2. Стримуйся від зовнішніх розмов і борися із внутрішніми помислами, поки не знайдеш місця чистій молитві - дому, де проживає Христос, що просвічує та втішає тебе пізнанням і відвідинами Своїми. (Там же) 3. Сліди на снігу зникають під сонцем, а розпусні думки знищує Христос, що засяяв у серці через молитву й благі сльози розчулення та втіхи. (Лист 46) 4. Часті молитви, що їх творять у серці з палким каяттям, знищують спомини про колишні гріховні діла. Просвічення душі пам'яттю Божою, вірою і скрухою серця, ніби лезо, відтинає лихі згадки. (Там же) 5. Усамітнившись зовні, ввійди всередину вартової вежі душі, у цей дім Христовий, де завжди панує мир, радість і тиша. Ці дари Ісус посилає, неначе сонця проміння, побожній душі, що Його прийняла з вірою і добротолюбієм. (Там же) 6. На самоті пам'ятай про Бога, відвертай ум од усього, линь у думках лише до єдиного Господа. Виливай перед Ним усе своє серце і пригорнися до Нього з любов'ю. Пам'ять про Бога є умовим спогляданням Господа, що притягує зір І бажання ума та осяює його своїм світлом. Ум, коли щезнуть у ньому всі образні уяви речей світу цього, невидимо бачить Бога. (Там же) 7. Молитва є умовою розмовою з Господом. Молитовними словами й умом душа поривається до Бога. Коли ум у серці безперестанку взиває божественне Ім'я Господнє, тоді світло Боговидіння осяює душу. (Там же) 8. Вір мені: коли в усіх ділах твоїх невідлучно буде з тобою матір усякого добра - молитва, то вона не лише покаже тобі весільну світлицю, але й уведе тебе всередину, сповнивши невимовною славою та веселістю. Молитва, усуваючи всі перешкоди, чинить дорогу чесноти доступною для того, хто прагне іти по ній. (Лист 48) 9. Ідучи умовим шляхом, читай слова молитви і розмовляй з Господом, повсякчасно співай і не втрачай бадьорости. Невідступно молись, наслідуючи наполегливість тої вдовиці, що ублагала невмолимого суддю (див. Лк. 18:1-8). Тоді ти духом ходитимеш, не зважатимеш на пожадання тіла і світськими помислами не перериватимеш молитви своєї, але станеш храмом Божим, у якому безмовно оспівуватимеш Господа Бога. Умово молячись, сподобишся нарешті безнастанної нам'яти про Бога, увійдеш до найпотаємніших закутків ума, побачиш в таїнственному спогляданні Невидимого, служитимеш Йому на самоті своєю любов'ю. (Там же) [ Cкачати книгу: "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" ] [ Купити книгу: "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
