|
|||
|
Повернутися до змісту книги "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" НАСТАНОВИ СВЯТИХ ОТЦІВ ПРО ВНУТРІШНЮ МОЛИТВУ СЕРЦЯ - ПЕРШИЙ РЯД Святий Симеон Новий Богослов подає спосіб входження до серця (третій спосіб молитви) в шістдесят восьмому слові (Добротолюбіє, т. III, с. 163). Третій спосіб молитви є неправду дивним для тих, що не знають його з досвіду; цей спосіб важко зрозуміти, - він видається неймовірним. І дійсно, тепер цей спосіб молитви не часто практикують, хоча завдяки йому знищуються різноманітні демонські підступи й хитрощі, що притягують ум до численних помислів. Людський ум, будучи вільним від усього, може без усякої перешкоди досліджувати й випробовувати навіювані демонами помисли, дуже легко відганяти їх і з чистим серцем молитися Богові. Передумовами для поступу в цьому способі молитви є досконалий послух і чисте сумління щодо Бога, людей і речей - все робити так, ніби ти стоїш перед обличчям Божим. «Правдива і пряма стежка до третього способу молитви така: ум нехай береже серце тоді, коли воно молиться, всередині його перебуває і з глибини серця засилає молитви до Бога. У цьому все: роби так, поки не скуштуєш, який добрий Господь. Коли ж нарешті ум там, у глибині серця, відчує усю благість Господню, тоді вже не захоче віддалятися звідти, кажучи, як святий Петро: Добре нам тут бути (Мт. 17:4), - і вже завжди буде заглядати до глибини серця, перебуваючи там і відганяючи всі помисли, що їх підкидає нам диявол. Для тих, що не мають жодного уявлення про це діяння, воно здається важким і пригноблюючим. Але ті, що зазнали насолоди і втіхи від нього у глибині свого серця, взивають разом зі святим Павлом: Хто нас відлучить від Христової любови ? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч ? (Рим. 8:35).Тому наші святі Отці, слухаючи Господа {Який сказав: Із серця походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства, і що це осквернює людину (Мт. 15:19-20), а також знаючи, що в іншому місці Євангелія заповідається очищувати спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті (Мт. 23:26)}, покинули всяке інше діло і почали вправлятися тільки в цьому одному духовному діянні. Вони берегли серце своє, твердо знаючи, що так здобудуть усяку чесноту, а без цього не досягнуть поступу в жодній. Хто бажає, нехай читає про це писання Марка Подвижника, Йоана Ліствичника, преподобного Езихія, Філотея Синайського, авви Ісаї, Варсануфія Великого та інших. Якщо хочеш навчитися, як умом входити до серця і перебуватитам, я розповім тобі. Передусім ти повинен бути байдужим до всього, не лише до суєтного, а навіть і до доброго; мати чисте сумління і досконалу безпристрасність. Усамітнись у будь-якому відлюдному й тихому місці, зачини двері, сядь, відверни ум свій від усякої тимчасової і суєтної речі, схили голову свою на груди і зосередься всередині себе самого (не в голові, а в серці), звертаючи туди ум і чуттєві очі свої та затримуючи трохи подих. Усіляко намагайся занурити ум свій у серце, щоби він перебував там уже постійно. Спочатку буде тобі в серці якось темно й незручно, але опісля, якщо безперервно повторюватимеш цю вправу вдень і вночі, знайдеш постійну радість. Ум, подвизаючись так, знайде місце у серці твоєму й тоді одразу побачить там, усередині, такі речі, яких ніколи раніше не бачив і не знав. Тоді, звідки би не з'явився помисел, раніше, аніж увійде досередини і зродить думку або уявлення, ум прожене його звідти, знищивши Ісусовим Іменем, молитвою до Нього: Господи Ісусе Христе, помилуй мене! Тоді ум запалає гнівом на демонів, виганятиме їх і нещадно знищуватиме. Інше ж, що звичайно настає за цим діянням, з Божою поміччю сам із досвіду спізнаєш, будучи уважним і тримаючись Ісуса молитви до Нього: Господи Ісусе Христе, помилуй мене!» [ Cкачати книгу: "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" ] [ Купити книгу: "Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|