Спасительне терпіння

Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Пристрасті і чесноти.

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

Християнський портал

Додатково


	Спасительне терпіння

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 5.

Пристрасті і чесноти

Розділ другий. Чесноти.

“У кому є духовна краса, народжувана чеснотою, той світиться Божественною Благодаттю. Оскільки, набуваючи чесноти, людина здобуває обоження, а тому випромінює світло, Божественна Благодать її видає”

Четверта частина. Діти любові й смиренності.

“Тільки поруч із Христом людина знаходить дійсну, справжню радість, тому що тільки Христос дає справжні радість і втіху”

«Блаженний чоловік, що перетерпить спокусу»

— Геронде, як пережити спокусу, велике випробування?

— Терпіти. Терпіння — це найсильніші ліки, що лікують тяжкі й довголітні біди. Більшість бід минають тільки завдяки терпінню. Велике терпіння розплутує найзаплутаніше й приносить божественні плоди: там, де ти не бачиш жодного рішення, Бог дає найкраще вирішення.

Знайте, що Бог любить, коли людина, переносячи випробування, терпить його безмовно, прославляючи Його святе ім’я. “Блаженний чоловік, що перетерпить спокусу”, — говорить святий апостол Яків. Тому будемо молитися, щоб Благий Бог дав нам терпіння, так щоб нам усе терпіти без нарікань, зі славослів’ям.

Наше життя в цьому світі — постійний подвиг, і кожен з нас подвизається своїм подвигом. Уявіть, що довелося зазнати Христу під час Його земного життя! Що Йому доводилося терпіти від євреїв, і Він нічого не говорив! А яке терпіння показав апостол Павло! Хоча вінмав повідомлення від Бога, що йому слід бути в Римі, але залишався два роки у в’язниці, тому що правитель зволікав зі судом. А що довелося витерпіти святому Йоану Богослову! За незначне нарікання йому довелося пережити аварію корабля... Бачите, Бог допускає святим через мале терпіти спокуси, щоб у нас був приклад, щоб нам приймати спокуси терпляче, у молитві й з радістю.

Щоб терпіти іншу людину, потрібно її любити

— Як здобувається терпіння, Геронде?

— Підстава терпіння — любов. “Любов... довготерпелива”, — говорить апостол. Щоб терпіти іншого, потрібно його любити, співпереживати йому. Якщо ти іншій людині не співпереживаєш, то вона тебе втомлює.

— Геронде, мені розповісти про труднощі, які я відчуваю, чи краще промовчати?

— Якщо ти не говоритимеш про свої труднощі з любові, щоб не поставити когось у важке становище, то збережеш у душі мир. Ці труднощі принесуть благословення Боже. Краще хай буде важко тобі, ніж іншому через тебе. Одного разу я пізно ввечері повертався в келію з хресного ходу з монастиря Кутлумуш. Стомився й погано себе почував — у той час у мене були проблеми з попереком. Перед хвірткою келії мене чекав вісімдесятип’ятилітній старець, який хотів залишитися в мене ночувати. Свою валізу він залишив унизу, тому що не міг сам її дотягнути. Я йому пояснив, що в мене ніде ночувати, звалив на плечі його валізу й відвів у готель, до якого потрібно було йти півгодини дорогою нагору, ще й дав йому п’ятсот драхм на витрати. Довелося трішки потерпіти, зате потім я був спокійний, тому що комусь стало добре.

— Коли сестра, з якою ми разом працюємо на послуху, поводиться непривітно, я її жалію й терплю. У цьому випадку я чиню з любов’ю?

— А звідки ти знаєш, що причиною її непривітності не є ти сама? Може, вона тебе терпить? Якщо ти думаєш, що твій духовний стан кращий, ніж у неї, і ти її терпиш, тоді тобі потрібно жаліти саму себе. Коли в людини є справжня любов і терпіння, вона виправдовує іншого й звинувачує тільки себе. “Боже мій, — говорить вона, — це я винна, не зважай на мене, кинь мене й допоможи іншому”. Ось вірне ставлення, що містить у собі велику смиренність, і в цьому випадку людина щедро сприймає Благодать Божу. Буду молитися, щоб ти стала духовним скімном, як ті бронзові леви, які тримають на своїх плечах підсвічники в церкві, вони не обурюються, не чують і не говорять, а просто несуть на своїх плечах тягар. Амінь.

Христос заснував людське спасіння на терпінні

Невеликим терпінням, яке людина проявить у важкий момент, вона може стяжати Божественну Благодать. Христос не дав нам іншого шляху до спасіння, крім терпіння. Людське спасіння Він заснував на терпінні. “Але хто витримає до кінця, той спасеться”. Не сказав: “Перетерпи до... літа!” До літа легко потерпіти. А до кінця?.. Будемо стежити за тим, щоб не втратити терпіння, щоб наприкінці не втратити свою душу. “Вашим стражданням ви спасете душі ваші”, — говориться в Євангелії.

Я чув про терпіння, яке мала одна жінка. Вона, крім небесної винагороди, і в цьому житті була нагороджена за нього Богом сторицею. Її чоловік був лікарем, вони мали троє дітей. Лікарем її чоловік був дуже хорошим, а людиною ні, тому що, на жаль, був одержимий плотськими пристрастями. Він брав до себе молодих дівчат нібито для роботи як медсестер. Одна з таких медсестер, немов клин, увійшла між подружжям й домоглася того, що вигнала законну дружину з трьома дітьми на вулицю, а сама стала жити з лікарем у його домі. Мати з трьома дітьми змушена була повернутися в рідний дім і працювати, щоб утримувати себе й дітей. Вона багато молилася й переносила все з терпінням. Незаконна дружина народила лікареві ще трьох дітей. Але що далі сталося? Як тільки народилася третя дитина, лікар захопився шістнадцятирічною дівчиною, теж прийнятою ним на роботу, і вигнав з дому колишню незаконну дружину з трьома дітьми. Бачите, ось дія духовних законів: так вона заплатила за свій вчинок й зазнала такого ж болю, якого через неї довелося пережити законній дружині. Незабаром лікар захворів і лежав вдома, прикутий до ліжка. Молода дівчина залишалася з ним поки в нього були гроші, але життя вела безладне. Збирала в домі друзів, виправдовуючись тим, що сама не могла гуляти, тому що мусила доглядати за хворим. Лікар її дуже ревнував і страждав, бачачи її непутяще життя. Зрештою, коли закінчилися гроші, вона його покинула. Справжня дружина, довідавшись про тяжке становище свого чоловіка, прийшла до нього на допомогу! Вона прибирала в будинку, годувала його й утримувала на свої гроші й на гроші дітей, які на той час уже виросли й самі працювали. Колишня незаконна дружина, яку лікар колись теж вигнав, не тільки не стала йому допомагати, але навіть чути про нього не хотіла. Тільки вінчана дружина підтримала його в біді. Врешті-решт лікар захотів висповідатися й решту життя провів у покаянні. Благий Бог, бачачи старання цієї доброї жінки й дружини — як вона стільки років терпіла, жила чисто й добросовісно працювала, утримувала чоловіка, що з нею так жорстоко й низько повівся, — винагородив її. Що ж сталося? В Америці помер багатий родич її чоловіка, і вони успадкували велике багатство. Усе це багатство дісталося добрій дружині й матері. Вона змогла добре влаштувати в житті дітей, допомогти багатьом бідним людям і сама прожила решту днів у достатку. Хоча й у бідності, все одно була багатою людиною, тому що мала душевне багатство — а це головне.

Узимку ми терпимо в надії, що прийде весна

— Геронде, я бачу, що не маю духовного успіху і від цього засмучуюся.

— Якось людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід корінь, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадила одну лозу й хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся й терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.

— Я не звикла чекати й тому легко втрачаю терпіння.

— Потрібні терпіння й розважання. Часто людина годину чи дві чекає, поки їжа приготується, а потім не може почекати дві хвилини, щоб вона охолола, починає їсти й обпікається... Коли я повернуся на Афон, вишлю тобі ікону святого терпіння. Мені надіслали три ікони, дві з ликами преподобних і одну святого терпіння: преподобних я віддав на благословення, а святе терпіння залишив...

— Геронде, а Ви мені не привезли якусь “лікарську рослину” з Афона?

— У цей час в уділі Божої Матері нема “лікарських трав”... Має прийти весна. А щоб прийшла весна, потрібно трішки потерпіти, поки мине зима. Отже, найкраща й найдієвіша лікарська рослина” для тебе зараз — це терпіння.

— Геронде, я відчуваю, що моє серце в стані духовної зими.

— Якщо хочеш, щоб погода перемінилася, стала ясною й сонячною, щоб ти розцвіла й принесла плід, плід чесноти, то повинна радуватися і морозу, і сонячним дням, тому що й те й інше во благо. Ми терпляче перечікуємо духовну зиму, а терпіння народжується від надії духовної весни. Потім, влітку, ми пізнаємо блага зими, що наповнила водойми водою й знищила морозом всі мікроби.

Благий Бог все влаштував премудро для нашого спасіння й Сам допомагає нам як люблячий Батько. Від нас потрібно лише трохи терпіння.

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):