Благородство - велич Божа

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 5.

Пристрасті і чесноти

Розділ другий. Чесноти.

“У кому є духовна краса, народжувана чеснотою, той світиться Божественною Благодаттю. Оскільки, набуваючи чесноти, людина здобуває обоження, а тому випромінює світло, Божественна Благодать її видає”

Третя частина. Благородство і любочестя.

“Де є благородство, там тиша, непомітність, тому там упокоюється Христос і живе благословення Христове”

Що таке благородство

— Геронде, на що нам звернути особливу увагу у Великий піст?

— На благородство, на духовне благородство.

— Хіба Великий піст — це здебільшого не час покаяння?

— Благородство, благородство, щоб з’єднатися з Христом, — без цього успіх неможливий. Якби ви знали, що дає благородство, ви б ганялися за ним день і ніч, забули б і про сон. Якщо людина уважно розгляне духовне благородство, то знайде приховану в ньому велич Божу!

— Що саме є благородством?

— Благородство духовне — це духовна перевага, жертовність. Благородна душа вимагає тільки від себе, але не від інших. Жертвує собою заради інших, не шукаючи винагороди. Забуває про те, що дає, але пам’ятає будь-який дріб’язок, який отримує. Володіє любочестям, смиренністю, простотою, безкорисливістю, чесністю... усім володіє. Володіє й найбільшою радістю й духовним звеселінням, торжеством. Духовне благородство несе Благодать Божу, воно є, як би це сказати, властивістю Божественною. Де є благородство, там тиша, непомітність, тому там упокоюється Христос і перебуває благословення Христове.

Духовне благородство — це духовне правосуддя

— Геронде, духовне благородство є вищим за духовне правосуддя?

— У духовному благородстві є духовне правосуддя, і в духовному правосудді є духовне благородство, або, краще сказати, благородство і є духовне правосуддя. Тому для людини, у якій є духовне благородство, немає закону: “закон дано не для праведника”. Така людина воліє бути вбитою, ніж убити самій.

— Геронде, коли мене просять щось зробити, я відразу починаю думати, що в мене багато іншої роботи, і сперечаюся.

— Якщо людина набуде благородство, то все це переборе. Вона діє, виходячи не з сухої логіки, тому що благородство — поза логікою. Ви намагаєтеся влаштувати все відповідно до людської логіки, мирської справедливості. А де духовна справедливість? Хіба я не говорив, що чим духовно вищою є людина, тим менше в неї прав у цьому житті, що духовна людина тільки дає й ніколи не вимагає сама?

— Тоді чому в Євангелії говориться: “Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете”?

— Це інше. Якщо людина просить чогось у Бога для себе самої, а не заради любові до іншого, то, знову ж таки, її хвилює тільки власна вигода. Адже якщо, приміром, мати просить у Бога, щоб її дитина одужала від хвороби або щоб у сім’ї було все добре, то вона просить це не для себе, а заради блага свого дому. Ось і хананеянка, про яку говориться в Євангелії, нічого не просила для себе. Вона бігла за Христом і просила, щоб Він допоміг її дочці, котра була одержима бісом. Тоді апостоли наблизилися до Христа й сказали Йому: “Зроби, що просить ця жінка, щоб вона не бігла за нами вслід і не кричала”. Він же їм відповів: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля”. Але хананеянка продовжувала кричати й просити про допомогу. Тоді Христос повернувся й сказав їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам”. А вона Йому відповіла так: “Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх хазяїв”. І тоді Христос їй сказав: “За таке твоє слово дочка твоя видужала”. Бачите її віру, смиренність, благородство, духовну перевагу! Якби вона була себелюбною гордячкою, сказала б Христові: «Не очікувала я від Тебе, що зрівняєш мене зі собакою! Розчарував Ти мене!» І пішла б від Нього роздратованою! І совість у неї була б спокійною, що повелася дуже правильно, справедливо. Могла б навіть говорити сама собі так: “Не розумію, як це стільки народу сидить і слухає Його!”

— Геронде, їй допомогла її віра?

— Її благородство їй допомогло знайти таку віру. Вона була вільною від усякої зарозумілості, не маланіяких претензій. Але мала добрий помисел: “Раз так сказав Бог про народ Ізраїльський, отже так і є, Бог знає, що говорить. А ми належимо до іншого народу”.

Як здобувається благородство

— Як мені стяжати благородство, Геронде?

— Поводься смиренно, дій із чистою старанністю й ретельністю, любочесно. Розвивай духовну сприйнятливість. Мирно приймай досаждання від іншого й радуйся, що досаждають тобі, а не ти. Тому що є деякі люди, яких не хвилює, якщо вони заподіюють комусь занепокоєння, їх хвилює тільки, щоб не турбували їх. Є й такі, що не хочуть самі інших турбувати, але не хочуть, щоби й інші турбували їх. Треті говорять так: “Я людина вразлива, не можу стерпіти різкого слова”, однак самі іншим говорять різкості. Що це за сприйнятливість така? У чистій сприйнятливості є благородство.

— Якщо в людини є недоліки, але вона бореться за стяжання благородства, вона дістане користь?

— Благородство вижене недоліки.

— Духовна свобода означає свободу від пристрастей?

— Духовна свобода — це благородство, про набуття якого я вам кажу. А щоб людина мала благородство, вона не повинна мати низьких пристрастей, дріб’язковості, низькості й т.д. У дріб’язковості й низькості Бога нема, тому що Бог за природою благий.

— Геронде, а щоб полюбити страждання, теж потрібно працювати над благородством?

— Ох, ви дотепер так і не зрозуміли, що значить благородство! У благородстві є мужність, тому що, коли в людині є благородство, її серце працює. Щоб зрозуміти, що таке благородство, подивіться на Христа. Що Христос взяв для Себе? Нічого. Він усе віддав, Він приніс і продовжує приносити Себе в жертву за всіх нас. Дає нам Свою любов, бере на Себе наші гріхи. А ми, навпаки, хочемо отримувати любов. Подивіться, як поводять себе хороші батьки. Вони постійно жертвують собою заради дітей, незважаючи на те, що діти іноді навіть їх б’ють. Знаючи про те, що їх чекає, батьки все одно жертвують собою заради них. Те ж роблять і тварини, і птахи. Ластівка піклується про своїх пташенят, але й пташенята, коли підростуть, стануть піклуватися про своїх пташенят. Так влаштувала великодушна любов Божа.

Через великодушне благородство людина має спілкування з Богом

— Геронде, як людина споріднюється з Богом?

— Головне, щоб людина стяжала духовне благородство. Тоді вона споріднюється з Богом.

— А може бути так, що сестра займається у своїй келії духовним діланням, а потім не має сили брати участь у спільній роботі?

— Яким духовним діланням? На шкоду іншим? Тобто нехай інший трудиться, а я займуся духовним діланням? Але це не духовний підхід, тим більше для молоді. Молода людина має думати про те, як допомогти старшому. Оце так, молодий буде займатися нібитодуховним діланням, а старий понад силу сам виконуватиме всю роботу! Де ж тут жертовність? Де великодушне благородство? Я буду читати, творити молитви, а роботу надам іншим? Все це речі суєтні. Багато людей так і не усвідомили ще суті духовного життя. Не відчули ще благородної великодушної зміни, думають лише про себе.

У труднощах перевіряється людина. Пам’ятаю, коли я мешкав у монастирі, мені веліли лежати в келії, не встаючи, тому що в мене була постійна кровотеча. Раптом я побачив у вікно, як один старець-сторож намагається сокирою розколоти пень на дрова для каміна. У цього старця були проблеми з кишківником, постійні кровотечі, він зовсім ослаб. Уявіть, він спав у взутті, тому що не мав сили його знімати. Я підхопився, побіг до нього, схопив сокиру, кілька разів ударив по пні, розколов його, а потім у мене ротом пішла кров. Розумієш? Я навіть не подумав, у якому сам перебуваю стані, не став зважати на себе.

Духовна благородна великодушність! Ніщо так не радує Бога, як вона! Великодушність — приймач Божественної Благодаті. Як все просто і як ми все ускладнюємо! У всьому потрібне духовне благородство. Якщо людина цього не зрозуміє, може за тиждень бувати на трьох нічних службах, тричі на місяць по три дні підряд тримати строгий піст, молитися годинами, зберігати тілесну невинність — і все це буде даремно. Не кажу, що все це не потрібно, але головне, щоб людина подбала стяжати те, що важливіше за все — духовне благородство, яке є душевною непорочністю. Щоб у ній не було корисливості, свавілля, егоїзму, самолюбства й т.п., щоб у ній міг перебувати Бог. Коли всього цього нема, у людині є душевна непорочність, а отже, нехай навіть і не молиться людина, вона споріднена з Богом, з’єднана з Ним.

Тільки через великодушне благородство людина має спілкування з Богом, працює на тій же частоті, що й Бог, а інакше її приймач налаштований на іншу станцію. Тому давайте-но, намагайтеся змінити ваші антени на нові... Є антени вертикальні, є горизонтальні. Вертикальні звернені на себе й погано ловлять, легко втрачають сигнал! А горизонтальні антени розкриваються широко, тому мають більший радіус дії й уловлюють навіть слабкі хвилі. Хочу сказати, що той, хто звернений до себе, не звільнився від себе, свого “я”, у ньому нема великодушного благородства, а тому нема й Благодаті Божої, і він не має Божественного просвітлення.

Людина або набуде благородство, або зав’язне в убозтві

— Геронде, я заздрю, сварюся з людьми й взагалі поводжуся неналежним чином.

— Тобі не вистачає отцівського, духовного благородства, і, як результат, сварки. Намагайся стяжати духовне благородство, щоб придбати разом з ним розважання. Ану скажи-но мені, що за помисли прийшли тобі у голову, коли ти не отримала від мене, як інші сестри, у подарунок маленьку іконку, і що подумала, коли іншого разу отримала більшу? Ану, надай мені духовний звіт, а я подивлюся, чи правильно я зробив, вирішивши вирізати для тебе з дерева маленьку Гору Афон і послати тобі її з Афону. Я вже почав було робити одну з монастирями, скелями, стежками й доріжками... Розміром, приблизно, сантиметрів зо двадцять. Вона була наполовину готовою, та ось хлопці в мене її випросили. Просили наполегливо на благословення, довелося віддати.

— Напевно, це були дуже хороші хлопці...

— Були б вони хорошими, мали б побільше благородства й не вимагали б з такою наполегливістю! Я їм сказав: «Дайте я її спочатку закінчу, не буду ж я вам віддавати половину роботи!» Вони — ніяк, стоять на своєму: “Ні, віддай нам як є! Навіщо тобі мучитися і доробляти”! Розумієш? Вирішили полегшити мені життя! Що за народ! Уявіть собі, один чоловік в мене навіть попросив на благословення око.

— Серйозно, Геронде?

— Так, серйозно! Око на благословення! Молодик років тридцяти втратив зір і готувався до операції. Його привезли до мене в келію. Мені так було його жаль, що я йому сказав: “Будь ласка, не переживай, якщо раптом операція буде невдалою, я тобі віддам своє око. Мені для життя вистачить одного”. Незабаром він знову приїхав, радісний, тому що операція пройшла успішно: добре бачили обидва ока. Приїхав і говорить мені: “Я приїхав, щоб отримати від тебе око!” “Так, але ти ж бачиш!” — кажу я. “Ні, я хочу його як благословення”, — відповідає. Отут я його знову пожалів, цього разу пожалів, тому що не побачив навіть сліду великодушності й благородства! Це інший біль...

— Геронде, я, коли знаю, що люди оцінять мою працю, то труджуся з більшим бажанням.

— Знаєш, кого ти мені зараз нагадуєш? Бідне дівчисько на ймення Спірідула. Коваль поставив її, щоб вона роздмухувала міхи, і під час роботи постійно говорив їй: «Качай, Спірідуло, качай, я куплю тобі нове платтячко». І вона, бідна, піднімала свої рученятка й щосили качала міхи, тому що їй пообіцяли нове плаття! Розумієш? Якщо не придбаєш благородства, будеш як Спірідула. Людина або набуде благородство, або зав’язне в убозтві.

— У мене є помисел, що Ви про мене менше піклуєтеся, ніж про інших сестер.

— Хоча я й багато тобі дав, і тут, і перебуваючи на Афоні, зважаючи на все, ти цього не втримала. Змарнувала, а тепер нагадуєш жебрачку, яка впала в розпач, бо втратила все, що назбирала. Чим мені тобі допомогти? Буду молитися, щоб ти скоріше збагатилася в Христі, залишила свою хатину з іржавим посудом і стала Христовою принцесою.

Я розчулююся, бачачи людей, які мають благородство. Людина, котра має благородство, сама входить у моє серце — ні вона не запитує в мене дозволу, ні я в неї — і живе в ньому, вона завжди зі мною, поруч, як би далеко не перебувала тілесно.

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):		Паисий Святогорец "Слова" (на русском):
[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ] [ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ] [ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ] [ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ] [ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]		[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ] [ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ] [ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ] [ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ] [ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!