Отрута заздрості

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 5.

Пристрасті і чесноти

Розділ перший. Пристрасті.

“Боротьба з пристрастями — це постійне солодке мучеництво за дотримання заповідей заради любові до Христа”

Четверта частина. Діти себелюбності й гордості.

Заздрість — гнів — печаль

“Коли людина навчиться радіти від успіхів інших, Христос дасть їй всі успіхи інших, і вона буде радуватися так, як радуються всі інші разом узяті, і тоді її успіхи й радість будуть величезними”

Заздрість — одна з головних пристрастей

— Геронде, я заздрю одній сестрі.

— Я знаю, якій сестрі ти заздриш... А ще я дізнався, що вона тобі теж заздрить! Бажаю вам, щоб ви обидві заздрили ревному Іллі й він вигнав би з вас заздрість і дав би своєї Божественної ревності. Амінь.

— Геронде, коли я починаю заздрити, то намагаюся глянути на речі логічно.

— А чи не краще з самого початку намагатися не заздрити? Заздрість смішна. Людині потрібно трішечки попрацювати головою, щоб перебороти заздрість. Не потрібно великих подвигів, тому що заздрість — це душевна пристрасть. Дивися, ніколи не дозволяй заздрості взяти над тобою гору, тому що вона — одна з головних пристрастей. Знаєш, до чого може довести людину заздрість? До недоброзичливості і наклепу. А наклеп — зло набагато більше, ніж недоброзичливість.

— А з чого складається заздрість?

— Чого тільки в ній нема!.. Пихатість, егоїзм є, самолюбство є... Нема любові й нема, звичайно, смиренності. Виходить, Геронде, у того, хто заздрить, не може бути любові?

— Звичайно, не може! Неможливо, щоб в одній людині вживалися одночасно заздрість і любов. Якщо навіть у неї є трохи любові, любов її нечиста, тому що в цій любові є її “я”. Заздрість псує, робить несприйнятною любов і доброту, як здохла миша робить непридатною олію, коли впаде в глиняний горщик.

— Геронде, я думаю, що заздрю через те, що не відчуваю в собі наповненості.

— Як ти можеш відчути наповненість, коли хочеш, щоб усе належало тобі?

— А якщо я бажаю чогось, що є в сестри?

— Якщо Бог сказав: “Не побажай... усього, що належало б ближньому твоєму”, то як ми можемо бажати чогось, що належить іншому? Що ж, навіть основних заповідей не будемо дотримуватися? Тоді наше життя перетвориться на пекло. “Кожен спокушається власною похіттю...”, — говорить святий Яків, брат Господній. Ці похоті будуть мучити душі в пеклі. І якщо Бог візьме нас у Рай, а ми не будемо вільні від заздрості, то й там не знайдемо заспокоєння, тому що будемо мати ті ж безрозсудні побажання.

Ревнощі отруюють сильну любов жінки

— Геронде, чому пристрасть ревнощів властива жінкам більшою мірою, ніж чоловікам?

— Жінка від природи має багато доброти й любові, і диявол дуже на неї нападає: він підкидає їй отруйні ревнощі й отруює її любов. А коли її любов буде отруєна й стане злобою, тоді жінка із бджоли перетворюється на осу й жорстокістю перевершує чоловіка. І якщо для чоловіка досить, щоб з очей зникло небажане обличчя, то жінці, котру Бог сотворив більш емоційною, цього недостатньо, їй би хотілося, щоб воно вмерло. Тобто... щоб вже напевно!

Злоба жінки, коли в неї входять ревнощі й впертість, може досягти демонічного ступеня. Жінка повинна боятися ревнощів. Вона зобов’язана видалити своє “я” зі своєї любові, щоб її велика любов була чистою.

— Як цього досягти?

— Якщо перебороти дріб’язковість і виплекати духовну мужність, духовне благородство і жертовність. Благородство — це протиотрута ревнощів. Але, на жаль, мало у кого є благородство.

Заздрість нас ослаблює

— Геронде, у мене зовсім нема відваги.

— Заздриш, от і нема в тебе відваги. Коли людина заздрить, вона переживає, не може їсти, марніє й втрачає дерзновіння, а інші думають, що вона великий подвижник!

— Я відчуваю себе духовно дуже бідною і слабкою.

— У тебе багато сили, але ти її марнуєш на дурну заздрість, і хоча в тобі є природжене благородство, ти мучишся, як остання жебрачка. Ти б досягла великих успіхів у духовному житті, якби не буксувала в заздрості. Обережно, тому що заздрість висмоктує з тебе всі душевні й тілесні сили, які ти могла б принести в дар Богові. Якби ти відігнала заздрість, то й молитва твоя мала б силу.

Через заздрість людина втрачає духовні сили. Чому, думаєте, апостоли не могли вигнати біса збіснуватого хлопчика, хоча прийняли від Христа владу виганяти бісів і вже виганяли їх з людей? Тому що заздрили Петру, Якову і Йоану, тому що тільки їх Христос взяв на гору й преобразився перед ними. Христос міг би взяти зі Собою всіх учнів, але не всі могли вмістити таке таїнство, тому Він взяв тільки тих, які могли вмістити. Може, ви скажете, що Він не любив інших учнів? Або любив Йоана більше за інших? Ні, але Йоан любив Христа більше за інших учнів і тому відчував любов Христову краще. Він мав більшу місткість, його “батарея” була більшою. Бачите, як заздрість віддалила Благодать Божу від апостолів, і вони не змогли зцілити біснуватого отрока? Тому Христос сказав: “О, роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас?”!

Хто ховає власні дари, той заздрить дарам інших

— Геронде, як людина, котра заздрить, може допомогти собі перебороти цю пристрасть?

— Якщо вона пізнає дари, якими її наділив Бог і стане їх розвивати, то не буде заздрити й буде жити як у Раю. Багато з нас не бачать власних дарів, бачать тільки дари інших, і їх охоплює заздрість. Вважають себе обділеними, ущемленими. Мучаться й перетворюють своє життя на кошмар. “Чому в нього є ці дари, а в мене нема?” — говорять вони. У тебе є одні дари, в іншого інші. Пам’ятаєте Каїна й Авеля? Каїн не прагнув розглянути власні дари, а дивився на дари, які мав Авель. Так він зростив у собі недоброзичливість до брата, потім повстав і проти Бога, і наприкінці дійшов до вбивства. Але ж, можливо, він мав дари більші, ніж Авель.

— А як може людина, бачачи таланти інших, не заздрити, а радіти?

— Якщо вона буде розвивати свої власні таланти, а не закопувати їх, тоді буде радіти від талантів інших. Я вже багато років спостерігаю за однією сестрою, у неї є і голос, і благоговіння, однак вона не співає на криласі. А тому що свій власний талант вона закопує й не співає, то нею крутить, коли вона чує, як співає інша сестра, у якої не такий вже й гарний голос. Вона не думає про те, що їй Бог дав голос кращий, але вона його не розвиває.

Тому, нехай кожен подивиться, може, дар, якому він заздрить в комусь, є й у нього, але він його не розвиває, або, може, Бог дав йому інший талант. Бог не обділив нікого, кожному дав певний дар, який може допомогти людині в її духовному розвитку.

Як одна людина не схожа на іншу, так дар однієї людини не схожий на дар іншої. Ви не звертали увагу на дикий горох, що у вас росте внизу біля огорожі? У нього один корінь, але в кожного паростка свої кольори, один кращий від іншого. Однак вони не заздрять одне одному... Кожен радий своєму кольору. А птахи! У кожного своя краса, своє щебетання.

Кожен нехай знайде дари, які йому дав Бог, і нехай прославляє Благого Бога, не гордовито, по-фарисейськи, а смиренно, визнаючи, що знехтував ними, і нехай у майбутньому їх розвиває. А от я заздрю деяким сестрам через те, що в них є деякі дари, яких немає в мене.

— Тобі Бог дав стільки дарів, і ти заздриш дарам інших? Ти мені нагадуєш дочку одного кондитера в Коніці. Батько щодня давав їй невеликий шматочок тістечка, від великого їй могло б бути погано, а вона дивилася на дітей у школі, які їли великі кукурудзяні коржі, і заздрила їм. “Вони їдять великі шматки, а мені батько дає маленький”, — говорила вона. Заздрила кукурудзяним коржам, які їли інші, а в самої була ціла кондитерська з тістечками! Так і ти не цінуєш великих дарів, які тобі дав Бог, а дивишся на дари інших і заздриш.

Не будемо невдячними. Адже Бог, Благий наш Отець, наділив кожне зі Своїх створінь різними дарами, тому що Він знає, що потрібно кожному з нас, щоб не заподіяти собі шкоди. Ми часто поводимося як маленькі діти, скаржимося, що Отець не дав нам драхми чи дві драхми, як нашим братам і сестрам, хоча нам він дав цілих сто драхм. Вважаємо, що нам Він нічого не дав, тому що думаємо, що сто драхм — це звичайний папір, нам подобаються драхма чи дві драхми, які Він дав іншим, ми плачемо й ображаємося на нашого Благого Отця.

Добра заздрість

— Геронде, я заздрю одній сестрі, тому що бачу, що в неї є смиренність, простота, благоговіння.

— Я помолюсь, щоб вона померла. Хочеш цього?

— Ні, Геронде! Я можу заздрити чесноті іншого, але навіть у думках не маю, щоб з ним щось трапилося погане. Я не хочу, щоб хтось не мав чесноти, хочу, щоб і в мені було щось гарне.

— Ну тоді ми це розділимо, щоб у кожної було по половині! Не переживай. Твоя заздрість — це добра заздрість. Ревнуєш “дарів кращих”...

— Виходить, є й добра заздрість?

— Так, коли хтось заздрить чесноті іншого й одночасно радується за нього, тоді ця заздрість добра. Але якщо людині погано, якщо вона засмучується, коли бачить успіхи іншого, або потай радується, коли в того виникають труднощі, тоді ця заздрість погана. Припустимо, що ти заздриш сестрі, тому що в неї гарний голос і вона добре співає. Якщо ти довідаєшся, що вона захрипла й не може співати, і тішишся, виходить, у твоїй заздрості є зло, є отрута. Якщо засмутишся — це значить, що у твоїх ревнощах немає зла, просто й ти хотіла б добре співати.

— А як мені плекати добру заздрість?

— Будемо називати тебе благозаздрісна!.. Постарайся очистити й освятити свою заздрість, щоб вона стала доброю заздрістю. Радуйся за сестру, що процвітає, і прагни її наслідувати. Так ти змінишся духовно, і в тобі буде перебувати Благодать Божа, що дарує людині небесну радість уже в цьому житті.

— Геронде, а може в людині добра заздрість перетворитися на погану?

— Якщо людина не працює над собою, то, звичайно, може. Потрібна увага.

— Геронде, я не завжди можу зрозуміти, те, що відчуваю, бачачи успіхи сестри. Яка це заздрість: добра чи погана?

— Запитай себе: «Якби сестра сотворила чудо, що б я відчула?» Або: “Якби вона впала в спокусу й принизила б себе в очах людей, я б раділа чи переживала?’’ Відповівши на це питання, ти зрозумієш, добра в тебе заздрість чи погана. Ану скажи мені, якщо ти відчуєш, що сестра, якій ти заздриш, заледащіла й зовсім перестала виконувати свої чернечі обов’язки, сама не молиться, а ставить у магнітофон касету й слухає: “Господи Ісусе Христе...”, ти засмутишся?

— Так, засмучуся, але і якщо почую, що вона робить все більші й більші успіхи, теж, думаю, не зрадію.

— Знаєш, якщо тобі важко ходити, радій за того, хто швидко бігає, а не засмучуйся. Якщо хочеш духовно збагатитися, радуйся успіхам сестер і проси Бога, щоб вони й далі процвітали, а собі бажай досягти своєї власної міри. Коли я був послушником у монастирі, там був ще один послушник, того ж віку, приблизно, що і я. Він досяг високого духовного стану, його обличчя світилося. Він у всьому був прикладом, великий подвижник і ревнитель. Ще він був дуже побожним. Старші ченці на знак поваги вставали, коли він проходив мимо. Я більше дістав користі від цього послушника, ніж від всіх книг, які до того читав, тому що він був живим прикладом. Одного разу у мене боліло серце. Випадково в цей час у келію до мене зайшов той брат, і я попросив його помолитися. Він ще не встиг піти, а біль уже минув. Іншим разом у монастир прийшов біснуватий і просив у отців, щоб вони його зцілили. Тоді ігумен сказав цьому послушникові: “Давай-но помолись, хай біс вийде з цього нещасного”. «Вашими молитвами, — сказав він, — Христос хай вижене біса». Тільки послушник відійшов, біс вийшов з людини. Ось яка в нього була ревність до Бога! У який духовний стан він увійшов! Отож, я просив Бога, щоб тому братові прийти в стан того святого, ім’я якого він носив, а мені прийти в його стан. Так само й ти роби, і побачиш явно силу Божу.

Коли людина навчиться радіти успіхам інших, Христос дасть їй всі успіхи інших, і вона буде радуватися так, як радуються всі інші разом узяті, і тоді її успіхи й радість будуть величезними.

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти". Том 5. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):		Паисий Святогорец "Слова" (на русском):
[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ] [ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ] [ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ] [ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ] [ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]		[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ] [ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ] [ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ] [ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ] [ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!