Про духовні закони

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 4.

Сімейне життя

Частина п'ята - Про випробування в нашому житті

"Для того, щоб піти
в Солодкий Рай,
треба скуштувати у цьому житті
багато гіркого й отримати
на руки закордонний паспорт
пройдених випробувань"

Як діють духовні закони

- Геронде, які закони називаються духовними?

— Я тобі поясню. Подібно до того, як існують закони природи, так і у житті духовному існують закони духовні. Припустимо, людина підкидає вгору важкий предмет. Чим з більшою силою й чим вище вона його підкине, тим з більшою силою предмет упаде вниз і розіб'ється. Це природний натуральний закон. А в житті духовному, чим вище людина піднімається через свою гордість, тим стрімкішим буде її духовне падіння, і відповідно до висоти своєї гордині вона розіб'ється [духовно]. Адже гордяк піднімається вгору до якоїсь межі, а потім падає й зазнає повної невдачі. "Кожен, хто підноситься, буде принижений" 1. Це закон духовний.

Однак між природними й духовними законами є значна різниця. Природні закони "нежалісливі", і людина не може їх змінити. А от закони духовні "жалісливі", і людина змінити їх може. Тому що [у випадку з духовними законами] вона має справу зі своїм Творцем і Сотворителем — із Милосердним Богом. Тобто, швидко усвідомивши, як "високо" вона залетіла у своїй гордині, людина скаже: "Боже мій, у мене нема нічого свого, і я ще пишаюся?! Прости мене!" — і відразу ж дбайливі руки Бога підхоплюють цю людину й ніжно опускають її вниз, отож її падіння залишається непомітним. У такий спосіб людина не сокрушається від падіння, тому що їй передували сердечне сокрушения і внутрішнє покаяння.

Подібне стосується і Євангельського закону: "Всі, що за меч беруться, від меча загинуть"2. Тобто якщо я вдарю когось мечем, то за духовним законом маю розплатитися за це тим, що мечем ударять мене самого. Однак якщо я усвідомлюю свій гріх, якщо мене "б'є мечем" власна совість і я прошу в Бога прощення, то духовні закони перестають діяти, і я, подібно до цілющого бальзаму, приймаю від Бога Його любов.

Тобто в глибині судів Божих — а Його суди це безодня — ми бачимо, що Бог "міняється" тоді, коли міняються люди. Якщо неслухняна дитина береться за розум, кається і її мучить совість, то батько з любов'ю пестить і втішає її. Людина може змінити рішення Бога! Це неабияка справа. Ти коїш зло? Бог дає тобі по потилиці. Говориш "згрішив"? Він подає тобі Свої благословення.

Благородні діти Божі

Деякі люди покаялися у своєму гріху, і Бог їх простив. Духовні закони вже не діють, але, незважаючи на це, люди свого гріха не забувають. Вони настійно просять у Бога бути покараними за свій гріх у цьому житті — щоб за нього розплатитися. І, оскільки вони на цьому наполягають, Благий Бог виконує їх любочесні прохання. Однак у Своїй Небесній "ощадній касі" — у Раю, Він зберігає їм винагороду й ті духовні відсотки, які в ній накопичуються. Такі люди — благородні діти Божі, Його найбільш любочесні діти.

У книзі "Луг духовний"3 розповідається про Авву Пімена, що був пастухом. Одного разу його відвідав якийсь чоловік і попросив, щоб Авва прийняв його на нічліг у своїй келії. Не маючи окремого місця для гостей, Авва помістив відвідувача там, де проводив ночі, а сам пішов ночувати в одну з печер. Вранці, коли він повернувся в келію, відвідувач запитав його: "Як ти провів ніч, Авво, чи не змерз ти?" — "Ні, — відповів Авва Пімен, — я провів ніч добре. Я заліз в одну з печер й побачив у ній сплячого лева. Я теж приліг і спиною притулився до його гриви. Від левиного подиху в печері було гаряче, як у грубці, і я не змерз". — "Ти не злякався, що лев тебе з'їсть?" — "Ні, — відповів Авва, — не злякався, хоча знаю, що мене зжеруть дикі звірі". — "Звідки ти це знаєш?" — "У миру я був пастухом, — відповів Авва. — Одного разу я пас свою череду, і мої пси розтерзали якусь людину, що проходила неподалік. Я міг врятувати цю людину, але проявив байдужість. Відтоді я постійно прошу Бога, щоб мене зжерли дикі звірі. І вірю, що Бог зробить мені цю милість". Дійсно, цього Авву зжерли звірі. Однак у житті іншому такі люди будуть перебувати на найпочеснішому місці.

— Геронде, у коментарях до однієї святоотцівської книги я читала, що коли людина робить гріх, вона має бути покарана, щоб розплатитися за вчинене нею зло.

— Ні, це не так. Якщо людина кається, то її не карають: її милує Христос. До коментарів святоотцівських текстів треба бути дуже уважним, тому що інколи "коментатор" виглядає непоганою людиною, але його тлумачення можуть бути неправильними. Якщо ти не впевнений, що укладач коментарів тлумачить все правильно, то краще читати тільки святоотцівський текст. Мені одна людина сказала, що Пророка Ісаю розпиляли дерев'яною пилою4, тому що він мав бути розпиляний за гріхи людей. Тоді як насправді Пророк сам просив Бога, щоб його розпиляли за гріхи народу, і ця велика любов Пророка до людей прихилила Бога до нього. Але скільки разів провели пилою по тілу Пророка, стільки вінців і дав йому Бог. Для того, щоб розуміти якісь речі, необхідно мати певні передумови, щось знати. Ось Авва Пімен, про якого я розповідав, міг би зрозуміти Пророка Ісаю, хоча з ними відбулося не те саме, тому що у випадку з Пророком Ісаєю була присутня жертва за людей.

— Геронде, а в нашу епоху зустрічаються подібні випадки?

— Так, звичайно. Пам'ятаю один випадок, що стався, коли я жив у монастирі Філофей. Якийсь чоловік спалив у печі турка, який зарізав його батька. Потім він покаявся, прийшов на Святу Гору, став ченцем і взявся ретельно здійснювати чернечі подвиги. Однак удень і вночі він просив Бога, щоб Той допустив йому згоріти. Одного разу у монастирі спалахнула пожежа. Я на той час був келарем. Я наповнив водою цебра, інші ємності, і всі ми побігли гасити пожежу. А коли загасили пожежу, то знайшли цього ченця згорілим. Ця сцена дотепер стоїть в мене перед очима... Що ж відбулося? Ченцеві, про якого йде мова, виповнилося тоді вісімдесят п'ять років. За ним доглядав інший чернець, якому було сімдесят п'ять. У той день чернець, що доглядав за хворим, бажаючи хоч трішки полегшити його біль від ревматизму, натер його ноги гасом й, укутавши, уклав старого біля палаючого вогнища. Від каштанових дров вискочила палаюча жаринка. Вона потрапила на ноги вкутаного ченця, вони зайнялися, він згорів сам, і в монастирі сталася пожежа. Я дуже засмутився через те, що відбулося, й не міг заспокоїтися! Потім духівник сказав мені: "Не сумуй. Він сам просив у Бога цього, щоб загладити свій гріх. Те, що сталося, було даром Божим".

Духовні закони і любов Божа

— Геронде, духовні закони завжди діють одразу?

— Буває по-всякому. Часто ми тільки дивуємось! Хтось, варто йому трішки загордитися, відразу ж зазнає повної невдачі, тобто духовний закон діє блискавично. Приміром, черниця миє шибки, і їй приходить гордий помисел про те, що вона миє їх краще, ніж інша сестра. Відразу вона на щось відволікається [невдалий рух], і скло тріскає. А в інших випадках духовні закони діють не одразу.

— Геронде, а коли духовні закони діють одразу, що це значить?

— Це добрий знак. У таких випадках людина має зрозуміти, що любов Божа її покриває, тому що вона розплачується за [кожну зі своїх помилок] окремо, а не платить за всі нараз [згодом]. Однак, якщо стосовно людини духовні закони не діють, це небезпечно. Це свідчить, що людина — це дитина, яка віддалилася від свого Батька — Бога, що вона не живе в Його будинку. Є люди, які постійно впадають у гординю, і з ними нічого не відбувається. Це означає, що їхня гординя настільки велика, що перестала бути людською. Вона дійшла до свого вищого ступеня — до бісівської гордині, до [сатанинського] звеличування. Така людина теж падає, але вже з іншого боку вершини. Падає просто в пекло. Вона падає люциперським падінням, але ті, хто перебуває по цю сторону вершини, її падіння не бачать. Тобто люди, про яких йде мова, не потрапляють під чинність духовного закону в земному житті, але стосовно них діє апостольський вислів: "А лукаві люди й дурисвіти будуть чимдалі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені"5.

— Геронде, а чи може творіння людських рук псуватися від того, що ним милується той, хто його створив?

— Так, тому що вступають у дію духовні закони. Бог забирає від когось Свою Благодать, і людина псує цю річ, твір мистецтва або тому подібне. Це відбувається для того, щоб прийшов до тями і розуміння той, хто загордився витвором власних рук.

— Геронде, тобто якщо хтось псує щось, зроблене іншим, це означає, що вступили в дію духовні закони?

— Так, звичайно.

— А хіба не може бути такого, що людина псує щось просто через неакуратність або невміння?

— Такі випадки рідкісні. Тому, наскільки можливо, живіть смиренно. Думайте про те, що в нас нема нічого свого. Усе, що в нас є, дав нам Бог. Усе, що в нас, — Боже.

Наші — тільки гріхи. Якщо ми не будемо смирятися, то духовні закони вступатимуть в дію стосовно нас постійно, доки не сокрушиться наш егоїзм. І хай — хай Бог влаштовує все так і смиряє доти, доки нас не застане смерть.

— Геронде, а чи може людина не розуміти того, що стосовно неї вступили в дію духовні закони?

— Якщо людина не стежить за собою, то вона не розуміє нічого й ні від чого не дістає допомоги. Ніщо не йде їй на користь.

— Геронде, тобто духовні закони припиняють діяти тільки в тому випадку, коли людина стане смиренною?

— Так, головним чином, вони перестають діяти від смиренності або в тому випадку, коли з людини нема чого спитати. Я наведу тобі приклад. Одна жінка постійно била свого чоловіка, і він нікому нічого не говорив, тому що був учителем і боявся втратити репутацію. Однак у його випадку вступили в дію духовні закони. В ранньому дитинстві, він втратив батька, і його мати-вдова на свою маленьку пенсію намагалася вивчити його, щоб син став учителем. А він замість подяки її бив. Що ж витерпіла ця нещасна мати! І от, коли він виріс і одружився, Бог допустив, що його стала бити дружина. Бог допустив це для того, щоб він розплатився за свій гріх. Але знаєте, що відбулося потім? Цей чоловік помер, і його син почав бити його вдову — свою матір. У такий спосіб і вона розплатилася за свій гріх. Потім їхній син теж виріс і одружився. У дівчини, з якою він одружився, було не все гаразд з головою. Вона не просто била його, але при цьому ще й співала "Христос Воскрес із мертвих, смертію смерть подолав"! Бачите, як усе влаштував Бог, щоб ця людина теж розплатилася за свої гріхи? Однак на цьому духовні закони діяти перестали, тому що з його нещасної [божевільної] дружини було нічого спитати.

— Геронде, а якщо людина робить падіння й переживає за це, то чи розплачується вона подібним чином за свої духовні борги?

— Вона усвідомлює свій борг [перед Богом] чи переживає егоїстично? Якщо вона усвідомлює свій борг, то платити за власне падіння вже не буде. Коли ж боргу не усвідомлює, то Бог допустить і розплату. Приміром, християнин повинен подавати іншим милостиню. Якщо жорстокосердна людина милостиню не дає, але збирає й збирає гроші, то до неї забираються грабіжники, б'ють її, забирають її гроші, й у такий спосіб вона розплачується за свою помилку. Якщо маємо [духовні] борги й не розплачуємося за них у земному житті, то це дуже поганий знак. Це значить — Бог нас залишив. А якщо людина не несе ніяких покарань і приймає лише благословення, то, напевно, вона зробила щось добре й за це добре Христос платить їй в цьому житті — подвійно й потрійно. Однак за свої помилки така людина не розплачується. І це теж погано. Припустимо, я зробив щось добре на десять відсотків, а Христос відплачує мені за це на двадцять відсотків, і я не маю ні скорбот, ні роздратування. Але в цьому випадку я не розплачуюся за свої гріхи.

Як говорить Святий Ісаак Сірін, нещастя в цьому житті зменшують пекельну муку6. Тобто в такому разі стосовно людини вступають у дію духовні закони, зникає якась частина пекельних мук.

Зноски:

1 Лк. 18:14. Див. також Мт. 23:12.

2 Пор. Мт. 26: 52.

3 Див. Блаженный Иоанн Мосх. Луг духовный. Сергиев Посад. 1915.

4 Див: Житие святого пророка Исайи в книге: Жития святых на русском языке. Месяц май. М., 1907. С. 287.

5 2 Тим. 3:13.

6 В російському перекладі С. Соболевського: "Наказуемый здесь за свой срам вкушает своей геены". Иже во святых отца нашего Исаака Сириянина. Слова подвижнические. М. 1993. С. 365.

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Сімейне життя" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):		Паисий Святогорец "Слова" (на русском):
[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ] [ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ] [ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ] [ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ] [ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]		[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ] [ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ] [ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ] [ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ] [ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!