Про народження дітей

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 4.

Сімейне життя

Частина друга - Про батьків і їхні обов'язки

"Батьки,
які народжують дітей
і дають їм тіло, повинні,
наскільки можливо,
сприяти і їхньому духовному
відродженню"

Святі Йоаким і Анна — найбезпристрасніша подружня пара

- Геронде, розкажіть нам щось про Святу Анну й про Святого Йоакима, про Богоотців. Якось Ви вже починали про них розповідати...

— З дитячого віку я ставився до Святих Богоотців з великим благоговінням. Я навіть просив про те, щоб у чернецтві мені дали ім'я Йоаким. Ми їм дуже зобов'язані! Святі Иоаким і Анна були найбезпристраснішою подружньою парою, яка коли-небудь існувала. У них зовсім не було мирського мудрування.

Саме такою Бог сотворив людину. І Він хотів, щоб люди народжувалися так само — безпристрасно. Але після гріхопадіння у відносинах між чоловіком і жінкою з'явилася пристрасть. І як тільки з'явилася безпристрасна подружня пара — така, якою сотворив людину Бог і яким, за Його задумом, належало бути людському народженню, так народилася Пресвята Богородиця — це Чисте Створіння, а згодом від Неї втілився Христос Помисел говорить мені, що Христос прийшов би на Землю й раніше — якби раніше на Землі з'явилася чиста доброчесна подружня пара, якою були Святі Йоаким і Анна.

Римо-католики впадають в оману. Нібито від благоговіння вони вірять у те, що Божа Матір народилася, не маючи первородного гріха. Тоді як Вона не була звільнена від первородного гріха, але народилася саме таким чином, яким Бог хотів, щоб люди народжувалися після сотворения. Вона була Всечистою1, тому що її зачаття відбулося без насолоди. Святі Богоотці гаряче молилися Богові за те, щоб Він дарував їм дитя. І після цієї молитви вони зійшлися [як чоловік і жінка] — не за плотською похіттю, а як послух Богові. Я переконався в цьому після однієї чудесної події, яку пережив на Сінаї2.

Стриманість у шлюбному житті

Бог "побачив усе, що сотворив: і воно було дуже добре"3. Чоловік відчуває природний потяг до жінки, а жінка — до чоловіка. Якби не було цього потягу, то ніхто ніколи не зважився б створити сім'ю. Люди думали б про ті труднощі, які згодом очікують їх у сім'ї й пов'язані з вихованням дітей та іншими сімейними справами, а тому не наважувалися б одружитися.

Після падіння первородних деякі люди можуть мати мирське мудрування на п'ять відсотків, інші — на десять, на тридцять і так далі. Але де сьогодні знайдеш людей, у яких мирського мудрування було б тільки п'ять відсотків, — тобто людей із чистим доброчесним мудруванням! Однак, як би там не було, всім людям від Бога дана можливість досягти безпристрасності — якщо вони почнуть любочесний подвиг.

Обрання шляху сімейного життя не дає одруженим людям виправдання забувати, що людина — це не сама тільки плоть, але й дух. Не можна забувати про це й залишати себе [свою пристрасть] неприборканою4. Чоловік і жінка повинні здійснити подвиг, щоб підкорити плоть духові. Якщо під керівництвом духівника чоловік і жінка намагаються жити духовно, то поступово вони почнуть вкушати й вищих радощів — радощів духовних, небесних. До радощів плотських вони більше не будуть прагнути. Чоловік і жінка зобов'язані подвизатися в помірності, щоб не передати плотську пристрасть і своїм дітям. Якщо батьки відрізняються дуже тілесним мудруванням, то їхня дитина з малого віку має аналогічні пристрасті. Це відбувається тому, що вона успадковує від батьків тілесне мудрування. Спочатку, як і всі успадковані від батьків пристрасті, плотське мудрування є ще м'яким, ніжним, подібним до молодої кропиви, яка не обпікає, і ти можеш легко братися за її листя. Але, коли вона підростає, її листки починають пекти. Так і тілесне мудрування — спочатку воно може бути зцілене хорошим, поміркованим духівником. Однак якщо не відітнути мирське мудрування в молодому віці, то, коли станеш дорослим, для цього знадобиться здійснити чималий подвиг.

Людська логіка щодо волі Божої про народження дітей

Часто подружжя, що звертаються до мене, діляться своїм занепокоєнням щодо народження дітей і запитують моєї думки. Деякі подружні пари хочуть народити одного-двох дітей, а інші — стати багатодітними. Проте краще, якщо вони покладуть проблему дітонародження на Бога. Подружжя повинні довіряти своє життя Божественному Промислу і не будувати власних планів. Вони мають вірити в те, що Бог, Який піклується й про птахів небесних, проявить набагато більшу турботу про їхніх дітей. Пам'ятаю одного моряка, котрий одружився, маючи вісімнадцять років від народження. І сам він був бідняком, і дівчину взяв з бідної сім'ї. Винаймали вони якийсь підвал і там тулилися. У дружини його теж була низькооплачувана робота, і жили вони дуже бідно. Уявіть: замість стола в них був ящик з-під персиків, які їм якось пощастило купити! Потім у них з'явилися діти. Для того, щоб їх виростити, вони перебивалися з хліба на воду. І, однак, поступово вони розбагатіли й стали жити добре.

Є подружжя, які в першу чергу намагаються впорядкувати всі інші проблеми й лише потім починають думати про дітей. Такі люди зовсім не беруть до уваги Бога. А інші подружні пари говорять: "Нинішнє життя нелегке. Нехай у нас буде одна дитина — і вистачить. Тут і одне-то спробуй виховати!" І не народжують інших дітей. Ці люди не розуміють, наскільки вони грішать, думаючи подібним чином, не покладаючись із довірою на Бога. Бог "жалісливий". Йому легко перестати давати подружжям дітей, якщо Він побачить, що їх виростити їм уже не під силу.

Багато хто прагне одружитися, не думаючи про те, що народження дітей і їхнє виховання в християнському дусі повинне бути метою [подружнього життя]. Люди не хочуть мати багато дітей, щоб не обтяжувати себе турботами, а потім тримають у своїх квартирах собак і кішок. Мені розповідали, що зараз в Америці5 замість собак люди тримають у будинках свинок дуже дорогої породи. Ці свинки залишаються маленькими, не виростають. їх спеціально вивели такими, щоб можна було тримати їх у квартирах. Люди не хочуть заводити дітей, тому що їм клопітно мити їх, доглядати за ними. А поросят вони що — не миють? Собака, добре, — він, принаймні, сторож. Але тримати в будинку свиню!

Страшне діло! Перебуваючи в Австралії6, я бачив "будинок перестарілих" для собак і кішок. Там був навіть цвинтар для тварин! Все йде до того, що люди будуть розводити мишей і закатувати їх у консерви, щоб годувати кішок, а зайців і кроликів будуть розводити й закатувати в консервні банки, щоб годувати собак! А в цей самий час інші люди будуть помирати з голоду. І подивися: якщо хтось уб'є собаку, не виключено, що він заплатить за це грошей більше, ніж якби вбив людину (звичайно, залежить і від того, кому цей пес належав). До чого ж ми дійшли!.. Людина в наші дні коштує дешевше, ніж собака. Я дивуюся тому, що кажуть деякі духівники. Якось до мене в келію прийшли прочани й запитали мене: "Геронде, хіба Святий Иоан Златоуст десь пише, що подружжя не повинні народжувати дітей?" — "Що ж ви таке городите? — зачудувався я. — Де ви таке почули?" — "Та ось, — говорять, — отець такий-то нам сказав". Зустрівши цього отця, я запитав у нього: "Ти що, справді таке сказав?" — "Так", — відповів він. "Де ж ти таке вичитав?" — "Святий Иоан Златоуст говорить про це у своєму "Слові про дівоцтво", — відповів він мені. "Слухай-но, — кажу йому. — Я у Святого Йоана Златоуста такого не читав, але Святий таких речей говорити не може. Він має на увазі щось інше. Принеси книжку, щоб я подивився, що там написано". Приносить він книгу й показує місце. Починаю читати й бачу, що Святий пише таке: "Зараз люди примножилися, й можливість жити в дівоцтві у вас теж є: це не як колись, коли люди повинні були залишати після себе нащадків"7. Тобто Святий не говорить: "Не народжуйте дітей". Але цей священик наполягав на своєму. Священик, який має богословську освіту, несе таку нісенітницю! Йому хочеться представити себе начитаним, показати, що він — дослідник богословської спадщини Иоана Златоуста, щоб люди вважали його хорошим духівником. Знаєте, якої шкоди завдають такі перекручені тлумачення усім, хто хоче заспокоїти свої помисли?

Для багатьох людей, які живуть по-мирскому, сім'я сьогодні позбавлена смислу. Тому такі люди не одружуються, або ж, одружившись, уникають народження дітей, або вбивають дітей абортами й у такий спосіб самі винищують свій рід. Тобто не Бог знищує людей — люди знищують себе самі. Тоді як люди віруючі, які дотримуються заповідей Божих, приймають Божественну Благодать, оскільки Бог, якщо можна так висловитися, зобов'язаний допомагати їм у важкі роки, які ми переживаємо. Ми бачимо християн, які мають сім'ї і які виховують своїх дітей у страху Божому, скільки б дітей Він їм не дав. І всі діти [таких батьків] урівноважені, радісні. Ці діти — благословення Боже. Вони виростають хорошими, старанними людьми. Ми ось постійно говоримо: "Що ж буде зі світом?" — але одночасно бачимо, як Благодаттю Божою зараз набирає силу, підростає добре покоління. Диявол намагається все зруйнувати, але і Благий Бог теж трудиться. Він не допустить того, щоб наш народ зник з лиця землі.

Труднощі в народженні дітей

— Геронде, якщо неправославна жінка бездітна, то чи допустимо, якщо вона попросить, дати їй як благословення пасок, котрий ми хрестоподібно прикладаємо до святих мощів преподобного Арсенія Каппадокійського?8

— А чи вірить вона в силу Святого чи ж хоче дістати допомогу магічним способом? Якщо вірить, то носити такий пасок їй можна.

Деякі безплідні жінки не вийшли заміж тоді, коли це потрібно було зробити, і тому зараз стосовно них діють духовні закони9. Деякі вибагливі дівчата починають вибирати наречених: "Ні, цей мені не подобається, а той мені не до смаку". Пообіцявши хлопцеві вийти за нього заміж, така дівчина одночасно дивиться й на іншого, потім говорить першому "ні", і він хоче покінчити життя самогубством, замість того, щоб вважати за благословення те, що вона обдурила його ще, принаймні, до того, як вони одружилися, а не після. Е-е, ну яку сім'ю збудує така дівчина? А є жінки, які безплідні, тому що замолоду вони жили невпорядкованим гріховним життям. Є й такі, причина безплідності яких — у поганому харчуванні, тому що багато продуктів містять у собі цілу купу хімікатів і гормонів.

Є й такі подружні пари, які хочуть мати дитину відразу, як тільки одружаться. А якщо народження дитини затримується, то вони починають тривожитися й непокоїтися. Як же вони народять дитину, якщо самі сповнені занепокоєння й душевної тривоги? Вони народять дитину тоді, коли виженуть із себе занепокоєння й душевну тривогу й спрямують своє життя на правильну духовну колію.

Іноді Бог свідомо бариться й не дає якійсь подружній парі дітей. Подивіться: адже і Святим Богоотцям Йоакиму та Анні, і Святим Пророкові Захарію і Єлизаветі Він дав дитину в старості, щоб виконати Свій предвічнй план спасіння людей.

Подружжя завжди повинні бути готовими прийняти у своє життя волю Божу. Бог не залишає людину, яка з довірою вручає себе Йому. Ми не робимо нічого, а скільки робить для нас Бог! З якою любов'ю й щедрістю Він дає нам все! Хіба є щось таке, що буде Богові не під силу? В однієї подружньої пари було п'ятеро дітей, але, досягнувши повноліття, їхні діти створили свої власні сім'ї й випурхнули з батьківського гнізда. Батько й мати залишилися самі. Тоді вони вирішили народити ще одну дитину, щоб на старість мати її поруч із собою. Дружина була вже в тому віці, коли зачаття неможливе, і бажання їхнє по-людськи здавалося недосяжним. Однак, незважаючи на це, подружжя мало велику віру в Бога, і в них народився син, котрий був для них утіхою в старості. І його вони теж поставили на ноги, вивели в люди.

Народження дітей залежить не тільки від людини. Воно залежить і від Бога. Бачачи, що в подружжя, яке зазнає труднощів у зв'язку з народженням дітей, є смиренність, Бог може не тільки дати їм дитину, але й зробити їх багатодітними. Однак, бачачи в подружжі настирливість і егоїзм [Бог не виконує їхнє бажання, бо], виконавши прохання про народження дітей, Він задовольнить їхню настирливість і егоїзм. Подружжя повинно цілком віддати себе Богові. Вони повинні сказати: "Боже мій, Ти піклуєшся про наше благо, "хай буде воля Твоя40. У цьому випадку їхнє прохання здійсниться. Адже воля Божа виконується в тому випадку, коли ми говоримо: " Хай буде воля Твоя " із довірою до Бога ввіряємо себе Йому. Але ми, хоча й говоримо: "Хай буде воля Твоя", одночасно наполягаємо на нашій власній волі. Ну а що може зробити для нас Бог у цьому випадку?

Подружня безплідність

— Геронде, до нас звернулася одна подружня пара. І він, і вона мають прихований симптом таласемії. Ці люди запитали нас, чи треба їм народжувати дітей. Ми запропонували порадитися з їхнім духівником.

— Духівники не можуть заборонити таким подружнім парам народжувати дітей. Духовні наставники повинні виховувати в таких людях любочестя, щоб вони докладали зусиль до стриманості. І з розважанням духівники повинні робити їм послаблення.

— Геронде, є подружні пари, які, живучи дуже духовно й бажаючи завести дитину, не можуть цього зробити.

— Багатьом людям Бог не дає дітей, для того, щоб полюбивши дітей усього світу як своїх власних, ці люди допомогли їхньому духовному відродженню. Один чоловік не мав дітей, але, коли він виходив з дому, діти із сусідських будинків збігалися до нього й з любов'ю оточували його. Вони не давали йому йти на роботу. Бачите: Бог не дав цьому чоловікові своїх дітей, але Він дав йому благословення, щоб всі сусідські діти любили його, як батька, а він по-своєму допомагав їм духовно. Суди Божі — це безодня.

А в інших випадках Бог не дає подружжю дітей, щоб прилаштувати якусь сирітку. Я знав одного доброго християнина, адвоката Потрапивши одного разу в місто, де він мешкав, я відвідав його будинок, він дуже радо прийняв мене, і я залишився в нього на день погостити. Познайомився й з його дружиною. Вона була схожа чеснотами на свого чоловіка. Від неї дізнався, яке духовне життя веде її чоловік, а від нього — про те, у якому духовному стані перебуває дружина.

Згодом я довідався про цих людей від інших християн, які знали їх і приймали від них різні благодіяння. Цей чоловік Божий чесно займався адвокатською практикою. Бачачи, що підсудний був дійсно шахраєм, він не тільки не брався його захищати, але й строго викривав, щоб привести його до тями. Бачачи, що чоловік винен, але в нього є покаяння, він намагався влагодити його справу або намагався, щоб йому винесли більш м'який вирок. Бачачи, що несправедливе звинувачення падає на якогось бідняка, він зовсім безоплатно ставав на його захист і намагався виправдати нещасного на суді. Ця людина жила дуже просто, тому тих грошей, які він заробляв, йому вистачало на життя, і ще на те, щоб допомагати бідним сім'ям. Дім цього віруючого адвоката був справжньою духовною оазою серед [духовної] Сахари міста, де він мешкав. Там збиралися стражденні, бідні, безробітні люди, приходили ті, у кого були проблеми в сім'ї. І всім цим нещасним він приходив на допомогу, підтримував їх, як добрий батько. У цього адвоката були знайомі, котрі займали відповідальні посади. Вони любили й цінували його, і тому, коли він телефонував своїм високопоставленим знайомим, щоб допомогти біднякові в якійсь справі або у хворобі, ніхто йому не відмовляв. У такий же спосіб трудилася і його дружина. Вона допомагала бідним дітям чи молодим людям, які не знаходили засобів на навчання. Вона була їм, як рідна мати. Однак у розмові зі мною в цієї жінки випадково прорвалося: "До заміжжя, отче, я викладала в старших класах. Відразу ж після весілля пішла з роботи, тому що вирішила стати хорошою матір'ю. Я просила в Христа, щоб Він дав мені багато — хай навіть двадцять — дітей, але, на нещастя, Він не дав жодного". Тоді я їй відповів: "У тебе, сестро, більше п'ятисот дітей. І ти ще скаржишся? Христос бачив твоє благе налаштування. І Він відплатить тобі за нього. Зараз, допомагаючи духовному відродженню стількох дітей, ти є матір'ю кращою, ніж багато інших. Ти залишаєш позаду навіть всіх багатодітних матерів! І та винагорода, що ти одержиш, теж буде набагато більшою, тому що, відроджуючись духовно, діти духовно забезпечують своє майбутнє у вічному житті". Крім усього іншого, ці люди удочерили одну дівчинку, на ім'я якої записали все своє майно. Нерідна дочка доглядала за ними в старості й, поховавши їх, пішла в монастир. Але ж і дім цих людей був однаково що монастир! Там відбувалися всі церковні служби. На вечірні й на повечірні разом з ними молилися й інші брати і сестри во Христі, а всеношну й утреню вони читали втрьох. Ці благословенні люди допомагали багатьом стражденним. Хай упокоїть Бог і їхні душі.

Тому я й кажу, що найкращий і найба-гатодітніший батько — це людина, що, відродившись духовно, допомагає духовному відродженню дітей усього світу, для того щоб вони забезпечили майбутнє своїх душ у Раю.

— Геронде, деякі подружжя, які страждають від безпліддя, думають про всиновлення маляти.

— Дійсно, таким людям краще всиновити дитину, їм не потрібно [егоїстично] бажати народження власної дитини. Бажання людини й воля Божа — це не завжди те саме.

— Геронде, чи повинні прийомні батьки по досягненні дитиною певного віку сказати їй, що вона була ними всиновлена?

— Краще, коли дитина підросте, сказати їй про це. Але головне — щоб прийомні батьки любили дитину сильно й правильно. Є діти, які люблять чужих людей більше, ніж рідних батька й матір, тому що в їхніх батьків нема любові.

Багатодітні сім'ї

Бог дуже любить багатодітні сім'ї. Про них Він піклується особливо. У великій сім'ї діти отримують багато сприятливих можливостей для нормального розвитку — за умови, що батьки виховують їх правильно. Одна дитина в багатодітній сім'ї допомагає іншій. Старша дочка допомагає матері, середній син доглядає молодших і так далі. Тобто такі діти віддають себе одне одному й живуть в атмосфері жертовності й любові. Молодший любить і поважає старшого. Ці любов і повага утверджуються в багатодітній сім'ї природно.

Тому якщо в сім'ї є тільки одне чи двоє дітей, то батькам необхідно бути дуже уважними до того, як вони їх виховують. Звісно [у таких небагатодітних сім'ях] батьки намагаються, щоб діти жили в своє задоволення. Такі діти мають усе, що забажають, і в такий спосіб виростають зовсім ні до чого не пристосованими. Візьмемо, приміром, дівчину — єдину дитину багатих батьків. У неї є покоївка, котра у свій час накриє їй стіл, прибере в неї в кімнаті й зробить всю необхідну роботу в домі. Покоївка отримує за свою роботу гроші, але одночасно вона вдосконалюється [у чесноті], тому що приносить користь іншим. Тоді як дівчина, котру вона обслуговує, не навчаючись ніякої жертовності, залишається "пеньком", недосконалою людиною. Я раджу юнакам одружуватися на дівчатах з багатодітних сімей, тому що діти, які зростають у нестатках, звикають жертвувати, завжди думають, як допомогти батькам. З дітьми, які ростуть, купаючись, як сир у маслі, таке трапляється рідко.

Проте не тільки діти, але й батьки в багатодітних сім'ях мають багате серце. Пам'ятаю, як під час окупації11 в одному із сусідських будинків маля залишилося круглим сиротою. Один бідняк — глава сім'ї, у якій було десятеро дітей, — пожалів нещасного сирітку, взяв його у свій будинок і виростив разом зі своїми рідними дітьми. І знаєте, які благословення подавав згодом цій людині Бог! Та хіба Бог може залишити без допомоги людину, яка має таке любочестя?

Людина, у якої багато дітей, може спочатку стикатися з труднощами. Але Бог таку людину не залишить. Розповім вам про один випадок. Якось глава сім'ї, у якій було шестеро дітей, попросив мене помолитися за те, щоб Бог зм'ягчив [серця] людей, у яких той винаймав дім, і вони не виганяли його на вулицю. На нещастя, багато господарів, які здають будинки сім'ям із двох людей і п'яти собак чи кішок, які гадять і в домі й довкола нього, не хочуть здавати його багатодітним сім'ям, боячись, що діти нібито що-небудь зіпсують у їхньому будинку. І ось цей нещасний багатодітний батько просто знесилився: один хазяїн виганяв його з дому, інший взагалі відмовлявся здавати житло, і він був змушений поневірятися з дітьми й речами з одного будинку в інший. Щоб прогодувати сім'ю, цей чоловік працював, не покладаючи рук. Він і з господарями не торгувався через квартплату — йому було б досить, щоб власники просто дозволили йому пожити в будинку кілька років, відпочити від постійних переїздів. Коли я це почув, мені стало за нього боляче. "Не муч себе, — сказав йому. — Бог опікується і твоїми дітьми. Адже Він — Творець, Котрий дає дітям головне — душу, тоді як ти зі своєю дружиною як співтворці Бога даєте їм тіло. Отже, Бог піклується про ваших дітей більше, ніж ви самі". Не минуло й два-три місяці, як цей чоловік, радісний, знову прийшов до мене й сказав: "Слава Богу, Бог подарував мені дім, і грошей у мене ще залишається багато". Я запитав його, що трапилося, і він розповів таке: "Повертаючись у своє село, я сидів на зупинці, чекав автобуса. До мене підійшов рознощик лотерейних квитків і запропонував купити квиток. Я, будучи християнином, лотерей не купую, дотримуюся цього як принципу. Тому відмовився. Однак, побачивши, що він йде геть, я подумав, що, можливо, ця людина дуже бідує. Тому я знову підкликав його й дістав гроші, щоб заплатити за один лотерейний квиток, але самого квитка при цьому не брати. Однак продавець був чоловіком любочесним і брати гроші просто так не захотів. Тоді я, бажаючи йому допомогти, сказав: "Ну, добре, дай один білетик, може, він мені знадобиться". — "Хай ця людина трохи порадіє, — подумалося мені, — ну а я, порушивши свій "типікон", хай і переживатиму трохи — не страшно". І ось куплений мною лотерейний квиток виявився щасливим. Я виграв велику суму грошей, купив будинок, і, крім того, у мене залишилися гроші, щоб виростити дітей. А довідавшись, де живе продавець лотерейних квитків, я непомітно пішов до нього додому й залишив у нього в поштовій скриньці конверт зі значною сумою грошей. Я знав, що якби дав йому ці гроші в руки, то він би їх не прийняв". Дивно, як діє в любочесних людях любов Божа!

Страшний гріх абортів

— Геронде, якась сорокалітня пані, мати дорослих дітей, завагітніла й зараз уже на третьому місяці. її чоловік наполягає на аборті й погрожує, що інакше розлучиться з нею.

— Якщо вона зробить аборт, то розплачуватися за нього будуть інші її діти — хворобами й нещасними випадками. Сьогодні батьки вбивають своїх дітей абортами й втрачають благословення Боже. За давніх часів, якщо дитина народжувалася хворою, то її хрестили, і вона помирала, як янголятко. І не було підстав турбуватися на рахунок її загробної долі. У батьків залишалися інші — міцніші — діти, і при цьому з батьками перебувало й благословення Боже. А зараз дітей сильних батьки вбивають абортами, а дітей хворих намагаються силою втримати в цьому житті. Батьки їздять по англіях та по америках, щоб вилікувати своїх хворих дітей. У такий спосіб з покоління в покоління діти народжуються усе менш і менш здоровими. Бо якщо батькам удасться вилікувати своїх дітей і вони не помруть і одружаться, то народжені ними діти теж можуть бути хворими. Бачиш, що з усього цього виходить? А от якби батьки народжували не одного, а кількох дітей, то їм не доводилося б так убиватися, тиняючись по лікарях і закордонах, щоб продовжити життя хворої дитини. Хвора дитина йшла б до Бога. І йшла б до Нього як Ангел.

— Геронде, я десь читала, ніби щорічно у світі роблять 50 мільйонів абортів12, від яких помирає 200 тисяч жінок.

— Дітей вбивають тому, що при стрімкому зростанні народонаселення, як кажуть, і живим нічого буде їсти, людям не вистачатиме необхідного. Але ж є вільними стільки ділянок, стільки лісів, а при сучасних технічних засобах їх можна швидко перетворити, приміром, в оливкові гаї, які можна роздати незаможним. І при цьому нема загрози, що вирубка лісів призведе до недостачі кисню, тому що на місці диких дерев будуть посаджені дерева культурні. В Америці спалюють пшеницю, а тут, у Греції, фрукти й інші плоди закопують у землю [щоб вони не падали в ціні]. А тим часом в Африці люди вмирають з голоду. Коли в Абіссінії була страшна посуха й люди вмирали від виснаження, я попросив знайомого судновласника, що допомагає людям у подібних випадках, звернутися, до тих, хто закопує фрукти й овочі в землю, і попросити їх безкоштовно завантажити цими фруктами корабель, щоб відвезти їх голодуючим. Але як судновласник не просив про це, йому відповідали відмовою.

Скільки ж тисяч людських зародків щодня вбивають! Аборт — це страшний гріх. Аборт — це вбивство, і не просте вбивство, а вбивство дуже тяжке, тому що вбивають нехрещених дітей. Батьки мають зрозуміти, що життя людини починається з моменту її зачаття.

Одного разу вночі, з волі Божої, мені довелося пережити страшне видіння. Після цього я зрозумів, що таке аборти! Була ніч на вівторок Світлої Седмиці. Як завжди, я запалив дві свічки й поставив їх у дві консервні баночки. Переважно ці свічки горять і в той час, коли сплю. Я ставлю їх за тих, хто страждає душевно й тілесно — відношу до них і живих, і покійних. І ось о дванадцятій годині ночі, творячи Ісусову молитву, я побачив велике, обгороджене кам'яною огорожею поле. Поле було засіяне пшеницею, прорість ледь почала підростати. Стоячи за огорожею, я запалював свічки за покійних і ставив їх на кам'яну стіну. Ліворуч виднілася безводна, безплідна місцевість — самі скелі й кам'янисті урвища. Ця місцевість безперестанно тряслася від сильного гулу, у який зливалися тисячі несамовитих криків, що розривали серце. Навіть найчерствіша людина, почувши це, не могла б залишитися байдужою. Страждаючи від цього лементу і не розуміючи, що відбувається, я почув звернений до мене голос: "Поле, засіяне пшеницею, яка ще не почала колоситися, — це усипальниця душ померлих, які воскреснуть. У місці, яке трясеться й тремтить від несамовитих криків, перебувають душі дітей, котрі вбиті абортами". Переживши таке, я вже не міг отямитися від того великого болю, якого зазнав за душі цих дітей. І лягти відпочивати теж не міг, незважаючи на те, що дуже стомився.

— Геронде, а чи можна щось добитися, щоб відмінили закон, який легалізує аборти?

— Можна, але треба, щоб держава, Церква зарухалися — аби люди дізналися про ті страшні наслідки, що їх спричиняють аборти. Священики повинні пояснити людям, що закон про аборти суперечить заповідям Євангелія. Лікарі — зі свого боку—зобов'язані говорити про ті небезпеки, яким піддається жінка, котра робить аборт. Подивися: європейці, маючи вихованість, передали її в спадщину і своїм дітям. Ми ж, котрі мали колись страх Божий, втратили його й не залишили в спадщину майбутньому поколінню нічого. Тому зараз ми дозволяємо аборти, узаконюємо цивільний шлюб...

Якщо євангельську заповідь порушує одна людина, то відповідальність падає на неї саму. Але якщо щось, що суперечить заповідям Євангелія, стає державним законом, то гнів Божий спадає на весь народ - для того, щоб його виховати.

Зноски:

1 Зачаття та народження Пресвятої Богородиці було природним, а не непорочним. "Вона була Всечистою", тому що, як пише Святий Йоан Дамаскін у своєму "Слові на Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії", Вона була зачата "доброчесно". Але і Сама вона Своїм подвигом примножила отриману від батьків святість, відбиваючи "всякий зайвий і для душі шкідливий помисел до того, як його вкушала" (див. РО 96,669 А, 676 В).

2 3 1962 по 1964 рік Старець Паїсій подвизався на Сінаї в Аскитирії Святих Єпістимії і Галактіона. В чому полягала пригадана ним чудесна подія, він нам не відкрив.

3 Пор. Буг. 1:31.

4 В одному зі своїх листів Старець Паїсій пише відносно подружніх відносин таке: "Ти запитуєш мене про подружні стосунки жонатих священиків і мирян. Святі Отці не дають точних визначень про те, як повинні будуватися ці відносини. Це означає, що подружні стосунки є темою, котра не може бути чітко визначена, оскільки всі люди не можуть жити за одним шаблоном. Питання подружніх відносин Отці залишають на розважання, любочестя, духовну чуйність і силу кожної людини. Для того, щоб бути більш зрозумілим, наведу приклади із життя людей, які подвизаються — одружених священиків і мирян. Ці люди до сьогодні живі, і я з ними знайомий. Серед них є такі, які, створивши сім'ю, вступили в подружню близькість та народили одного, двох або трьох дітей, після чого живуть в незайманості. Інші раз на рік вступають в подружню близькість заради народження дітей, а весь інший час живуть як брат з сестрою. Треті утримуються від подружніх стосунків під час посту, а потім вступають в подружню близькість. Четвертим не вдається виконати навіть це. Є подружжя, які мають спілкування в середині тижня, щоб три дні перед Божественним Причастям і три дні після Нього бути в чистоті. Інші спотикаються і на цьому. Тому, явившись після Свого Воскресіння апостолам, Христос, дав їм владу відпускати гріхи, перед тим сказав їм: "Як послав Мене Отець, так Я посилаю вас... Прийміть Духа Святого: Кому відпустите гріхи, відпустяться їм: і кому затримаєте, затримаються". Мета в тому, щоб кожен подвизався з розважанням і любочестям, у відповідності зі своїми духовними силами. Зрозуміло, спочатку перешкоджає молодість. Але з плином часу плоть слабне, дух може зайняти панівне становище. А коли це відбувається, то навіть одружені люди починають вкушати щось невелике від божественних насолод. Вони природним шляхом відходять від насолод плотських, на котрі дивляться вже як на цілком незначні. Так люди, котрі живуть у шлюбі, деяким чином очищаються і, піднімаючись по легкій, пологій стежині, що в'ється, приходять у Рай. Тоді як ченці восходять у Рай, ідучи навпростець — по вертикалі, видряпуючись по скалах Ти повинен мати на увазі і те, що проблема подрркніх відносин — це не тільки твоя проблема і не маєш права регулювати це питання сам, але, як пише апостол Павло: "за згодою". Проте і коли подружжя приступають до цього [утримання] "за згодою", теж необхідна увага. Сильний з подружжя має ставити себе на місце немічного. Часто буває так одна половина погоджується утримуватися, щоб не засмутити іншу, але внутрішньо страждає. Частіше за все це стається з жінками, котрі мають певною мірою страх Божий, однак у них грає плоть. Часто через нерозважливість деякі благоговійні чоловіки, чуючи від своїх дрркин слова згоди, нерозважливо стримуються від подружніх обов'язків на тривалий час А дружини в цьому випадку страждають і знаходять розрядку в нервових зривах і такому іншому. Чоловіки думають, що їх дружини процвітають у доброчесності, та хочуть жити більш чисто, вступаючи в близькі стосунки через довші періоди. А потім у жінок починаються спокуси, і вони бажають знайти когось на стороні. Коли стаються падіння, вони починають мучитися докорами сумління, а чоловіки, бачачи, що дружини не налаштовані [до подружніх стосунків], прагнуть жити ще в більшій чистоті. Вони думають, що їхні дружини досягли духовного успіху і не бажають тілесних стосунків. Зрозуміло, причина всього цього в жіночому егоїзмі, котрий легко пояснити, і в ревності, котру відчуває жінка, вважаючи себе обділеною. Бачачи, що чоловік хоче жити духовним життям, дружина починає ламати себе, прагнучи його обігнати. Пробач мені за те, що я зайшов у чужий город, бо діло ченця — чотки, а не подібні теми. Але, щоб тебе не засмучувати, я повинен був написати трохи про це (про що знаю здалека), про те, що мучить братів і сестер в миру і дає ворогові можливість діяти [проти них]. Велике значення має те, чи подібне подружжя одне до одного за своїм складом, типом. Коли один із подружжя — людина м'яка, а інший — живий, енергійний, то потрібно, щоб більш сильний приносив себе в жертву немічному. І поступово, з допомогою сильного, стане здоровим і немічний. І тоді, будучи здоровими, обоє мають рухатися вперед".(3 книги Δ. Τάτση. Ό Γέροντας Παίσιος. Κόνιτσα, 1995. Σ. 176-178.)

5 Висловлено у листопаді 1990 р.

6 У 1977 р. за запрошенням Церкви Старець відвідав Австралію для того, щоб надати духовну допомогу православним грекам, які там проживають.

7 Див.: Святитель Иоанн Златоуст. О девстве, 17, РС 48,546.

8 У житті преподобного Арсенія Каппадокійського згадується про те, що у випадках безплідності преподобний благословляв якийсь шнурок і давав його безплідній жінці, щоб вона ним перепоясалася і безпліддя зникло. Старець казав, щоб у подібних випадках ми хрестоподібно прикладали до мощів Святого Арсенія стрічковий поясок і давали його безплідній жінці, щоб вона носила його на собі.

9 Про духовні закони дивися у четвертій главі п'ятої частини даного тому.

10 Мт. 6:10.

11 Окупація Греції — у 1941-1944 рр. Німеччиною, Італією та Болгарією. — Прим. переклад.

12 Висловлено у 1989 р. — Прим. переклад. За офіційними даними за ДХ)1 р., в одній лише Росії було вчинено 1 млн. 900 тис абортів. В дійсності Ця цифра значно вища. — Прим, редактора.

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Сімейне життя". Том 4. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Сімейне життя" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):		Паисий Святогорец "Слова" (на русском):
[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ] [ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ] [ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ] [ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ] [ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]		[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ] [ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ] [ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ] [ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ] [ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!