"Зводячи інших, і самі зведені" (1)

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 3.

Духовна боротьба

Частина четверта - Чорні сили пітьми

Про заблудження п'ятидесятників (2)

- Геронде, ті, котрі спокушаються через заблудження п'ятидесятників, розповідають, що в тих бувають видіння, вони розмовляють різними мовами тощо. Те, про що вони розповідають, — їхня фантазія або ж це дійсно відбувається під дією бісівського впливу?

— Це відбувається під дією бісівського впливу. Адже, спокушаючись через єресь п'ятидесятників і приймаючи від них хрещення, люди зневажають здійснене над ними Святе Хрещення Святої Православної Церкви. "Сповідую одне хрещення на відпущення гріхів", — говорить Символ Віри. І от, приймаючи таке сектантське хрещення, ці нещасні потрапляють під бісівський вплив і починають видавати різні незрозумілі звуки — нібито розмовляти на різних мовах. "Це, — кажуть п'ятидесятники, — говорить святий дух п'ятидесятниці". Але це насправді не Святий Дух П'ятидесятниці, а ціла купа духів нечистих. То яке там ще говоріння на різних мовах! Вони верзуть різну беззмістовну нісенітницю: навіть самі не розуміють того, що говорять. А до того ж записують всю цю нісенітницю на магнітофон і потім ведуть підрахунки, на підставі яких роблять висновок: "На цій плівці скільки-то разів "Алілуя" вимовлено такою-то мовою, скільки-то разів — такою-то..." Та чого ж там: адже у всій цій абракадабрі справді можна відшукати якісь звуки, які будуть схожі на "Алілуя" якоюсь із мов народів світу! Дивися, адже така "розмова на мовах" — справа бісівська. Однак цю бісовщину вони вважають дією Святого Духа й стверджують, нібито переживають те, що пережили в день Святої П'ятидесятниці святі апостоли. Те, у що вони вірять, є хулою [на Бога], і тому ці люди стають біснуватими.

— Геронде, а чому вони заново хрестяться?

— Тому що вони кажуть: "Я був хрещений у дитинстві й не знав того, що зі мною хочуть робити, а ось зараз я хрещуся, усвідомлюючи це". Таким чином, вони знову хрестяться й нібито виправдовують свої гріхи [скоєні до цього сектантського хрещення]. Але якби Церква не здійснювала хрещення немовлят, то що було б з душами дітей, які вмирають нехрещеними? Тому в Таїнстві Святого Хрещення хресний стає поручителем за немовля, він вимовляє [за нього] Символ Віри й несе за маля відповідальність, поки воно не підросте. То невже хрестити немовлят — несправедливість стосовно них? Звичайно, ні. Навпаки — хрещена дитина отримує божественну допомогу, тому що причащається Святих Христових Тайн. А якщо, ставши дорослою, вона забруднить Таїнство Святого Хрещення якимось гріхом, то й це не означає, що треба хреститися заново! У Церкві є Покаяння і Сповідь, які омивають людину від скоєного нею гріха.

Про вогнеходців (3)

— Геронде, розповідають, що на святі Святого Костянтина вогнеходці ходять по розпаленому вугіллі і не згоряють. Що це за явище?

— Це бісівське явище й одночасно обман. А те, що вони танцюють на вугіллі, тримаючи в руках якусь ікону чи хрест, — це безсоромність, тому що робити так — значить зрікатися віри. Від таких людей віддаляється Благодать Божа, і тому їм допомагає диявол. То як же можна, щоб диявол після цього їм не допоміг? Адже вони "мають право" на його допомогу!

Але в цій справі, у ходінні по вугіллі, їм допомагає і їхнє власне лукавство. Вогнеходці приходять на місце, де буде відбуватися вистава, заздалегідь, і все готують. Тобто вони палять платанові сучки, які залишають після себе мало вугілля і багато попелу, і, танцюючи, знають, куди ступати. Чому, цікаво, вони не кладуть у багаття гілки кам'яного дуба або суничного дерева, після спалення яких вугілля довго не гасне? Ось хай хтось інший розкладе їм багаття, а вони потім хай підуть і потанцюють там на вугіллі!

Одна людина сказала мені: "Оце чудо! Вогнеходці ходять голими ногами по вугіллі і не згоряють". — "І це здається тобі дивним? — запитав я в неї. — Біси перебувають у вогні пекельної муки багато років, а тепер уже століття, і теж не згоряють! Ось цьому варто дивуватися, а не тому, що хтось не згоряє, трохи походивши по вугіллю і попелу".

Перевтілення (4)

— Геронде, чому деякі люди, навіть освічені, вірять у перевтілення?

— Перевтілення влаштовує людей, і особливо людей безбожних, невіруючих. Це псевдовчення — найбільше лукавство диявола. Диявол утримує таких людей у гріховному житті помислом про те, що їхні душі нібито відходять із цього світу й знову повертаються в нього. "Подумаєш, яке діло, — нашіптує диявол прихильникам перевтілення. — Якщо цього разу ти зазнаєш невдачі, то удача чекає тебе наступного разу, коли ти знову повернешся в це життя. А якщо ти зазнаєш невдачі знову, то ти знову повернешся, а потім ще раз... Ти перетерпиш еволюцію!". Після цього люди кажуть: "Нічого страшного в тому, що я зроблю ще й цей гріх" — і на все махають рукою. Вони живуть неуважно, не каються. Бачиш, як диявол засліплює цих людей і втримує їх у пеклі! Я не знаю лукавства й вигадки диявола більшої, ніж псевдовчення про перевтілення: він придумав це для того, щоб збирати людей у пеклі. А якщо диявол один раз впіймає тебе, то думаєш, він дасть тобі повернутися назад? Теорія перевтілення — найгірша з усіх індуїстських теорій.

Якось пізно ввечері до мене в келію прийшов один юнак. "Ти прийшов до мене в такий час, коли я збирався читати вечірню", — сказав я йому. "І ти усе ще займаєшся такою дурницею?" — зауважив він і пішов. Наступного дня знову прийшов і почав розповідати мені про свої колишні видіння. "А ти, — кажу, — раніше гашишем ніколи не бавився?" — "Так, — каже, — колись бавився. Однак того разу, коли мені були ці видіння, я не курив ніякого гашишу!" — "А можливо, — запитав я його, — ти читав книги про перевтілення?" — "Так", — відповів він мені. Ось на цьому і погорів. Він начитався про перевтілення, до цього домішався егоїзм, і диявол почав навіювати йому сни про те, що тисяча років тому він був великою людиною! Грошей кури не клювали! Потім у видінні він був "вознесенний на небо", однак на небі ще "не був записаний", і йому знову веліли приземлитися. До цього стану його довів диявол. "Все, про що ти мені розповів, — сказав я йому, — це небилиці. А ти їм повірив?"

На жаль, є й освічені люди, які вірять подібним дурницям. У мене біля келії пасся один ослик. Він був жвавим, і тому я назвав його Насером5. Якось до мене прийшов прочанин — грек, що жив у Швейцарії. Він почув, як я кликав ослика Насером, і, приїхавши наступного разу, привіз із собою дві коробки з солодощами — одну просту, іншу подарункову. "Ці солодощі тобі", — сказав він мені й вручив коробку із простими солодощами. "А ось ці вишукані тістечка — для Насера. Я ще минулого разу зрозумів, що він справжній Насер. Коли я з ним зустрівся, він подивився на мене настільки скорботним поглядом, що наскрізь простромив моє серце!" Тобто він думав, що Насер перевтілився й став ослом! І вірив у це! "Брате мій, — сказав я йому, — чи при своєму ти розумі? Я кличу осла Насером, тому що він жвавий!" Але, незважаючи на всі мої старання, він мене не розумів.

Але це не все! Розповім вам ще про один випадок. Кілька років тому на Кріт приїхала група німців, щоб вшанувати пам'ять німецьких солдатів, убитих там під час окупації Греції фашистами. Коли приїжджі проводили свій захід, повз них проходив якийсь селянин з ослом, навантаженим покупками. Побачивши юрбу людей, осел почав ревіти. Один з німців зрозумів це таким чином, що осел, який ревів, був його вбитим на війні братом, що перевтілився на осла! Зрозумівши, що "брат" упізнав його і привітав своїм ревінням, німець витягнувся в стійці струнко й викинув уперед руку у військовому вітанні... І сміх і гріх!.. Недовго думаючи, німець підбіг до селянина й запитав його: "Скільки ти хочеш за осла? Я його купую". — "Та пішов ти, знаєш куди". — відповів йому селянин. Однак німець, не слухаючи його, уже відраховував марки: більше, ще більше... "Та йди ти, — умовляв селянин, — дай мені пройти". Ще більше, ще більше... Зрештою, хтось із присутніх при цій сцені сказав селянинові: "Дурень ти, дурень. Адже він платить тобі за осла однаково що за "Мерседес". Ну й віддай йому". Селянин постояв, подумав, потім розв'ючив осла, зняв з нього сідло й передав тварину німцеві. Той зі сльозами на очах забрав осла й повіз його до Німеччини!

— Геронде, це все серйозно?

— Серйозніше не буває! Я б і сам не повірив цьому, якби не почув цю історію від певної серйозної людини.

Про аскетичні вправи в індуїзмі6

— Геронде, індуїсти досягають певного самовладання, тому що їм допомагають посилені аскетичні вправи, якими вони займаються в йозі?

— Займатися-то всіма цими вправами вони займаються, тільки чого ж досягають в остаточному підсумку? Православна помірність і взагалі духовна аскеза завжди має на увазі вищу духовну мету — освячення душі. А сатанинська мирська аскеза тих, про кого ми ведемо мову, відбувається для того, щоб тіло стало гнучким, щоб можна було крутити руками й ногами, подібно до паперового Карайоза7, щоб цими "аскетами" захоплювалися деякі нерозумні люди й для того, щоб над ними сміялися гідні осміяння біси. Той, хто займається такою східною аскезою, з дитячого віку починає розтягувати собі ноги, одну ногу закладає за одне плече, другу — за інше й, сидячи в такому положенні, молиться. Вони набивають мозолі на руках, тому що впродовж багатьох годин луплять кулаками по мішку зі щебенем, і потім можуть ламати камені, дошки тощо.

Але відчуття й переживання, про які розповідають послідовники східних релігій, легко пояснити. Приміром, дотягуючись язиком до кінчика носа або ж, навпаки, втягуючи його усередину й доторкаючись кінчиком язика до гортані, вони відчувають якесь подразнення, відчувають якусь насолоду лоскоту й кажуть: "Ми випили нектару [напою богів]". Потім такі "аскети" стискають пальцями нерви біля вух і починають чути якийсь гул: "У-у-у..." Музика!.. Або ж вони тиснуть пальцями на очі, і в їхніх очах починають мерехтіти зірочки! А то, буває, вирячаться широко розплющеними очима на сонце, потім заплющать очі й бачать світло! "Ось, — кажуть, — ми домоглися того, чого хотіли. Побачили божественне світло!" А потім диявол каже їм: "А-а, то ви хочете світла? Ну що ж, я вам його дам". Диявол розпікає їхню уяву, і згодом вони бачать "світло", уже не натискаючи на очі пальцями й не дивлячись на сонце. Нас [православних ченців] диявол часто намагається спокусити, показуючи яке-небудь світло або щось подібне до цього. Ми його не просимо про це, навіть повертаємося до цього світла спиною, а він однаково намагається нас спокусити! Що ж тоді говорити, якщо людина сама провокує на це диявола! Адже дияволу тільки дай привід!

— Геронде, тобто диявол показує їм різні картини?

— Так, він розпалює, загострює їхню уяву до високого ступеня й потім вводить їх в оману.

А деякі наші співвітчизники їдуть до індуських учителів. Індуси вчать їх говорити на своїй мові різні огудні речі про Христа, про Пресвяту Богородицю, про Святих. Одні з них знають, що це хула, інші — не знають. І, таким чином, ці люди стають біснуватими. Потім вони починають вимовляти "невиречені глаголи". Вони доходять до нестями, несамовитого стану, а люди, бачачи їх, думають, що ті перебувають у духовному стані! Але цей стан — бісівський.

Індуїзм заподіяв багато зла

Індуси — народ розумний. Вони [не задовольняються земним], їх турбує те, що лежить поза межами єства. І вони наділені щедрим серцем. Але, незважаючи на це, вони займаються нібито філософією, оманливими вченнями і чаклунством. Індуси розкладають європейців своїми теоріями. І подивися на тих, хто стоїть на чолі східних релігійних течій: самі вони за комплекцією схожі на биків, тоді як більшість людей у тих країнах помирають від голоду! Ці вчителі приїжджають і до нас у Грецію, дурять людей нірваною — можливістю побайдикувати, перевтіленням... Крім усього іншого, вони використовують у своїх книгах уривки зі Святого Письма, з Добротолюбія, зі святоотцівських книг і в такий спосіб залучають до себе народ. Хіба можна було собі уявити за давніх часів православних, котрі вірять індуїстським теоріям! А зараз навіть деякі, як би це краще сказати, правильні, позитивні люди підтримують подібні дурниці і дають цим вчителям купу грошей. Індуїзм заподіяв нам величезне зло.

— Геронде, а чи є в Індії православні християни?

— Дуже мало. Залишалося небагато членів тієї Церкви, що заснував в Індії апостол Тома, але перевелися й вони. Одні з них стали католиками, інші —протестантами. Сьогодні православних у цих країнах можна перерахувати на пальцях.

Те, що інші релігії або релігійні рухи видають за чудеса, не має ні найменшого зв'язку із чудесами нашої віри. Христос хоче від нас любочестя. Він не хоче, щоб ми любили Його тому, що Він Всесильний. Якби Він захотів, то міг би здійснити якесь чудо й увесь світ відразу увірував би в Нього. Однак, якби Він так вчинив, то зв'язав би волю людини. Тому Христос каже: "Блаженні ті, які не бачивши, увірували"8.

У Православ'ї присутні чудо і Божественна Благодать. В індуїзмі — чаклунство й філософія. Чудо індуїзм заміняє чаклунством, а Божественну Благодать - філософією. Диявол дає сили гуру, чаклунам і подібним до них, тому що вони самі дають йому право над собою. Таким чином, ці люди можуть робити нібито чудеса, бачачи які, інші захоплюються.

З того моменту як людина, яка захопилася східними релігійними вченнями, бачить, що той, хто здійснює фальшиві чудеса, не має ні найменшого споріднення із

Христом, вона повинна зрозуміти, що все, вчинене таким "чудотворцем", є диявольським обманом. Диявол не здатен говорити істину. Він говорить саму неправду і вводить в оману творіння Божі. Якщо люди, що зв'язалися зі східними вченнями, колись трохи пізнали Православ'я й мають добре налаштування, то вони замислюються, бачачи, що життя східних чарівників нечисте, заплутане, у той час як у Православ'ї знаходять чисте життя й вищі [духовні] дари. У Православ'ї вони знаходять людей, які мають святість і здійснюють справжні чудеса.

Доброта в Православ'ї є виявом любові людини до Бога й до свого ближнього. Всі інші види доброти, які відбуваються з інославними, спокушеними й подібними до них, не мають духовних основ [життя] у Христі, однак, можуть мати в собі якусь позитивну людську основу. Той, хто правильно живе православним життям, має смиренність, любов і повністю віддає себе ближньому, приносить себе в жертву. І свої аскетичні подвиги, піст, чування він теж здійснює від любові до Бога, а не заради того, щоб відчути щось приємне.

Христос прийшов у цей світ для того, щоб перетерпіти розп'яття через любов до Свого творіння. Спочатку Він перетерпів розп'яття, а потім воскрес. Просити духовних радостей — діло дешеве. Інша справа, якщо небесну насолоду дасть відчути людині Сам Христос. А ось ті, котрі займаються, приміром, різними індуїстськими філософіями, йогою й тому подібним, роблять це, прагнучи досягти нібито духовного стану, екстазу. Вони прагнуть зазнати насолоди або ж стати вище за інших — при цьому не маючи ні до кого ніякого співчуття, інтересу.

Припустимо, що послідовник східної релігії сидить на морському березі й займається "самоконцентрацією". Якщо у той час, як він займається своїм діянням, у морі буде тонути людина й кричати: "Допоможіть!" — то послідовник східного культу залишиться зовсім байдужим до її крику. Він навіть не поворухнеться, не зійде зі свого місця, щоб не втратити насолоди, яку відчуває. А ось якби на його місці був православний чернець, який творив би Ісусову молитву, то, почувши лемент утопаючого, він відразу відклав би убік чотки і кинувся б у море рятувати людину.

Як зваблюються люди

— Геронде, коли перед Другим Пришестям на Землю прийдуть пророки Ілля й Єнох для проповіді покаяння, то чи зрозуміє світ їхню проповідь, чи прийде він до тями?

— Ті, у кого є добре налаштування, зрозуміють. А ті, у кого доброго налаштування нема, не зрозуміють і спокусяться. Христос попередив нас про те, що нам потрібно бути дуже уважними, оскільки "Постануть бо месії неправдиві та пророки кожні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, якщо можливо, обдурити і вибраних "9 .

Є люди, які приймають тих, що в омані, за пророків. Кілька років тому один протестант безперестанку їздив з одного міста в інше, маючи при собі шкіряну валізку, на якій була наклейка з написом англійською: "Я — Ілля Пророк!" Цей протестант був одягнений у сорочку з короткими рукавами, мав при собі Святе Письмо англійською мовою і говорив людям, що він спустився з неба! Коли його запитували, у що він вірить і яку релігію сповідує, він відповідав: "Е, зараз все це не має жодного значення! У ті часи, коли я ще жив на землі, ніяких релігій не було!" Тобі зрозуміло? Отже, усі: католики, протестанти, п'ятидесятники, всі єресі й всі єретичні відгалуження — для цього протестанта не мали ніяких відмінностей. Невже після цього не стає зрозумілим, що це за "пророк"? А скільки він мені надсилав листів! Всі його листи майоріли цитатами зі Святого Письма й різними протестантськими ідеями. Він надсилав цілу купу листів і іншим людям: одним — з Англії, іншим — з інших місць. Деякі повірили йому й навіть хотіли опублікувати в якомусь журналі статтю про те, що прийшов Пророк Ілля. "Та ви при своєму розумі? — сказав я цим людям. — Що ж ви таке збираєтеся робити?" Нещасні люди: у них зовсім запаморочена голова!

Навіть просто слухаючи те, що говорять спокушені, людина грішить. Деякі кажуть: "Якщо ти повіриш у те, що якась подія відбудеться, то вона відбудеться". Така віра — віра у своє "я", однак за цим "я" ховається тангалашка. Такі люди роблять своє "я" богом і втрачають Божественну Благодать. І ось подібними теоріями дехто намагається ввести людей в оману. Один такий спокушений, років сорока п'яти, видавав себе за випускника богословської школи на Халкі10 й проповідував різні індуїстські теорії. "Поширюючи всі ці облагороджені індійські дурниці, — сказав я йому, — і одночасно видаючи себе за випускника школи на Халкі, ти шкодиш і собі самому, і людям. Будь уважний: ти можеш стати біснуватим".

— Геронде, а чому деякі поширені в Греції псевдорелігійні течії прагнуть видати себе за нерелігійні об'єднання, клуби, товариства тощо? Чому вони не говорять про те, що зміст їхнього навчання є релігійним?

— Вони роблять це для того, щоб спокусити людей. І подивися: адже ще Святий рівноапостольний Костянтин Великий скасував ідолопоклонство й зробив християнство державною релігією всієї тодішньої Римської імперії. І от сьогодні нас знову хочуть повернути до ідолопоклонства. [На державному рівні] дозволяють будувати мечеті, різним там гуру — засновувати в нас свої монастирі, вільно виступати з лекціями, відкривати різні прозелітські центри... Масони діють у нас вільно, єговісти теж... На Православ'я ополчилася ціла купа різних релігійних вчень. Але все це не втримається — розпадеться як будиночок з карт.

Нещасні люди захоплюються всіма цими псевдовченнями, тому що вони віддалилися від Бога й дійшли до затьмарення! Двоє юнаків розповідали мені, як, подорожуючи по Святій Землі, вони приїхали у Хеврон поклонитися гробу Авраама, і там їх пустили до гробу тільки з тією умовою, що вони одягнуть єврейські шапочки. Але якщо ти одягнув на свою голову річ, яка використовується в єврейському релігійному культі, то чим допоможе тобі православне паломництво?

Та що тут казати! Відбувається страшний [духовний] розгардіяш! У Парижі при вході в якусь римо-католицьку церкву повісили табличку: "Даємо уроки Ісусової молитви за методом йоги". До чого ж вони докотилися! А потім у таких "молитвеників" починаються непорядки з головою і вони божеволіють. Вони не знають, чого просять. Деякі римо-католики, протестанти й подібні до них довідуються, що при Хрещенні в Православній Церкві людина змінюється, відроджується. І ось ці люди вважають, що, коли вони теж охрестяться Православним Хрещенням, стан їхньої психіки знову увійде в норму. Один протестант хотів стати православним. Коли ті, кого він попросив про Хрещення, прийшли до мене, я сказав їм: "Послухайте, не потрібно його хрестити. Він не готовий до Хрещення". — "Ні, — відповіли мені, — якщо він охреститься, то отримає допомогу". — "Але ж він не готовий до Хрещення! Невже ви цього не розумієте?" Але вони мене не послухали, відвезли цього протестанта на море й охрестили! Через два-три дні він приходить до мене в келію й заявляє: "Я охрестився, але стан моєї психіки Хрещення не поліпшило". — "Послухай, невже ти хрестився заради того, щоб покращився стан твоєї психіки? — запитав я його. — Дивися: якби ти відчував необхідність у Хрещенні, якби ти розумів його достоїнство й заради цієї величі прагнув би до цього Таїнства, тоді й твоя психіка прийшла б до норми. Але зараз, коли ти приступив до Таїнства Святого Хрещення тільки заради того, щоб виправити негаразди із психікою, як же вони виправляться, ці негаразди? Думаєш, вони виправляться магічно?"

Ці люди змішують чаклунство з чудом. Вони не можуть відрізнити золото від бронзи. Ти подивися: який-небудь протестант може прийняти, приміром, Православне Хрещення, а після цього стати католиком, потім, сказавши: "Ні, це мені теж не до душі", знову повернутися в протестантизм або в Православ'я. Один католик прийняв Православне Хрещення, став ченцем і дев'ять років прожив у православному монастирі. Якось він прийшов до мене в келію й заявив: "Як православний я ще не жив мирським життям і тому хочу піти в світ і оженитися!" Ти тільки послухай! І крім усього іншого, коли ти йому говориш, наскільки тяжкий гріх думати так, він тобі відповідає: "А чому це тяжкий гріх? Цього я зрозуміти не можу".

Повернення в Православ'я

Нинішні дивні люди знаходять задоволення в тому, що дивно, а не в тому, що правильно. Приміром, вони ідуть в Індію, розташовану на іншому краю землі і відому своїм чаклунством. А про Святу Афонську Гору, що є на їхній Батьківщині, поруч з ними і зберігає істинне таємниче життя в Христі, вони не знають, зневажають її! Один студент розповідав мені про те, що він їздив в Індію й прожив там три з половиною роки. Він намагався розібратися й зрозуміти, яка релігія істинна. Зрештою якийсь індус сказав йому: "Навіщо ти сюди приїхав? Те, що ти шукаєш, є в Православ'ї'. Світло йде відтіля. Поїдь на Святу Гору Афон, і знайди там те, що шукаєш"11. Таким чином, юнак повернувся в Грецію й приїхав на Святу Гору.

— Геронде, коли православний християнин, що зв'язався з різними східними релігійними культами, кається в цьому, то Православна Церква знову приймає його в число Своїх членів?

— Такій людині необхідно велике покаяння й помазання Святим Миром. Якщо він захоче повернутися в Православ'я й знову стати членом Церкви, то, згідно з правилами, йому спершу потрібно письмово відректися від злославлення східних культів, визнати православну віру, а після цього священик повинен прочитати над ним молитви про того, хто повертається до істинної віри12 й помазати його Святим Миром.

Я бачу, як деякі молоді хлопці—наші співвітчизники, не прочитавши ні рядка з Євангелія, починають читати брахманську, буддистську літературу, Коран тощо. їдуть вони й до індуського гуру. Потім вони розчаровуються й повертаються в Православ'я, заразившись у цих східних культах цілою купою різних [духовних] мікробів. Люди ушкоджуються, і потім їм важко знайти істину. Нехай людина спершу [життєвим досвідом] пізнає Православ'я, а потім — якщо Православ'я їй не подобається — йде з нього. Нехай вона пізнає Православ'я правильно і потім зрівняє його з різними релігійними вченнями, про які вона чує. Адже, пізнавши Православ'я, людина зможе відрізнити підробку від золота або зрозуміти, наскільки чисте золото, яка його проба. Таку людину не спокусиш половою, вона не приймає за золото все те, що блищить.

Я звернув увагу ось на що: із Православ'я йдуть тільки егоїсти. Людина смиренна із Православ'я ніколи не йде.

Зноски:

1 2 Тим. 3:13.

2 П'ятидесятники — секта протестантського напрямку, заснована у США у 1907 р. Згідно з єретичними поглядами п'ятидесятників, вони приймають хрещення святим духом", в результаті чого нібито отримують харизматичні дари: 'мовлення незнайомими мовами" (т.зв. "глосолалія"), пророцтва та ін. П'ятидесятники визнають властивості Церкви лише за своєю сектою, дотримуються хіліастичних поглядів, не визнають Священного Передання тощо. — Прим. перекл.

3 "Вогнеходці" (грецьк. αναστενάρια) — прихильники язичницького обряду ходіння по палаючому жару, розповсюдженого в деяких поселеннях Фракії та Македонії (Північна Греція). — Прим, перекл.

4 Перевтілення — хибне релігійне уявлення, згідно з яким після тілесної смерті душа входить в тіло іншої людини чи тварини, здійснюючи нескінчений цикл народжень і смертей.

5 Насер Гамаль Абдель (1918—1970) — президент Египту у 1956—1970 рр. — Прим, перекл.

6 Сказане Старцем в даній главі має відношення не тільки до індуїзму, а й взагалі до релігійних течій Нової Епохи, які використовують техніку йоги та медитації.

7 Карайоз — головний герой грецького народного театру тіней, блазень. — Прим, перекл.

8 Йн. 20: 29.

9 Мк. 13:22.

10 Богословська школа на о. Халкі (Принцові острови, неподалік від Константинополя) — навчальний заклад Вселенської Патріархії. Заснована у 1844 р. Мала три гімназійних і чотири академічних класи (подібно до руських Духовних Семінарій та Академій). Богословське відділення закрите турецьким урядом у 1971 р., а гімназійне відділення — у 1984 р. — Прим, перекл.

11 Відомо, що людині, котра має добре налаштування, Бог може відкрити Свою волю різними способами. Одним з багатьох прикладів є ослиця, яка промовила людським голосом для того, щоб відвернути Валаама від дій, які суперечили волі Божій (див. Числ. 22:18—35).

12 Див.: Εΰχολαγιον το Μέγα. 'Αθήναι, εκδ. «Αστήρ» 1086.Σ. 591

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "Духовна боротьба". Том 3. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "Духовна боротьба". Том 3. ]

[ Cкачати книгу в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Духовна боротьба". Том 3. (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):		Паисий Святогорец "Слова" (на русском):
[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ] [ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ] [ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ] [ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ] [ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]		[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ] [ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ] [ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ] [ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ] [ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!