Християнська бібліотека. Старець Паїсій Святогорець. Про раціоналізм нашого часу. Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. З болем та любов'ю про сучасну людину.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про раціоналізм нашого часу
   

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 1.

З болем та любов'ю про сучасну людину

Частина третя - Про духа Божого і духа світу цього

«Внутрішня чистота істинної людини прикрашає і її зовнішній вигляд»

Здоровий глузд у духовному житті

- Геронде, яке місце в духовному житті посідає здоровий глузд?

- Який здоровий глузд? Світський? Такий здоровий глузд не посідає в житті духовному ніякого місця 1. У духовному житті через вікно до тебе входять Ангели і Святі, ти бачиш їх, розмовляєш з ними, потім вони від тебе йдуть. Якщо ж ти захочеш досліджувати такі події за допомогою здорового глузду, то нічого не вийде. На жаль, у нашу епоху знань, що так примножилися, довіра одному лише здоровому глузду зрушила віру з її основ і наповнила душі людей сумнівами і знаками питання. А тому ми позбавили себе і чудес - адже чудо переживається досвідом, а не витлумачується за допомогою здорового глузду. Навпаки, віра в Бога приваблює на землю божественну силу і спростовує всі людські висновки. Віра робить чудеса, воскрешає мертвих і залишає науку стояти з роззявленим від подиву ротом. Якщо дивитися зі сторони, усі явища духовного життя здаються позбавленими здорового глузду. Якщо людина не відкине своє мирське мудрування, не стане людиною духовною, то пізнати таїнства Божі, які здаються дивними, нелогічними, їй неможливо. Кожен, хто думає, що може пізнати Божі Таїнства за допомогою зовнішніх наукових теорій, схожий на того дурня, що хоче побачити рай у телескоп.

Здоровий глузд завдає багато шкоди, якщо хтось хоче досліджувати з його допомогою те, що відноситься до області божественного - Таїнства, чудеса. Католики зі своїм «здоровим глуздом» дійшли до того, що піддали Божественне Причастя аналізу в хімічній лабораторії - щоб побачити, чи дійсно це Тіло і Кров Христові, тоді як святі [однією лише] вірою часто бачили на святій ложечці Плоть і Кров. Незабаром дійдуть до того, що святих будуть посилати на рентген, щоб переконатися в їхній святості! Католики відкинули від себе Святий Дух, замінили Його власним здоровим глуздом і доходять навіть до білої магії. Одному католику, який був добре налаштований (нещасний плакав), я сказав так: «Серед розходжень між нами важливе місце займає от що: ви стоїте на розумі - а ми на вірі. Ви розвили раціоналізм і, взагалі, «людський фактор». Своїм «здоровим глуздом» ви обмежуєте божественну силу, тому що Благодать Божу ви відсуваєте на останнє місце. У святу воду ви додаєте хімічні консерванти, щоб вона не псувалася. Ми в зіпсовану воду додаємо воду святу, і зіпсована вода стає доброю. Ми віруємо в освячуючу Благодать, і свята вода зберігається і двісті, і п'ятсот років, вона не псується ніколи».

- Тобто, Геронде, людина надає перевагу не Богові, а логіці, здоровому глузду?

- Можливо, краще сказати не логіці, а гордині? Адже, по суті, «здоровий глузд», про який ми зараз говоримо, є насправді нездоровий, зіпсований «глузд».

Гордість - це зіпсована логіка, це «здоровий глузд», у якому криється егоїзм, і звив своє гніздо ворог - біс. Коли до наших дій домішується «здоровий глузд» подібного роду, ми даємо дияволу права [над собою].

-  Геронде, а якщо духовній людині треба перебороти якусь спокусу, то здоровому глузду все одно не повинно бути місця?

-  У цьому випадку потрібно зробити те, що можливо по-людському, а те, що по-людському зробити неможливо - залишити на Бога Є люди, що все прагнуть «помацати» розумом. Як ті, які хочуть творити внутрішню (розумову) молитву головою. Щоб зосередитися, вони напружують голову, і потім вона починає боліти. Якби я подібним чином підходив до тих проблем, з якими мені щодня доводиться зіштовхуватися, то хіба я міг би з ними впоратися? Але я роблю те, що можна зробити по-людському, а в іншому покладаюся на Бога. «Бог,- кажу я, - покаже вихід і просвітить у тому, що необхідно зробити». Багато хто починає голосити: «Як впоратися з такою справою, як бути з другою, що робити з третьою?» - і від  найменшої дрібниці в них болить голова. Намагаючись упорядкувати щось за допомогою самої лише розсудливості, людина заморочує собі голову. Перед кожною своєю дією треба давати діяти Богові. Не треба робити щось, не довірившись Богові, тому що в цьому випадку людина тривожиться, втомлює свій розум і почуває себе погано душею.

-  Геронде, раніше Ви говорили, що до перенапруги не доходите. Як Вам це вдається?

- Так, я не перенапружуюся, тому що не підходжу до того, з чим мені доводиться зіштовхуватися, за допомогою розуму. Якщо в мене болить голова, то це або від застуди, або від пониженого тиску. А зі скількома проблемами мені доводиться зіштовхуватися! Щодня в мене є люди з питаннями, з болем, і потім я знову повертаюся думкою до тих, хто приходив до мене з різними проблемами, до хворих, до тих, у кого є якась потреба. І ось як: якщо хворий, який приходив до мене, стає здоровим, то він чомусь не повідомляє мене про це, щоб я трішки потішився. І я продовжую тримати в пам'яті і його.

- Геронде, а як чернець може упорядкувати свій помисел, щоб  не вибиватися зі сил від розсудливості?

- Помисел треба упорядкувати за допомогою духовно здорового глузду, а не за допомогою світської розсудливості. Треба налаштовуватися на духовну частоту. Чернець повинен мислити духовно і налаштовувати себе духовно. Навіть у мирянина, - якщо він людина духовна, - мирський здоровий глузд не має ніякого місця. Мирський здоровий глузд годиться для доброї, але невіруючої людини.

- Геронде, а що Ви маєте на увазі під словами «налаштувати себе духовно»?

- Налаштувати себе духовно - означає радіти не від того, від чого радіють люди світські, а від протилежного. Наприклад, радіти, що тебе не ставлять ні в гріш. Ми будемо рухатися в духовному просторі, тільки якщо наші устремління будуть протилежні світським. Тобі хочеться грошей? Віддай і гаманець. Хочеться на архієрейську кафедру? Посади себе на лаву підсудних.

- А в нас, Геронде, який відсоток здорового глузду?

- еякі «гвинтики» вам треба б послабити. Молитовно бажаю, щоб ви дійшли до того запаморочення любові, яким є божественне божевілля. А інакше ті, кого привозять у Лембети 2, знаходяться в положенні кращому, ніж християни, які мають раціоналізм, тобто гордий здоровий глузд.

Мирська розсудливість мучить людину

- Геронде, я відчуваю, що моє серце тверде, як камінь. Що мені робити з моєю жорсто­косердістю?

- У тебе не жорстокосердість, а «головосердість». Усе твоє серце зібралося в голові, і зараз працює тільки вона. Але в тебе ще є можливість виправитися - серце може повернутися на своє місце.

- Яким чином?

- Щодня читай по одному канону з Феотокаріона 3. Це найкращі ліки для того, щоб запрацювало серце. Серце в тебе є, але його заступає розсудливість. Ти скопіювала собі європейський стандарт, європейський менталітет. В усьому ти намагаєшся бути формально бездоганною. Якщо б ти була співробітницею якоїсь європейської світської установи, тебе всім ставили б за приклад. На роботу приходиш хвилина в хвилину, доручену справу виконуєш бездоганно. Ти була б для всіх еталоном. Якщо цю ж послідовність ти прикладеш до духовного життя, то будеш рухатися семимильними духовними кроками і швидко досягнеш раю. Але ти бачиш, що європейський дух зі своєю розсудливістю вабить людину не до Бога, а кудись на Місяць. Зараз ти поводишся, як у світській установі. Однак у духовному житті все по-іншому. Необхідна простота. Поводься просто і май довіру до Бога.

- Геронде, а як набути цю простоту?

- Просвердлити треба твою голівоньку і вкачати в неї мізки часів давно минулих! Занур себе в простоту Отечників і Патериків, для того щоб пізнати ту духовну науку, яка підносить душу вгору і відновлює її сили. Тоді і людина не буде хворіти. Розсудливість мучить людину. Наприклад, я кажу: «Треба зробити так» і роблю - тому що не треба зробити. Тобто я роблю це не від серця, а тому що мені підказує так розсудливість. І не тільки розсудливість, але й вихованість говорить: «Треба поступитися своїм місцем для іншого». Однак цього не говорить серце. Але якщо моє серце затріпоче і я поступлюся своїм місцем через любов, то це зовсім інша справа. Тоді я відчую радість.

У наших діях не повинно бути присутнім наше «я». Не треба шукати спокою для самих себе. Це заважає приходу Христа. Треба прагнути до того, що заспокоює іншу людину. Справжній спокій народжується тоді, коли забезпечуєш спокій іншим. Тоді в людині перебуває Бог, і сама людина перестає вже бути людиною, досягає обожнення. В іншому ж випадку працює тільки розум, і все залишається плотським, людським.

Світський «здоровий глузд» стомлює розум і виснажує тілесні сили: він затискає, обмежує серце, тоді як духовно здоровий глузд серце розширює. Якщо розум використовується раціонально, то він може і вразити серце, і допомогти йому. Коли розум йде до серця і стає його співробітником, тоді кожне наше діяння перестає бути просто розумовим. Здоровий глузд - це дар Божий. Однак цей здоровий глузд нам потрібно освятити.

- А в мене, Геронде, нема серця...

- Є в тебе серце! Але як тільки твоє серце хоче щось зробити, твій розум затискає йому рота. Постарайся придбати сердечно здоровий глузд, придбати віру, любов.

- А як я можу цього досягти?

- Для того, щоб втратити розум, почни ось з чого: босоніж пройди по Салоніках маршем протесту! Нехай люди скажуть, що ти з`їхала з глузду! Ти, дорогенька, все хочеш розрахувати з математичною точністю. Ти що -астроном? Щоб ти змогла трудитися над собою, припини мислити раціонально.

- Геронде, читання яких книг допоможе мені звільнитися від світського  здорового глузду?

- Насамперед читай Отечник, «Історію боголюбців», «Евергетінос» 4, тобто не теоретичні, але практичні книги, для того щоб від простого отцівського духу святості відійшла  світська розсудливість. А [вже] після цього починай читати Авву Ісаака - щоб цього письменника, просвіченого Богом, ти помилково не прийняла  за філософа.

Мирський здоровий глузд спотворює орган духовного відчуття

Святі отці на всіх дивилися духовним, божественним оком. Святоотцівські книги написані Духом Божим, і тим же Духом Божим Святі Отці витлумачували Священне Писання. Зараз нечасто зустрінеш цей Дух Божий, і тому люди не розуміють святоотцівського творіння. Вони дивляться на все оком світським, вони не вдивляються далі, у них немає тієї широти, яку подають віра і любов. Преподобний Арсеній Великий 5 не змінював воду, у якій замочував пальмові гілки, і вона дуже погано пахла. Але де нам зрозуміти, що за чудесне джерело било з цього чана з протухлою водою! «Ну вже цього я зрозуміти не можу!» - скаже хтось. Той, хто говорить так, не хоче потерпіти і вдивитися в цю воду краще, щоб побачити, чи нема в ній чогось ще, але відкидає її, тому що не розуміє.

Якщо втручається розсудливість, то людина не розуміє ні Євангелія, ні Святих Отців. Спотворюється орган духовного відчуття, і людина, знецінюючи своєю розсудливістю і Євангеліє, і Святих Отців, доходить до того, що говорить: «Скільки ж років люди без пуття мучать себе аскезою, постом, іншими поневіряннями!» Але говорити так - це хула. Якось до мене в келію приїхав монах-келіот на машині. «Синку, - кажу, - ну а тобі навіщо машина? Адже вона не личить твоєму способу життя!» - «Чому ж, Геронде? - здивувався він. Хіба в Євангелії не написано: «Сторицею прийме і життя вічне успадкує?» 6 - «Говорячи «сторицею прийме», - відповів я, - Євангеліє має на увазі те, що людині необхідно. Але ченцю, крім цього, личить те, про що говорить апостол Павло: «Ті, що не мають нічого, а всім володіють» 7. Тобто, у ченця нема нічого, але за його чесноти люди довіряють йому, і він може розпоряджатися їхнім багатством. Святе Письмо не має на увазі того, щоб ми, ченці, збирали багатство самі!» Бачите, які помилкові тлумачення може дати людина від здорового глузду? Завжди знайте: якщо людина не очиститься, якщо до неї не прийде божественна просвіта, то тлумачення, які вона буде давати, будуть однією суцільною каламуттю.

Якось мене запитали: «Чому Мати Божа не сотворила чуда на острові Тінос і італійці підірвали крейсер «Еллі» у день Успіння 8 ? Але, допустивши це зло, Матір Божа сотворила більше чудо. Вибух «Еллі» обурив греків. Вони зрозуміли, що для італійців нема нічого святого і тому опісля, з криками «Ура», прогнали їх зі своєї землі. А якби італійці не вчинили цього злодіяння, то, не розуміючи нечестя італійців, греки могли б сказати: «Вони ж теж народ віруючий, вони наші друзі». А зараз приходять люди з розсудливим мисленням і говорять: «Чому ж Мати Божа чуда не зробила, га?» Ну що їм на це скажеш? А інші запитують: «Чому в Біблії написано, що полум'я Вавилонської печі, в яку кинули трьох отроків, піднімалося на сорок дев'ять ліктів? Лінійкою його, чи що, поміряли?» Але спочатку висота полум'я піднімалася на сім ліктів. Потім у піч, не перестаючи, підкидали різні горючі речовини, щоб вона розпалилася всемеро сильніше. Сім на сім - сорок дев'ять, чи не так? А от якби тих, хто задає такі питання, самих кинули в цю грубку? В цих людях видно раціоналізм, а їх здоровий глузд позбавлений змісту і повністю перебуває поза реальністю. Деякі з нинішніх богословів займаються «проблемами», подібними до тої, що описана вище. Наприклад, вони задаються питанням: «Що сталося з бісами, які ввійшли в стадо свиней і потонули в морі 9? Вижили вони чи захлинулися?» Але значення має те, що ці біси вийшли з людини. Яке твоє діло, що з ними сталося потім! Дивися краще за тим, щоб тобі самому не стати біснуватим, і не ламай голову над тим, де перебувають ці біси зараз.

- А деякі, Геронде, намагаються пов'язати Євангеліє з людським здоровим  глуздом. За допомогою цього здорового глузду вони досліджують Євангеліє і ніяк не можуть у ньому розібратися.

- Пов'язати Євангеліє з людським здоровим глуздом неможливо. В основі Євангелія лежить любов. В основі здорового глузду закладена вигода. У Євангелії написано: «Якщо хтось примусить тебе йти одну версту, то йди дві»10. Хіба в цьому проявляється здоровий глузд? У цьому, скоріше, проявляється запаморочення. Тому ті, хто хоче пов'язати Євангеліє зі здоровим глуздом, заходять у глухий кут. Наприклад, є різні товариства, які займаються доброчинністю. Коли вони дізнаються про те, що хтось розорився, зубожів і має нестаток у грошах, то кажуть: «Ми допоможемо цій людині, але спершу переконаємося в тому, що вона дійсно бідує». І от два-три представники від цієї спільноти йдуть у дім до людини, яка розорилася, щоб подивитися, чи дійсно вона відчуває потребу. Приходять і бачать, приміром, розкішно обставлену вітальню. Тоді вони говорять: «Ну і ну, такі крісла, така обстановка! Якщо у неї такі меблі, то ніякого нестатку вона не відчуває». І залишають людину без допомоги. Однак вони не розуміють, що нещасній нічого їсти. Не розуміють, що якщо хтось стає бідним, це не означає, що він у той же час повинен перемінити свій одяг на злидарське лахміття. І відкіля нам знати, можливо, ці меблі стоять в будинку з незапам'ятних часів, і їх ще не встигли продати? Чи, можливо, хтось, довідавшись про те, як бідує дана сім'я, подарував їм ці крісла і стільці? Люди судять і рядять за допомогою розсудливості, здорового глузду, тому вони заплутуються, і Євангеліє в їхнє життя не входить.

Люди дивляться на речі поверхово і тому витлумачують все на свій лад.

«Не судіть з вигляду зовнішнього» 11

- Геронде, я відчуваю, що моя здатність до судження, розмірковування і людська правда перешкоджають духовному розвитку.

- Так, звичайно. Вони перешкоджають духовному розвитку, тому що [через них] відходить Благодать Божа. А після цього людина залишається без Божественної допомоги, падає і зазнає повної невдачі. Суд і правда людські, як правило, несправедливі. Правда Божа - це любов, довготерпіння, великодушність. А ти досліджуєш все за допомогою людського глузду. Ось з цього мікроба і починається твоя духовна хвороба. Ліки, що зцілюють від цієї хвороби, - добрі помисли. Коли людина мислить по- доброму, тобто має добрі - «ясні» помисли, то збільшується місткість її серця. Ти використовуєш багато розмірковування, і тому тобі треба бути дуже уважною до помислів, тому що висновки, до яких ти за допомогою свого здорового глузду приходиш, суть висновки людські. Вони не духовні і не освячені.

- Геронде, а чому я так часто впадаю в осуд?

- Твоя особиста причина - юридична освіта. Тому ти так і судиш. Певні знання чи професія нерідко культивують у людях суху розсудливість. Розсудливість - це хвороба інтелігенції. Вона вразила її до самих кісток. І тому, хоча в тебе і є серце, його випереджає розсудливість.

У деяких людей багато розсудливості, і судять вони з егоїзмом - вище за себе не визнають нікого. Вони вимагають бездоганності - але не від себе, а від інших. їх власна неміч їм до вподоби, а інших вони засуджують.

Дивна справа! Такі люди створили свій зовнішній образ, тобто вони зліпили якусь зовнішню людину - зсередини сповнену лицемірства. У них нема навіть і сліду простоти. Різниця між європейцями і греками (під греками я маю на увазі православний дух) саме в цьому. Європейця не зрозумієш - коли і на якій козі до нього під'їхати. Постійне «ласкаво просимо!» - і фальшива усмішка. А на грека глянеш, і все відразу ясно. Якщо в нього на душі радість - він її не ховає. Якщо він чимось засмучений, то видно і це. А коли бачиш стан людини, можна легко будувати відносини з нею.

- Геронде, а в чому причина того, що дехто судить людей, їхні справи і все, що відбувається у світі, - причому дуже поспішно?

- У цьому випадку людина спонукувана самою лише розсудливістю, тобто працює лише її мозок і результат такої роботи - осуд. Добре б, щоб Бог взяв викруточку і трохи «послабив» мізки тим, у кого їх стало занадто багато. Наскільки звільняється голова, настільки людина наповнюється Благодаттю. Говорячи «голова», я маю на увазі людське судження, егоїзм, самовпевненість. Однак, якщо людина, зрозумівши, що її судження невірні, скаже: «Та здатність судження, яка в мене є, - мирська. У ній немає Божественної просвіти, і тому я вчиню помилку. Отже, мені не треба використовувати цієї здібності», то Бог відразу просвітить її, вона набуде розважливості і буде розрізняти, що правильно, а що ні.

Розумних людей спокусник виводить з ладу судом зовнішнім. Якщо в людині є людське начало, то вона судить по-людськи і здійснює злочин. Для того, щоб судження було божественним, людське начало повинно зникнути. Мирське судження є судження помилкове. Скільки відбувається всіляких несправедливостей! Скільки разів людина впадає в гріх! Тому для того, щоб охоронити душу, постійно включайте в роботу добрий помисел.

Кожна людина є таємницею, і де тобі знати, що це за людина! Якось ми зустрічали Світле Христове Воскресіння в одній келії на Святій Горі. Після Божественної Літургії сіли за стіл - розговітися сиром і великоднім яєчком. Поруч зі мною сидів чернець - погонич мулів, він перевозив на них дрова. Бачу: відсуває він сир з яйцем убік. «Розговляйся», - кажу. «Добре, - відповідає, - розговіюся». Дивлюся - не їсть. «Так їж ти, - промовляю я знову, - адже сьогодні ж Великдень!» - «Прости, Геронде, - відповідає він, - я в той день, коли причащаюся, не їм. Розговіюся о другій годині дня». З попереднього дня постався й у самий день Причастя їв у другій половині дня! Бачиш, що він робив від благоговіння? А інші могли подумати, що перед ними не більше ніж простий погонич мулів.

Людина є таємницею! І якщо тебе змусили бути суддею інших, то подумай так: «Божий мій суд чи наповнений пристрасті?» Тобто, чи вільний він від власнокорисливості чи ж сповнений нею? Не довіряйте своєму «я» навіть у своєму судженні. Якщо людина судить, у неї багато егоїзму. Мене змушують виносити судження з різного приводу, і я змушений це робити, незважаючи на те, що не хочу цього. Я суджу без власнокорисливості і небезсторонності, але навіть незважаючи на це, стаючи опісля на молитву, не відчуваю тієї, ну, скажемо так, насолоди, що відчуваю в ті дні, коли не суджу. І це не тому, що моя совість у чомусь мене звинувачує, - ні, [просто] через те, що я судив як людина. А що тут говорити, якщо суд помилковий, чи ж у підсудних є пом'якшуючі провину обставини, чи в судді людські критерії оцінки того, що відбувається? З судом жартувати не можна. Суд належить Богові. Як це страшно! І те, що людина, яка сидить на суддівському місці, має добру налаштованість, у цьому випадку значення не має. Значення має той результат, до якого призвів вчинений нею суд.

Необхідно багато розважати. Звичайно, хоча певні міркування є в кожної людини, але, на жаль, більшість з нас використовують міркування не стосовно себе, а стосовно наших близьких (щоб вони якось не умудрилися здатися іншим кращими, ніж ми). Так ми опоганюємо наше розважання - судженням, осудом і претензіями до інших, щоб вони стали кращими. Нам варто було б мати претензії тільки до нашого «я», що не наважується завзято приступити до духовного подвигу і відітнути свої пристрасті, щоб звільнилася і полетіла на Небо наша душа.


1 Говорячи про "здоровий глузд" і ганячи його, Старець Паїсій має на увазі не той благодатний дар, яким Бог нагородив людину, а раціоналізм або, як висловлюється сам Старець, "нездоровий глузд", тобто "глузд", позбавлений віри в Бога, який не приймає Божого промислу і виключає можливість дива.

2 Психіатрична лікарня в Салоніках.

3 Грецьк. - збірник богослужебних канонів на честь Пресвятої Богородиці, упорядкований Преподобним Никодимом Святогорцем і вперше виданий у 1796 р. Вміщує шістдесят два канони, які створені двадцятьма двома піснописцями різних епох.

4 "Історія Боголюбців" - життєписи сирійських подвижників, книга, упорядкована Блаженним Феодоритом Киррським. "Евергетінос" - систематизований збірник святоотцівських повчань в 4-х томах, упорядкований у візантійську епоху монахом Константинопольського монастиря "Евергетіс" Павлом і вперше виданий в кінці XVIII ст. Преподобним Никодимом Святогорцем. - Прим. перекладача.

5 "Старці запитували Авву Арсенія, кажучи: "Чому ти не поміняєш воду з гілками - вона погано пахне?" Він відповідав: "За благовонія, якими насолоджувався я в світі, потрібно терпіти мені це зловоння". Древний Патерик, М, 1899, с. 45.

6 Мт. 19:29.

7 2 Кор.б:10.

8 15 серпня 1940 р. (в день Успіння Пресвятої Богородиці за новим стилем) італійською підводною лодкою був затоплений стоячий на рейді в порту грецького о. Тїнос крейсер грецьких ВМС "Еллі". Італійці торпедували "Еллі" під час висадки грецьких моряків на берег для участі в торжествах, присвячених Пресвятій Богородиці (на Тіносі знаходиться одна з найбільш шанованих в Греції чудотворних ікон Божої матері). Зрадницький акт був вчинений за два з половиною місяці до оголошення Італією війни Греції. Після затоплення "Еллі", зрозумівши, що війна з Італією неминуча, греки почали посиленно готуватися до захисту Вітчизни. - Прим. перекладача.

9 Лив.: Мт. 8: 32.

10 Див.: Мт. 5: 41.

11 Йн.7:24.




[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину". Том 1. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину". Том 1. ]

[ Cкачати книги в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Слова". (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" ]



Паїсій Святогорець "Слова" (українською):

Паисий Святогорец "Слова" (на русском):

[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ]

[ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ]

[ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ]

[ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ]

[ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]

[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ]

[ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ]

[ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ]

[ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ]

[ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]




Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!