Про Божу Премудрість і навколишнє середовище

Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець

Слова. Том 1.

З болем та любов'ю про сучасну людину

Частина друга - Про сучасну культуру

«Культура - це добре, але для того, щоб вона принесла користь, необхідно «окультурити» ще і душу»

«Все Премудрістю Ти сотворив...»¹

Геронде, можна ми зруйнуємо гнізда ластівок? Ластівки розводять бруд, і там збираються клопи.

- А ти сама можеш зліпити хоча б одне ластівчине гніздечко? Ех, яку красу сотворив Бог єдиним лише Своїм словом! Яка гармонія, яка розмаїтість! Куди не глянь -всюди видно Божу Премудрість і велич. Подивися на небесні світила, на зірки, - з якою простотою розсипала їх Його Божа рука! Виска і рівня, якими користуються майстри, Він при цьому не застосовував. А як відпочиває людина, дивлячись на зоряне небо! Тоді як від виставлених у рівний ряд мирських світильників людина дуже втомлюється. З якою гармонією все влаштовано Богом! Поглянь на ліси, посаджені людиною: дерева стоять армійськими шеренгами - так, ніби роти солдатів. А як відновлює сили людини справжній, а не штучний ліс! Одні деревця - маленькі, інші - більші, кожне дерево відрізняється від іншого навіть кольором. В якоїсь крихітної Божої квіточки благодаті більше, ніж у цілого оберемка штучних паперових квітів. Вони відрізняються один від одного так само, як дух відрізняється від парфумів ².

Дивовижне все, що створено Богом. Взяти хоча б людський організм - так це ж ціле підприємство. Бог премудро визначив всьому своє місце: серцю, печінці, легеням. І рослини- як же премудро Він їх влаштував! Під час окупації ³ ми посадили п'ять стрем ⁴ динь і поливали їх. Якось, думаючи зробити краще й очистити дині, я обрізав у них великі листки, розміщені біля коренів. Однак виявилося, що ці великі листки - свого роду «фільтри» чи «нирки» рослин, і вони забирають в себе всю гіркоту. Ох, ну і дині в нас тоді були! Просто язик обпікали!..

- Усе Ви, Геронде, помічаєте!..

- Бо я в усьому знаходжу Бога! І в рослинах, і в тваринах- в усьому. Та й як тут не дивуватися! Малюсінька пташина відправляється в подорож, досягає Африки, потім

- без компасу - повертається назад і знаходить своє гніздечко! А люди - маючи географічні карти, дорожні показники - збиваються зі шляху.  Але ж птахи подорожують по небі, а не по суші - тобто зарубок після себе не залишають. Летять у височині, над морем! Ну скажи, будь ласка, на чому там залишиш слід? А є ще такі малі птахи, то вони сідають на спини лелекам ніби на літаки! Справжні авіапасажири! Птахи, коли пролітають над морем, сідають на якийсь острів і відпочивають. Одного разу, коли я жив у келії Чесного Хреста, побачив, як зі сходу летять птахи, схожі на горобців, тільки крупніші і гарніші. Їх була ціла зграя. Але тут, четверо-п'ятеро птахів, цілком ймовірно, що вибилися зі сил і не могли летіти далі. Тоді від зграї відірвалося ще близько п'ятнадцяти птахів, - інші продовжували летіти, сіли на дерево разом з втомленими птахами, посиділи, трохи відпочили, а потім усі разом злетіли в небо і продовжили політ. І найперше вони піднялися дуже високо, щоб зорієнтуватися і наздогнати інших. На мене справило враження те, що зграя не залишила втомлених птахів самих, а виділила їм ще п'ятнадцять товаришів - «групу допомоги».

Наскільки ж прекрасно створив усе Бог! Тільки подивися на кошенят: які ж вони строкаті! А які в них гарні шубки! Нам, людям, варто ще позаздрити вбранню тварин! Та ж такої шуби не носила навіть і сама королева! Куди не повернися - в усьому побачиш Премудрість Божу. А яка краса була раніше, коли все було природно! Он півник -адже він кукурікає незалежно від погоди. Стоїть на одній ніжці, а як тільки вона затерпне, кричить: «Кукуріку!» «Пройшло,- каже,- скільки-то годин». Потім стає на іншу ногу, а коли затерпне і вона - знову: «Кукуріку!» І дивися, він кукурікає опівночі, о третій і о шостій годині ранку. Незмінно за кожних три години. Але ж у півня немає ні будильника, ні батарейок. І заводити його теж не потрібно...

Усе, що ви бачите і чуєте, використовуйте як засіб поєднання з Вишнім. Все повинно підносити вас до Неба. Так, від творіння людина поступово піднімається до Творця. Американці, побувавши на Місяці, принаймні, залишили там табличку з написом: «Небеса оповідають славу Божу ⁵». Росіяни теж літали в космос, але Гагарін сказав, що Бога він не бачив. Ну, правильно, а як би ти Його побачив? Бо ти ж летів не з піднятими до неба руками, а з задертими догори ногами... А потім від усього цього доходять до того, що кажуть: «Всесвіт створила природа». Весь Всесвіт, як тобі? Та тут якщо зламається якась стара машина, то ціла група майстрів і фахівців збирається, щоб її полагодити. Думають, стараються - це через одну якусь стару машину. Тоді як Бог, без якоїсь там електрики, обертає цілу земну кулю, і ні батарейки не закінчуються, ні двигунчик не зупиняється. З якою швидкістю Він її крутить - і людина цього навіть не відчуває! Нечувана справа! Якби Земля оберталася з меншою швидкістю, то людина переверталася б. Земля обертається з такою [великою] швидкістю, а вода з моря не виливається, хоча її так багато. І зірки, такі величезні, рухаються з запаморочливою швидкістю, але при цьому не стикаються одна з одною, здалеку не підпускають інші зірки до себе. А людина, створивши якийсь там літак, захоплюється і пишається. Але варто їй трішки схитнутися з розуму, як вона починає молоти всякі дурниці і сама цього не розуміє.

Чого сьогодні вдалося досягти людям

Культура - це добре, але для того, щоб вона принесла користь, необхідно «окультурити» ще і душу. Інакше культура завершиться катастрофою. «Зло,- сказав Святий Косма Етолійський, - прийде від людей грамотних» ⁶. Незважаючи на те, що наука просунулася далеко вперед і досягла таких великих успіхів, люди, прагнучи допомогти світові, роблять це так, що руйнують його, самі цього не розуміючи. Бог дозволив людині робити все за власним розумінням, але, не слухаючи Бога, людина губить саму себе. Людина сама руйнує себе тим, що вона створює.

Люди XX століття - чого ж вони досягли своєю культурою і цивілізацією! Вони звели світ з розуму, вони забруднили атмосферу, вони зіпсували все на світі. Якщо колесо зійде з осі, то продовжує обертатися без цілі. Так і люди - зійшовши з осі Божої гармонії, вони мучаться. У давнину люди страждали від війни, сьогодні вони страждають від цивілізації. Тоді через війну люди з міст переселялися в села і жили, маючи якийсь невеликий городик. А зараз люди не зможуть жити в містах і будуть їх покидати через натиск цивілізації. Тоді війна приносила людям смерть, а зараз цивілізація приносить їм хвороби.

- Геронде, а від чого так сильно поширився рак?

- Чорнобиль і все подібне до цього, думаєш, що - пройшли безслідно? Відтіля все і йде. Ось тобі люди - все це їхні плоди... Народ страшно знівечений. В яку епоху було стільки хворих? У давнину люди такими не були. А зараз, якого б листа з тих, що мені надсилають, я б не відкрив, то обов'язково зустріну чи рак, чи душевне захворювання, чи інсульт, чи зруйновані сім'ї. Раніше рак був рідкістю. Бо ж життя було природним. Про те, що допускав Бог, мова зараз не йде. Людина їла природну їжу і відрізнялася відмінним здоров'ям. Все було чистим: фрукти, цибуля, помідори. А зараз навіть звичайна їжа калічить людину. Ті, хто харчується тільки фруктами й овочами, зазнають ще більшої шкоди, тому що все забруднено. Якби так було колись, то я вмер би в молодому віці, тому що в чернецтві я харчувався тим, що давав город: цибулею-пореєм, марулею ⁷, звичайною цибулею, капустою і тому подібним, і почував себе прекрасно. А зараз - удобрюють, обприскують... Подумати тільки - чим харчуються нині люди!.. Душевний неспокій, харчові сурогати - все це приносить людині хвороби.

Застосовуючи науку бездумно, люди роблять непридатними самих себе.

- Геронде, а чому колись люди були витривалішими в подвижництві, і їхнє здоров'я було міцнішим, ніж у нас? Чи мало значення те, чим вони харчувалися?

- Так, бо в ті часи харчові продукти були чистими. По-моєму, це і без пояснень зрозуміло. Все, чим харчувалися люди, було дозрілим. А зараз, щоб овочі і фрукти не псувалися, їх зривають недоспілими і складають у холодильник. Зривають з дерева недоспілі зелені плоди і залишають їх дозрівати в ящиках. Колись плід, дозрівши, падав з дерева сам чи ж відривався від гілки, тільки-но ти доторкався до нього рукою. Діти їли хліб з вершковим маслом чи молоком, і це давало їм здоров'я. Але люди, крім того, що їли добру, здорову їжу, ще ворушили своїми мізками і, занедужуючи на що-небудь, розуміли, від їжі це, чи ні. А зараз і їжа ненатуральна, і мізками не ворушать.

Скільки ж халтурного виробляє зараз людина! Вовну поволеньки виводять з ужитку. Знайти вовняну майку, щоб вона вбирала піт, - ціла проблема. Одягнувши майку, я відразу розумію, чи є в ній синтетика. Якщо є, то я не можу дихати, весь заяложуюся, мучуся, не знати як! Бо ж вважають, що такі майки міцніші, кращі, ніж натуральні. Вважають це прогресом! Але чи корисні вони для здоров'я? Ні, навпаки, виготовляючи такі речі, люди своєму здоров'ю шкодять. І наклеюють етикетку: «Виготовлено з екологічно чистої вовни»! Так, мабуть, і інші слівця знайдуть для реклами - ще кращі! Вівці в нас залишилися зараз тільки для м'яса, тому що вовну ми робимо з нафти. А гусениці-шовкопряди говорять: «Ну якщо ви хочете шовк кращий, ніж наш, то і робіть його самі!..»

Люди втратили терпіння

- Геронде, чому в нас сьогодні нема терпіння?

- Усе, що сьогодні відбувається, людям не на користь. Колись і життя було умиротвореним, і самі люди були умиротвореними, дуже витривалими - здатними терпіти. Сьогодні весь цей поспіх, який увійшов у світ, зробив людей нетерплячими. За давніх часів людина знала, що помідори вона почне їсти наприкінці червня, їй і на думку не спадало їсти помідори передчасно. Люди чекали серпня, щоб поїсти кавуна, вони знали, коли прийде час їсти смокви, коли - дині. А що відбувається зараз? Торговці їдуть до Єгипту і закуповують там помідори завчасно, хоча, поки не дозріють помідори, у Греції є апельсини (з тими ж самими вітамінами). Ні, апельсинів, бачиш, не хочуть! Так, брате мій, потерпи трохи і поїж поки чогось іншого! Ні - що б там не було - поїдуть у Єгипет і привезуть помідорів. На Кріті подивилися на таку справу і почали будувати теплиці, щоб і в них помідори дозрівали раніше. А закінчилося тим, що влаштували теплиці по всій Греції, щоб їсти їх і взимку. Будують теплиці для всіх інших овочів, щоб у будь-яку пору року мати на столі все, чого серце забажає, і не чекати призначеного часу.

Це б ще хай, куди б не йшло. Але ж йдуть і далі. Звечора помідори зелені, а вранці їх уже везуть у магазини червоними, «м'ясистими»! Якомусь міністру я навіть сказав «пару ласкавих» відносно цього. «Теплиці,- кажу,-це ще куди не йшло. Але ж фрукти, помідори, інші плоди вирощують на гормонах! Плоди ж зріють за одну ніч, але на тих нещасних, у кого підвищена чутливість до гормональних препаратів, виходить, наплювати? Нехай собі хворіють, так?..» Тварин теж зіпсували. Хоч курей візьми, хоч телят. Сорокаденних курчат накачують гормонами до ваги шестимісячних. Людина їсть їхнє м'ясо, але яку вона від нього має користь? Для того, щоб корови давали більше молока, їх теж напихають гормонами. Корови дають більше молока, але потім виробники не можуть це молоко продати! Починаються страйки, молоко падає в ціні, його виливають на дорогу, а люди п'ють молоко, напхане гормонами! А якби залишили так, як визначено Богом, то все йшло б своєю чергою і люди пили б чистеньке молочко! І, крім того, від цих ін'єкцій все стає несмачним. Несмачні продукти, несмачні люди - стало несмачним усе. Далі саме життя втратило для людей смак. Запитуєш молодих хлопців: «Що тобі до душі?» - «Нічого», - відповідають. І це здоровенні хлопці! «Ну, скажи хоч, що тобі подобається робити?» - «Нічого». От до чого доходить людина! За допомогою рук своїх вона думає «виправити помилки» Бога. Для того, щоб кури неслися, ніч перетворюють у день. А ти бачила яйця, знесені такими курми? Бо якщо би Бог зробив місяць сяючим, як сонце, то люди втратили б розум. Бог створив ніч, щоб люди відпочивали, але до чого ж вони дійшли зараз!

Люди втратили умиротворення. Всі ці теплиці, овочеві ін'єкції і тому подібні речі теж призвели людей до нетерплячості. У старовину люди знали, що пішки з одного місця в інше вони дійдуть за кілька годин. Якщо в когось ноги були міцніші, то він приходив трохи швидше. Потім винайшли візок, потім автомобілі, потім літаки і так далі. Намагаються знайти все нові і нові, більш швидкі засоби пересування. Зробили такі літаки, на яких можна долетіти з Франції до Америки за три години ⁸. Але якщо людина з такою величезною швидкістю перелітає з одного кліматичного поясу в іншій, то і просто різка зміна клімату їй зашкодить. Все поспіх, поспіх... Потихеньку дійдуть до того, що людина буде залазити всередину літального снаряда, потім - постріл, політ, удар, розрив - і перед публікою з'являється очманілий мандрівник. А що ви думали? Дійде і до цього. Справжнісінька божевільня!

Всю атмосферу запаскудили - то нічого, а кістки їм заважають

- Геронде, кажуть, що збираються спалювати мертвих - нібито «з міркувань гігієни і для економії земельних площ».

- З міркувань гігієни? Та ти ж тільки послухай! І не соромно їм таке говорити? Те, що всю атмосферу запаскудили, так це нічого, а кісточки їм, бачите, заважають! Та ж останки, крім всього іншого, ще й обмивають. А щодо «економії землі», невже не можна у всій Греції з усіма її лісами знайти місце для цвинтарів? Одному професору університету я сказав «пару теплих слів» щодо всього цього. Як же так: для сміття знаходять стільки місця, а для священних останків не знаходять. Земля є дефіцитом, чи що? А скільки мощів Святих може бути на цвинтарях? Про це вони не подумали?

У Європі спалюють мертвих не тому, що їх ніде ховати, але тому, що кремацію вважають справою прогресивною. Замість того, щоб вирубати якийсь лісочок і звільнити місце для мертвих, скоріше звільнять місце від них самих, спалюючи і перетворюючи їх на попіл. Потім кладуть цей попіл у малюсіньку коробочку і вважають усе це справою прогресивною. Мертвих спалюють тому, що нігілісти хочуть розкласти все - включаючи людину. Вони хочуть зробити так, щоб не залишилося нічого, що нагадувало б людині про її батьків, про її дідів, про життя її предків. Вони хочуть відірвати людей від Передання, хочуть змусити їх забути про життя інше і прив'язати до життя цього.

- Однак, Геронде, говорять, що в деяких муніципалітетах  Афін дійсно виникла така проблема - ніде ховати мертвих.

- Так пустирів же стільки! Невже не можна знайти трохи землі? Навколо Афін є багато занедбаних земель, які належать місту. І я знаю людей з уряду, які у передмісті Афін мають багато землі. Що, не можна влаштувати там цвинтар? Та й відомо, що більшість мешканців Афін родом із провінції. Чому б не відвозити покійних для поховання в їхні міста і села? Нехай кожного везуть на його батьківщину і там ховають. Там, у провінції, похорон не потребує і великих витрат, треба буде тільки заплатити за перевезення тіла. Нехай оголосять, що тих, хто переїхав до Афін в останні роки, після смерті мають поховати там, звідки вони приїхали. Та так і краще було б. А тим сім'ям, які живуть у столиці не менше трьох поколінь, треба знайти місце в місті. Коли, через три роки після похорону, останки дістануть з могили, нехай складають їх у більш глибокі загальні могильники ⁹. Невже це важко? Подивися, як глибоко люди зариваються в землю, добуваючи вугілля. Нехай і для останків зроблять якесь велике сховище і зберігають їх там усіх разом.

Повага зникла зовсім. Ти тільки глянь, що зараз діється! Власних батьків діти здають у будинки для літніх людей! А в давнину піклувалися навіть про постарілих биків, не вбивали їх і говорили: «Це ж наші годувальники». А як шанували мертвих!.. Пам'ятаю війну: з яким ризиком ми ходили ховати вбитих! Священик, зрозуміло, був зобов'язаний піти. Але солдати йшли разом з ним - нести тіла своїх убитих товаришів - у заметілі, у морози, під градом куль. Під час Громадянської війни в 1945 році, перед призовом в армію, я допомагав нашому церковному сторожеві збирати і ховати вбитих. Першим йшов священик з кадилом. Як тільки долинав свист снаряда, ми падали на землю. Давай, піднімайся. Знову свист снаряда - знову на землю. Потім, коли я вже був солдатом і ми, роззуті, сиділи в снігах, нам сказали, що бажаючі можуть піти зняти взуття з убитих. Ніхто навіть з місця не рушив. Ех, пройшли ті добрі часи!

Зло в тому, що ті, хто має владу, мовчать, погоджуються з тим, що відбувається. З того моменту, як виникла ця проблема з покійниками, Церква повинна була зайняти і виразити конкретну позицію, щоб проблема була вирішена, тому що [своїм мовчанням] Церква дає людям світу цього можливість втручатися в духовне і говорити все, що їм прийде у голову. Але ж це - нечестя. І як нинішній світ матиме благословення від Бога? До чого ж ми докотилися! Поступово хочуть позбавити людину її гідності. Ех, тому і місця для мертвих зараз знайдеться багато, навіть більше, ніж досить...

Забруднення і руйнування навколишнього середовища

Сонце пече, як на Сінаї - і навіть взимку, тому що в атмосфері відкрилися озонові діри. Якщо не дме північний вітерець, то неможливо встояти на сонці.

- Геронде, а чим закінчиться ця проблема з озоном?

Потерпимо трохи, поки вчені не візьмуть п'ять кілограмів шпаклівки і не залатають діру! Так- так, ось хай підуть і закриють озонові діри в атмосфері... Вони побачать, що Бог створив все премудро, дуже гармонійно і скажуть: «Просимо пробачення за те, що ми напартачили». А за цю діру в атмосфері - моліться, щоб вона закрилася. Бачите, одна з «чаш» ¹⁰ відкрилася і там. Засихають дерева, рослини. Однак Бог може знову дати всьому лад.

А подивіться, до чого додумались деякі з тих шарлатанів, що витягують гроші в багатіїв, яким нікуди їх подіти. «В атмосфері, - кажуть, - відкрилася озонова діра. Світ загине. Як же врятувати світ? А от як - наука розробляє проекти глибинних шахт і переселення людей під землю, для того, щоб вберегтися від сонця». Нарешті, коли стало ясно, що «переселення під землю» неможливе, почали говорити інше: «На Місяці буде розгорнуте житлове будівництво, побудовані ресторани, готелі, будинки, і люди переселяться туди. Бажаючих потрапити на Місяць з гарантією просять робити внески!» Але у всьому цьому, між іншим, немає ані краплі правди! Та яке ще «житлове будівництво», коли людина взагалі не в змозі там жити! Ну, залізла пара людей у «консервні банки», полетіли і повернулися назад. А деякі вірять усім цим байкам і викладають гроші.

- Геронде, багато хто стурбований надміром викидних і промислових газів

- Треба змусити деяких директорів заводів встановити на трубах очисні фільтри, щоб люди, які задихаються від промислових викидів, хоч трішки зітхнули. Замість того, щоб давати хабарі депутатам парламенту і влаштовувати власні справи, нехай кожен директор заводу витратить трохи більше грошей і закупить очисне обладнання. За давніх часів цих мікробів і цієї кіптяви не було. А зараз все запаскудили і ще вважають це прогресом. А до чого веде такий прогрес? Він руйнує людину. Виходиш на вулицю, а повітря пахне гаром. Сидиш в будинку і варто лише відкрити вікно, як   вулична кіптява вповзає всередину. І коли миєш руки, ця кіптява не змивається, тобто вона шкідлива. Сажа від грубки не містить у собі смол, тому заледве тільки кашлянув - і вона відразу виходить з легенів. А ця технічна кіптява з легенів не виходить - прилипає до них. У багатоповерхівках люди скупчені, як оселедці в бочках, - один на другому. Хтось вибиває на балконі килими, а весь пил летить на балкон до його сусіда знизу. Як же мучаться ті нещасні, що живуть на нижніх поверхах! Весь пил і сміття з верхніх поверхів летить до них. Людина розвішує в себе на балконі білизну чи відкриває вікно, а зверху починають вибивати хідники і про інших не думають. Та у давні часи в таких багатоповерхівках влаштували б в'язниці - Ієнді-Куле. ¹¹ Просто жах якийсь! Адже в ті часи в будинках були подвір'я, на них паслися тварини, поруч був садок з деревцями, де збиралися цілі зграї птахів...

- А зараз, Геронде, люди навіть ластівок не бачать,

- Та що ластівки, з глузду з'їхали, чи що, щоб летіти в багатоповерхівки? Звихнулися? Потихеньку дійде до того, що люди не будуть знати, що таке ластівка. В Америці, в одному університеті, є відділення, де Святе Письмо Старого і Нового Завіту вивчають з історичної точки зору. Отож, щоб студентам було зрозуміло, що таке «пшениця», у них є поле, засіяне пшеницею. А для  того, щоб було зрозуміло, що таке «пастух» і що таке «вівці», у них є невелика отара овець і пастух з ціпком. І таке коїться в університеті!

Люди забруднили вже всю атмосферу. Надворі - зима, а в повітрі - запахи звалища. А подумай, що діється влітку! Але ж не надсилають літак, щоб він покропив смітники яким-небудь дезинфекційним розчином. На щастя для нас, Бог сотворив запашні квіти. Вся ця маса квітів, і великих і малих, усе це квіткове розмаїття нейтралізує смітниковий сморід. А що б коїлося, якби в атмосфері не було розлито цих квіткових пахощів? Так, якщо десь валяється падаль, то відгонить на всю околицю. Як же Бог турбується за нас! І як несолодко жилося б нам, якби Він про нас не піклувався! Подумай - якби не було квітів, рослин,.. Адже їхніми ароматами покривається і розсіюється наш сморід.

Якось один мирянин прийшов до мене в келію і запитав: «Слухай, що ти тут робиш? Чим ти займаєшся цілими днями і ночами?» А саме в цей час навколо квітнули суцвіття дрібного чагарнику, і прилеглий до келії косогір був повен польових квітів. Все було наповнене пахощами. «Та ж мені, - відповідаю, - спину і то ніколи розігнути! Цілими днями безперервно я поливаю і доглядаю за всіма цими квітами і рослинами, які ти бачиш. А вночі - бачив, скільки горить лампадок на небі? Спробуй встигнути всі їх запалити!» Він став якось дивно дивитися на мене, а я продовжував свої пояснення: «Та ти що, хіба не бачив, як уночі горять на небі лампадки? Ну ось, запалюю-то їх я! А спробуй встигни! Що, думаєш, легко в стількох лампадах поправити поплавці, ґноти, заправити їх оливою?..» Бідолаха після цих слів розгубився не на жарт.

І обприскування - це теж отрута. Від обприскувань помирають не тільки шкідники, але й нещасні птахи. Для того, щоб вилікувати дерева від хвороб, їх обприскують отрутохімікатами, а потім занедужують люди. Все отруюють. Хіба не розумніше було б використовувати менше хімікатів, а гнилі рослини закопувати в землю - замість того, щоб закопувати добрі плоди, як це роблять зараз [щоб вони не падали в ціні]. Ціла хмара отрутохімікатів - хіба вона безпечна для людини? Особливо для маленьких дітей - для них всі ці отрутохімікати просто смерть. Тому діти і з'являються на світ уже хворими. Одному агрономові я сказав: «Що ж таке діється! Ви вигубили комах, а тепер гинуть люди». Для того, щоб вбити комах, обприскують квіти, а люди після цього занедужують. А потім винайдуть ще якісь отрутохімікати - сильніші за ті, які маємо, то що ми від цього виграємо?

Уже доведено, що деякі з комах, яких убили обприскуванням, поїдали інших комах. Зараз, щоб позбутися шкідливих, ми будемо штучно розводити тих, яких убили раніше. Як же премудро усе влаштовано Богом! Там, де є цвіркуни, не буває комарів. Якось до мене в келію прийшла людина і показала маленьку машинку, що відганяє комарів звуками, схожими на стрекотіння цвіркуна, тільки грубіше. Цвіркунів, які тішать нас своєю музикою, люди вбивають, а після цього хочуть на батарейках відтворити те ж саме, що було зроблено Богом. Вигубили всіх - і цвіркунів, і горлиць... Навіть ворону побачити - і то рідкість. Незабаром будемо ловити ворону і садити її в клітку.

І ви, обприскуючи дерева, залишайте щось і Богові, щоб Він допомагав вам. І якщо хімікат на якийсь листочок не потрапить, то нічого страшного в цьому нема. Всі нинішні технічні засоби не сприяють людині в її вірі. Коли я був якось у гостях, то чув, як люди говорили: «Невже з'явився новий хімікат від такого-то шкідника? А де? За кордоном?» І відразу давай дзвонити, виписувати... Поступово і мирські люди, і ченці відсувають Бога на останнє місце. Люди не надають першорядного значення духовній еволюції - щоб все було освячено. Зло в тому, що навіть ми, ченці, не йдемо в духовній еволюції попереду людей мирських.

- Геронде, але ж маслинові дерева дійсно псує дакос - маслиновий шкідник.

Моліться по чотках, щоб дакос зник. Боріться зі шкідниками не одними тільки обприскуваннями, попросіть про допомогу і Христа. Крім того, нам хочеться зробити все так само добре, як і у світі. Про те, що ченці повинні мати «світ» інший, ми забуваємо. Не треба прагнути зробити те ж саме, що люди світські, чи навіть більше за них. Про Христа що - забули? Я не закликаю зовсім не обприскувати дерев, але дехто влаштовує з цими отрутохімікатами справжні експерименти. І коли дійсно є потреба кропити дерева, надягайте респіратори.

Краще їсти плоди, трохи поїджені жучком, ніж [гарні на вигляд, але] обприскані отрутою. Не захоплюйтеся обприскуваннями- скоротіть їх. Моліться з благоговінням - читайте перший псалом ¹² і окропляйте дерева святою водою. Якщо ви будете жити правильно, то і дощі будуть литися, і гусениці ¹³ будуть гинути. Бог буде промишляти за вас - потрібно мати благоговіння і довіру до Нього.

¹ Пс. 103:24.

² В грецькому тексті цікава гра слів: буквально: "відрізняються один від одного так само, як нематеріальне відрізняється від поліетилену". - Прим. перекладача.

³ Окупація Греції у 1941-1944 pp. Німеччиною, Італією та Болгарією. - Прим. перекладача.

⁴ Стрема - міра площі 1000 м . - Прим. перекладача.

⁵ Пс. 18:2.

⁶ Пророцтво Святого Косми відноситься до освічених людей, які не мають страху Божого.

⁷ Маруля (латук) - один із видів їстівного салату. - Прим. перекладача.

⁸ Старець має на увазі надзвукові пасажирські літаки далекого радіусу дії типу "Конкорд".

⁹ Див.: виноску 3 з попередньої глави.

¹⁰ Див.:Апок. 15,7.

¹¹ В'язниці, що розташовувалися в давнину у фортечних стінах м. Салоніки

¹² Преподобний Арсеній Каппадокійський читав перший псалом під час посадки дерев і рослин - щоб саджанці принесли добрий плід.

¹³ Виголошено під час сильної посухи в листопаді 1990 р. У червні того ж року в Греції було багато гусениць

[ Повернутися до змісту книги: Старець Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину". Том 1. ]

[ Cкачати книгу: Старець Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину". Том 1. ]

[ Cкачати книги в аудіоформаті: Старець Паїсій Святогорець "Слова". (на російській мові) ]

[ Купити книгу - Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" ]

Паїсій Святогорець "Слова" (українською):		Паисий Святогорец "Слова" (на русском):
[ Паїсій Святогорець "З болем та любов'ю про сучасну людину" Том I ] [ Паїсій Святогорець "Духовне пробудження" Том II ] [ Паїсій Святогорець "Духовна боротьба" Том III ] [ Паїсій Святогорець "Сімейне життя" Том IV ] [ Паїсій Святогорець "Пристрасті і чесноти" Том V ]		[ Паисий Святогорец "С болью и любовью о современном человеке" Том I ] [ Паисий Святогорец "Духовное пробуждение" Том II ] [ Паисий Святогорец "Духовная борьба" Том III ] [ Паисий Святогорец "Семейная жизнь" Том IV ] [ Паисий Святогорец "Страсти и добродетели" Том V ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!