 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Авва Доротей. Поучення і послання" Повчальне послання до брата, який запитав його про байдужість та охолодження любові За байдужості душі, брате, корисні часте читання Божественного Писання і зворушливих слів богоносних отців, пам'ять про страшний суд Божий, про відхід душі з тіла і про те, що мають її зустріти страшні сили, за співучастю яких вона чинила зло в цьому короткочасному й скорботному житті. Також корисно згадувати про те, що ми маємо стати перед страшним і праведним судилищем Христовим, і не тільки за діла, а й за слова, і за помисли дати відповідь перед Богом, перед усіма ангелами Його і взагалі перед усім творінням. Згадуй також часто той вирок, який виніс страшний і праведний Суддя тим, хто був поставлений ліворуч від Нього: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволові й ангелам його» (Мт. 25, 41). Добре також пригадувати великі скорботи людські, щоб таким чином, хоч мимоволі, пом'якшилась жорстока й байдужа душа й усвідомила свою гріховність. А в братолюбності немічний ти від того, що приймаєш помисли підозріння на ближнього й віриш своєму серцю. Це трапляється з тобою також і тому, що ти не хочеш нічого потерпіти проти своєї волі. Тому найперше маєш ти з Божою поміччю цілком не вірити своїм думкам і зі всіх сил старатися смирити себе перед братами твоїми, і від усієї душі відсікати перед ними свою волю. Якщо хтось із них тобі допече чи якось засмутить тебе, то ти, за словом отців, помолися за нього, як за того, що вчинив тобі велику користь і лікує твоє сластолюбство. Через це дратівливість твоя зменшуватиметься, бо, за словами святих отців, любов - це вуздечка дратівливості. Найперше моли Бога дати тобі увагу й розум, щоб ти міг знати, в чому полягає воля «Його, що добре, що благовгодне і що досконале» (Рим. 12, 2), а також силу бути готовим на всяке добре діло. Бо Йому належить всяка слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь. Послання того самого до брата, якого гнітять спокуси Найперше, брате мій, треба сказати, що ми не знаємо шляхів промислу Божого, і тому маємо поручати Йому влаштовувати все, що нас стосується, а тим більше треба так чинити тепер. Бо якщо захочеш ти за людськими думками судити про те, що стається, замість того щоб скласти свою печаль на Бога, то такі помисли лише обтяжать тебе. Отже, коли повстануть на тебе супротивні помисли й почнуть пригнічувати тебе, ти маєш взивати до Бога: «Господи! Як Ти хочеш і як Ти знаєш, владнай цю справу!». Бо промисел Божий чинить багато понад наші уявлення і сподівання. І часом те, що ми припускаємо, у дісності стається інакше, і, одне слово, під час спокуси треба мати довготерпеливість і молитися, а не бажати, як я сказав, і не думати, що можна людськими помислами подолати помисли бісівські. Знаючи це, авва Пімен сказав, що вираз, який велить не турбуватися про завтрашній день (Мт. 6,34), стосується людини, яка є в спокусах. Отож, сину мій, віруючи, що це істинне, покинь усякий власний помисел, хоч би він був і розумний, і май надію на Бога, що може зробити незрівнянно більше від того, чого ми просимо або про що думаємо (Ефес. З, 20). Я міг би відповідати на все, що ти сказав, та не хочу сперечатися ні з тобою, ні навіть із самим собою, тільки бажаю вказати тобі шлях до надії на Бога, бо цей шлях є найбезпечніший і найтвердіший. Господь із тобою. До того самого брата Пригадай, мій сину, Того, Який сказав, що «багатьма скорботами ми маємо увійти в Царство Небесне» (Ді. 14,22), і не визначив, скількома і якими саме, а сказав невизначено «багатьма скорботами». Тож із благодаренням і розумно переноси все, що надходить на тебе: якщо маєш гріхи - то як солодке, а якщо не маєш їх - то як очищення від пристрастей або як таке, що наближає тобі Царство Небесне. Чоловіколюбний і милосердний Бог, що заборонив вітрові й морю і сотворив тишу велику (Мт. 8, 26), нехай заборонить і твоїй спокусі, мій сину, і хай дасть тобі широту серця, щоб міг ти розуміти підступ воржий. Амінь. Того самого до брата, що впав у тяжку недугу й різні спокуси Прошу тебе, мій сину, терпи і благодари за спокуси, що трапляються у хворобі, за словом: «Все, що спіткає тебе, прийми за благо» (Сир. 2, 3), щоб намір Промислу здійснився на тобі, сину мій, так, як Йому завгодно. Тож будь мужнім, кріпися в Господі й уповай на Його опіку. Бог із тобою. Того самого до брата у спокусах Мир тобі во Христі, брате! Присилуй серце своє вірити, що неодмінно сам ти дав нагоду до спокуси, хоча тепер, у цьому випадку, ти її не знаходиш. Впокори себе, терпи, молися; і я уповаю на милосердя благого Владики Христа, що Він віддалить спокусу. Апостол сказав: «Мир Христовий, що перевищує всякий ум, хай береже серце ваше» (Фил. 4, 7). До того самого Не дивуйся, мій сину, якщо, перебуваючи на шляху, що веде вгору, ти впадеш у тернину й багно; трапляться також і гладкі місця. Бо ті, що в подвизі, часом падають, а часом самі поборюють противників. Великий Йов сказав: «Чи не спокуса - життя людини на землі» (Йов 7, 1). А хтось інший зі святих сказав: «Муж, що не випробуваний спокусами, недосвідчений». Бо ми буваємо спокушувані для повчання у вірі, для того, щоб ми були випробувані й навчилися боротися. Господь сказав: «Терпеливістю вашою здобудете душі ваші» (Лк. 21, 19). Отже, надія на благий кінець хай допоможе нам у всіх випадках. І святий Апостол, навчаючи нас терпеливості, каже: «Вірний Бог не допустить, щоб вас спокушувано понад вашу силу, але разом із спокусою дасть і вихід, аби ви могли її перенести» (1 Кор. 10, 13). І Господь наш - Сама Істина - хай утішить тебе, кажучи: «У світі страждатимете, а бадьоріться, бо Я переміг світ!» (Йо. 16, 33). Цього навчайся, в цьому перебувай і згадуй Господа і благість Його, мій сину! Він допоможе тобі в усьому, бо Він милостивий і знає неміч нашу. Він знову хай заборонить хвилям і сотворить тишу в душі твоїй молитвами святих Його. Амінь. До того самого Як за тілами йдуть тіні, так І за виконанням заповідей - спокуси, бо ніхто, як сказав Антоній Великий, не ввійде до Царства Небесного без спокус. Тож не дивуйся, мій сину, що, турбуючись про спасення своє, ти зустрічаєш спокуси і скорботи. Але терпи, не бентежачись, і молися, дякуючи, що ти за виконання заповіді сподобляєшся бути у спокусах для навчання і випробування твоєї душі. Благий Бог хай подасть тобі в час спокуси уважність і терпеливість. До того самого Ми - твір і діло благого й чоловіколюбного Бога, що мовив: «Як живий Я, - говорить Господь, - не хочу смерті грішника, а щоб він навернувся і жив» (Езек. 33, 31). Також: «Не прийшов Я кликати праведників, але грішників до покаяння» (Мт. 9, 13). Отже, якщо це істинно і якщо ми так віруємо, то «покладемо на Господа печаль свою, і Він нас підтримає» (Пс. 54, 23), тобто спасе, бо Він дбає про нас. Він хай утішить і твоє серце, сину мій, молитвами святих. Амінь. До того самого Добре розважив авва Пімен, що вираз, в якому наказано не турбуватися про завтрашній день (Мт. 6, 34), сказано до людини у спокусах. І вираз «поклади на Господа печаль твою» (Пс. 54, 23) стосується також сюди. Отже, відкинь, сину мій, людські помисли, і май надію на Бога, що чинить куди більше від того, чого ми сподіваємося, і заспокоїть тебе надія на Бога. Господь нехай допоможе тобі, мій сину, молитвами святих. Ми мусимо чинити опір таким помислам, бо не відважимося сказати, що проживемо і завтрашній день. До одного дуже хворого брата, що мав різні лихі помисли про того, хто ним піклувався Во ім'я Ісуса Христа, брате мій, не тримаймо нічого проти ближнього, бо ми мусимо перемагати й покривати це любов'ю. Ніхто не каже ближньому своєму: «Чому ти не любиш мене?» Але сам, чинячи гідне любові, притягає і ближнього до любові. А відносно тілесної потреби скажу, що коли хтось гідний заспокоєння, то Бог напоумить і сарацинське серце виявити йому милість, за його потребою; коли ж він не гідний або для нього не корисно в навчанні його бути потішеним, то хоч би він сотворив нове небо й нову землю, не знайде спокою. А твої слова про те, що ти є тягарем для братії, очевидно, є самовиправданням: бо ніхто, допомагаючи ближньому, який бажає спасення, виконувати заповідь Божу, не каже йому: «Я є тягарем для тебе». Хто ненавидить тих, що завдають йому прикрощів, той ненавидить лагідність, а хто втікає від того, що його ображає, той втікає від миру во Христі. Чоловіколюбивий Бог нехай покриє нас, сину мій, Своєю благодаттю молитвами всіх святих. Амінь. [ Cкачати книгу: "Авва Доротей. Поучення і послання" ] [ Купити книгу: "Авва Доротей. Поучення і послання" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
