|
|||
|
Повернутися до змісту книги "Києво-Печерський Патерик" У тому ж монастирі Печерському був чорноризець на ім'я Еразм, котрий, володіючи великим статком, весь витратив на церковні потреби й обкував багато ікон, які й донині є у вас над вівтарем. І ось настільки він збіднів, що всі нехтували ним. Він же [від того] впав у безнадію, що не матиме винагороди за зужите багатство, бо не на творення милостині розтратив його, а на церкву. Під впливом отакого вкладеного йому в серце дияволом почав він жити недоладно, проводячи дні свої в недбальстві та безчинстві. А згодом вельми занедужав і врешті на вісім днів став сліпим і німим та й ледве що дихав. Коли ж на восьмий день зібралися довкола нього всі брати й побачили оте тяжке конання, то аж перемовлялися від здивування: «Горе, горе душі цього брата, бо ж збував він вік свій у лінощах і всякому гріху, а нині він невидющий і невпокоєний, і ніяк не може відійти». Тоді оцей Еразм підвівся, наче ніколи й не хворів, сів та й промовив до них: «Брати й отці, послухайте, дійсно воно так і є. То ж всім вам відомо, що грішний я та ще й донині не розкаявся. А оце сьогодні явилися мені святі Антоній і Теодосій зі словами: «Молилися ми [за тебе] до Бога, і дарував Господь тобі час на каяття». І ще побачив я Святу Богородицю з Сином її Христом, Богом нашим, на руках та в оточенні всіх святих. І мовила мені: «Еразме! Оскільки прикрасив ти церкву мою та іконами звеличив, то і Я прославлю тебе в Царстві Сина мого, «бідних бо ви завжди маєте з собою... [Мр. 14, 7]. Ти ж устань, і покайся, і прийми великий ангельський образ. А третього дня заберу тебе, вже чистого, до себе - тебе, котрий полюбив красу дому мого». Сказав він оце братії та й почав сповідатися в усіх скоєних гріхах. Сповідатися не в соромі, а радіючи в Господі. Тоді постригли його в схиму, а третього дня відійшов він до Господа в добрій славі. А почув я це від тих святих свідків та очевидців, блаженних старців. До Полікарпа. Знаючи це, брате, не гадай: «Намарно роздав усе, що мав». Перед Богом усе пораховано аж до мідяка. Очікуй від Бога ласки за свої труди. Дійшов ти до двох дверей тієї святої й великої церкви Святої Богородиці Печерської, й Вона відчинить тобі двері своєї милості, про що завжди проголошують єреї в тій церкві: «Господи, освяти тих, хто любить красу дому Твого, й прослав їх божественною Твоєю силою». Згадай також і того патриція, котрий наказав викувати хрест із чистого золота, а юнак, наслідуючи його, хоч і мало свого золота доклав, та став спадкоємцем усього його набутку. Ти ж, якщо віддаси усе на славу Божу та Пречистої Його Матері, не втратиш своєї заплати, а казатимеш із Давидом: «....все більше і більше Тебе я хвалитиму» (Пс. 71, [70], 14), щоб мовив тобі Господь: «... я прославлю дім моєї слави» (Іс. 60, 7). Адже сам ти казав мені: «Краще мені усе те, чим володію, витратити на потреби церкви, аби надаремно не відняли його війна, чи злодії, чи вогонь». Я ж похвалив твій добрий намір. Мовиться ж: «Складайте обітниці й виконуйте» (Пс. 76 [75], 12); «Ліпше тобі не обрікатись, ніж обректись і не виконати» (Проп. 5, 4). Якщо ж спіткає таке, що окраде рать чи злодії, не лихослов, не журися, а вознеси хвалу Богові й скажи, як Йов: «Господь дав, Господь і взяв» (Йов 1, 21). А до того оповім тобі ще й про ченця Арету. [ Cкачати книгу: "Києво-Печерський Патерик" ] [ Купити книгу: "Києво-Печерський Патерик" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|