 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Києво-Печерський Патерик" Освячення Печерської церкви відбулося 1080 року, першого року Йоанового ігуменства. Та не знайшлося кам'яної плити для встановлення престолу. Довго шукали, щоби престіл був зроблений із каменю, та не знайшлося жодного майстра, і зробили з обробленої дерев'яної дошки. Та митрополит Йоан не захотів, аби дерев'яний престіл був у такій великій церкві, тому ігумен дуже зажурився. Минуло кілька днів, а освячення не відбулося. На 13 день серпня увійшли ченці за звичаєм до церкви співати Вечірню і побачили біля вівтарної огорожі кам'яну плиту, поставлену на стовпці для облаштування престолу. І скоро сповістили про це митрополитові. Він же похвалив Бога і звелів провести освячення і Вечірню. Довго шукали, звідки і ким була принесена така плита і як була внесена до церкви, поставлена там. Повсюди розпитували, на воді і на суші, звідки її привезено, але не знайдено жодного сліду тих, хто її привіз. Послали туди, де виготовляють такі речі, три гривні срібла, щоби той майстер узяв за свою працю. Оповісники пройшли всюди, та виконавця не знайшли. Бо митець і провидець - Бог, що її сотворив, обробив, поклав та утвердив своїми святительськими руками для покладання свого Пречистого Тіла і Святої Крові на тім святім престолі, який сам дарував, зводивши принести себе в жертву за весь світ на віки. Другого дня прийшли з митрополитом Йоаном єпископ Йоан Чернігівський, Ісая Ростовський, єпископ Антоній Юріївський, єпископ Лука Білгородський, ніким не кликані, й опинилися на чині освячення. І запитав їх блаженний митрополит: «Чому ви прийшли не запрошені?» Відповіли єпископи: «Від тебе, владико, прийшли посланці, мовлячи нам, що 14 серпня освячується Печорська церква; будьте готові, мовляв, стати зі мною під час Літургії. Ми ж не посміли не послухати твоїх слів, і оце ми тут». І відповів Антоній, єпископ Юріївський: «Я був хворий, а цієї ночі увійшов до мене чернець і каже мені: "Завтра освячується Печерська церква, щоб ти там був". І як тільки я це почув, то одразу ж одужав і оце прибув за і вашим повелінням». Святитель же хотів розшукати тих людей, котрі їх кликали, але тут пролунав такий голос: «... і власний їхній язик їм готує погибель» (Пс. 64, 9). Він же знову здійняв руки до неба і сказав: «Пресвятая Богородице! Як на честь Твого відходу [з цього світу] зібралися апостоли з усіх кінців всесвіту на Твій похорон, так і нині на освячення своєї церкви Ти зібрала всіх намісників і наших служителів». І всі дивувалися з великих чудес: «О брами, підніміте главні ваші...» (Пс. 24, 7). Обійшовши ж тричі церкву, почали співати: «Зніміть ваші княжі ворота», - та в церкві не було нікого, щоби відспівувати: «Хто він - отой Цар слави?» (Пс. 24, 8), бо не залишилося в церкві жодного, всі дивилися на прихід єпископів. Була довга мовчанка, і пролунав із середини церкви голос, наче ангельський: «Хто він - отой Цар слави?» (Пс. 24, 8). І шукали тих голосів, хто вони і чиї вони. Та, увійшовши до церкви, помітили, що всі двері були зачинені, а в церкві не було жодної людини, і зрозуміли присутні, що все, що стосується цієї святої і божественної церкви, діється за Божим промислом. Тому і ми скажімо: «О глибино багатства, мудрости і знання Божого! .... бо хто коли дослідив думку Господню? Хто був його дорадником?» (Рим. 11, 33). І нехай Господь береже вас і охороняє у всі дні життя вашого, і молитвами Пречистої Богородиці і преподобних і блаженних отців наших Печерських Антонія й Теодосія, і святих чорноризців того монастиря. А з ними щоб і ми знайшли милість у цьому й майбутньому житті у Христі Ісусі, Господі нашім. Йому ж слава з Отцем і зо Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Києво-Печерський Патерик" ] [ Купити книгу: "Києво-Печерський Патерик" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
