 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Києво-Печерський Патерик" Були два мужі поміж знатними людьми того міста, приятелі Йоан та Сергій. Прийшли вони колись до названої Богом цієї церкви і побачили на чудотворній Богородичній іконі сильніше від сонця світло та й вступили до духовного братства. Через багато літ Йоан занедужав, залишивши свого п'ятилітнього сина Захарію. Прикликав ігумена Никона і роздав своє майно бідним, а синову частку віддав Сергієві: 1000 гривень срібла і 100 гривень золота. Передав також свого малолітнього сина Захарію під опіку своєму другові як вірному братові, заповівши тому, щоби, як син змужніє, віддав йому золото й срібло. Коли ж Захарії виповнилося 15 років, захотів узяти золото й срібло свого батька у Сергія. Той же, спокушений дияволом, задумав розбагатіти і, бажаючи погубити життя з душею, каже юнакові: «Твій батько все майно віддав Богові, у Того проси золота й срібла. Він тобі винен, може, й помилує тебе. Я ж не винен ні тобі, ні твоєму батькові жодного золотого. Це вчинив тобі твій безумний батько, роздавши все своє майно як милостиню, тебе ж залишив бідним і убогим». Почувши це, юнак розплакався через свою втрату. І посилає до Сергія, з проханням мовлячи: «Дай же мені половину, і тобі половина [залишиться]». А Сергій жорстокими словами докоряв його батькові та йому самому. Тоді Захарія попросив третину, згодом десятину. Та побачивши, що позбавлений усього, каже Сергієві: «Прийди і присягнись у церкві Печерській перед чудотворною іконою Богородичною, де ти побратався з моїм батьком». Іде той до церкви, стає перед іконою Богородичною і, присягши, відповідає, що не брав він ні 1000 гривень срібла, ні 100 гривень золота. Захотів поцілувати ікону, та не зміг наблизитися до неї. Тож коли він виходив із дверей, почав волати: «О святі Антонію й Теодосію, не веліть мене погубити цьому ангелу немилостивому, моліться ж до Святої Богородиці, щоби відігнала від мене численних бісів, яким я відданий. Візьміть же золото й срібло, замкнене у моїй коморі». І страх огорнув усіх. Відтоді нікому не дозволяли присягати Пресвятою Богородицею. Коли ж послали і взяли запечатану посудину, то знайшли у ній 2000 гривень срібла і 200 гривень золота - так збільшив Господь, віддаючи милостивим. Захарія ж усе віддав ігуменові Йоану, щоб розпорядився, як захоче. Сам же постригся, закінчив своє життя тут. А з того золота і срібла побудована церква святого Йоана Предтечі на схилі пагорба на честь Йоана боярина і його сина Захарії, якому належало золото і срібло. [ Cкачати книгу: "Києво-Печерський Патерик" ] [ Купити книгу: "Києво-Печерський Патерик" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
